Без автономії та з подвійним громадянством: про що домовилися Порошенко та Орбан

Дмитро Тужанський, для Європейської правди _ Вівторок, 04 квітня 2017, 15:55
Версія для друку Коментарі
Фото прес-служби президента

Днями на Мальті відбулася зустріч Петра Порошенка та Віктора Орбана. Вона пройшла на тлі непорозумінь через заяви з Будапешта про автономію угорців.

За підсумками зустрічі від Порошенка та від Орбана пролунали різні заяви.

На перший погляд, це дещо насторожує, особливо з огляду на резонанс довкола останніх заяв з Будапешта – мовляв, лідери двох країн не порозумілися. Насправді ж як сама зустріч Петра Порошенка та Віктора Орбана минулого четверга, так і заяви за її підсумками є позитивним сигналом, і ось чому.

По-перше, лідери двох країн, хай і коротко, та все ж обговорили найгостріші питання у відносинах останнього часу.

В інтерпретації прес-служби Петра Порошенка, головним є питання угорської автономії. І позиція Києва – неприпустимість створення територіальної автономії. На цьому Будапешт, власне, і не наполягає, у всякому разі поки що. І це точка зближення. Тим паче, як йдеться у згаданій заяві прес-служби українського президента, Віктор Орбан під час зустрічі на Мальті вкотре наголосив на непорушності суверенітету України.

В інтерпретації ж прес-служби Віктора Орбана, найгострішою у відносинах з Україною є тема подвійного громадянства, зокрема права на нього для етнічних угорців. У Орбана запевнили, що в цьому питанні лідери двох країн досягли компромісу, і воно вже незабаром буде вирішено.

Яким саме може виявитися компроміс – наразі не зрозуміло, адже у ВР зареєстрований президентський законопроект, який має протилежну мету – заборону подвійного громадянства. Однак дуже важлива деталь: нещодавно, після початку суспільних дискусій в Україні, спікер Андрій Парубій зауважив, що "Порошенко погодився з тим формулюванням, щоб чиновники, держслужбовці не могли мати інших паспортів, крім українського, і могли позбавлятися (громадянства)".

Тобто тих, хто не працює у владі, за подвійне громадянство не каратимуть. Це, звичайно, лише припущення – але не виключено, що на цій позиції і зійшлися український президент та угорський прем’єр.

Таким чином, і це по-друге, офіційний Київ та Будапешт не заявили нічого взаємовиключного або діаметрально протилежного, а лише акцентували на різних темах перемовин.

Тобто прозвітували за підсумками зустрічі кожен про своє – про те, що вигідно, насамперед, Києву та Будапешту відповідно, Порошенку та Орбану.

По-третє, у повідомленнях прес-служб обох лідерів за підсумками зустрічі на Мальті нема нічого такого, що б обурило іншу сторону. Так, офіційний Будапешт уникнув навіть формулювання про право угорців України на автономію (будь-яку), а офіційний Київ дуже чітко уточнив, проти якої саме він автономії – територіальної. А не культурної чи політичної, яку вже частково має угорська громада в Україні.

Тобто ми бачимо продовження діалогу між двома країнами на найвищому рівні з обопільним урахуванням інтересів. Саме цього бракувало донедавна.

Очевидно, що на Порошенка та Орбана тисне не тільки національний інтерес, а й політична ситуація. Можливо, навіть більше саме останнє.

І схоже, що на угорського прем’єра ця ситуація впливає навіть більше, ніж на українського президента.

Річ у тім, що рівно за рік в Угорщині точно пройдуть чергові парламентські вибори. І Віктор Орбан на чолі партії "Фідес" готується здобути беззаперечну перемогу. Кампанія вже стартувала, це дуже помітно.

Відтак, для угорського прем’єра закордонні угорці в найближчий рік – це перш за все електорат. Звідси першочерговий акцент у перемовинах з Порошенком на подвійному громадянстві та активне висвітлення в угорських медіа зустрічі на Мальті саме з цього ракурсу.

Фото: Fidesz / Kertész Gábor

Саме тому наступного ж дня після розмови з Петром Порошенком на Мальті, Віктор Орбан зустрівся вже у Будапешті з Ласло Брензовичем – лідером угорської громади України та народним депутатом від БПП. На цій зустрічі знову йшлося саме про право на подвійне громадянство, і жодного слова – про автономію чи навіть Притисянський округ. У всякому разі, жодного слова в офіційному повідомленні прес-служби Віктора Орбана.

Аналогічно висвітлювалася в угорських ЗМІ зустріч міністрів МЗС Павла Клімкіна та Петера Сійярто в Брюсселі, яка відбулася також у п’ятницю, 31 березня. Нетипова увага для такої "прохідної" зустрічі для угорських медіа, насамперед проурядових, але знову – тільки дипломатичні формулювання з прицілом на угорського виборця.

Це не означає, що ці "гострі" питання українсько-угорських відносин зняті з порядку денного. Радше їх дещо перенесли в часі.

Ймовірно, вже до українських виборів. А це – 2019 рік.

 

Автор: Дмитро Тужанський,

політичний оглядач, для "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Наталя Іщенко, для Європейської правди

Останній вирок трибуналу в Гаазі: сербський генерал відповість за геноцид

Справа Ратко Младича була останньою для Гаазького трибуналу. Після визначення покарання колишньому сербському командиру в компетенції суду залишається лише розгляд апеляцій. Дехто з тих, хто пройшов через судовий процес у Гаазі, вже повернулися до активного політичного життя.

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Посол Євросоюзу: У найближчі дні Україна може втратити 600 мільйонів євро

Хюг Мінгареллі: "Всі мешканці Донбасу повинні сприйматися як громадяни України. Мають бути потужні економічні зв’язки по обидва боки контактної лінії... Чи буде користь для українців, якщо ми почнемо говорити про митний союз, не маючи передумов для цього?"







Іренеуш Біль, Amicus Europae

Оборонний союз ЄС: що зміниться в системі безпеки Європи

Проект PESCO має протидіяти синдрому "халявщика", коли деякі європейські країни отримують зиск від гарантій безпеки, але не беруть пропорційної участі в покритті витрат на такі цілі.

Леся Михаленко, "Вчасно"

Рік на підготовку: чи запрацюють в Україні європейські норми довірчих послуг

Необхідність вирішити питання взаємного визнання довірчих послуг у ЄС призвела до прийняття Регламенту щодо eIDAS-регулювання. Настав час проводити такі зміни й Україні – якщо ми хочемо бути активним учасником європейського ринку.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter