Безвіз для всіх: чому сарказм та скепсис щодо нього недоречний

Анатолій Марциновський, Європейська правда _ П'ятниця, 07 квітня 2017, 09:03
Версія для друку Коментарі
Фото ejinsight.com

Позитивне для України "безвізове" голосування Європарламенту показало дуже неприємну тенденцію – ми надто захопилися негативом і бачимо його всюди. Навіть там, де нічого поганого немає. Найчастіше самі, але інколи й за допомогою інформаційних вкидів ззовні.

На жаль, жертвою таких настроїв частково став і безвіз – одне з найбільших досягнень України останніх років. При тому, що рішення Європарламенту є однозначно доброю подією з розряду дуже дефіцитних на сьогодні.

"Завдяки безвізу чиновники будуть менше красти, середньорічна температура підніметься на 10 градусів, а пиво буде вічно холодне. Перемога!"

"У будь-якому випадку рвати заднє місце за безвіз не вартує! Врешті-решт, не така то вже й проблема – отримати візу!"

"Паспорт ще виробляти, півпенсії на то піде... А потім ходити по пунктах обміну і шукати валюту, якщо ліки не з’їдять останні гроші".

"А чого радіти? Механізм призупинення висітиме як дамоклів меч і будь-якої миті може відсікти всю радість".

Ці взяті з дискусій у "Фейсбуці" коментарі є типовими. А сам феномен таких "святкових" настроїв – дуже цікавий. Звичайно, насамперед для соціологів чи психологів – без них тут не розібратися. 

Можна хіба що припустити, що частково має місце елементарне незнання нюансів майбутнього безвізу – ЄвроПравда детально писала про них у статті "Без віз, та не без правил: як працюватиме на практиці безвізовий режим з Євросоюзом". Очевидним є також перенесення на подію негативу, що має місце стосовно влади та ситуації в країні в цілому.

Але в будь-якому разі скепсис чи роздратування значної частини пересічних українців виглядає недоречним і неприродним.

По-перше, безвіз точно принесе пряму й очевидну користь тим, хто подорожує чи планує відвідати в ЄС.

І хоча економічна скрута справді впливає на можливості поїздок, таких людей все ж дуже багато.

Очевидно, йдеться про мільйони українців. Приблизним орієнтиром може бути 1,36 млн виданих торік шенгенських віз.

Ця цифра і так має багаторічну тенденцію до зростання, а після запровадження безвізу кількість бажаючих відвідати ЄС збільшуватиметься ще швидше.

Отже, мільйонам не доведеться проходити обтяжливу та часто принизливу процедуру в консульствах, витрачатися на візи та послуги візових центрів.

Поза тим, безвізовий режим несе переваги не лише туристам, а всьому суспільству.

Адже, і це по-друге, задля його отримання влада змушена була виконувати серйозні вимоги – десь з власної волі та відчуття відповідальності, а часто після "чарівних пенделів" і всупереч шкурним інтересам багатьох її представників. Згадати хоча би створення нових антикорупційних органів, багато було зроблено у сфері міграції, управління кордонами, безпеки документів.

Звісно, не все виконане на шляху до безвізу дає або дасть швидкий ефект.

Більше того, сьогодні ми бачимо шалений спротив реалізації уже формально виконаних "безвізових" вимог. Багато хто з політиків, які вчора бурхливо публічно раділи рішенню Європарламенту, зовсім недавно намагалися протягнути "потрібного" владі аудитора Національного антикорупційного бюро. Органу, створеного саме в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації.

Та менше з тим –

рано чи пізно посіяні на безвізовому шляху зерна реформ проростуть на благо саме суспільства.

По-третє, скасування Євросоюзом віз для нас надзвичайно важливе з моральних та навіть геополітичних міркувань. Адже візовий мур хоча і не є неприступним, та все ж слугує певного роду символом ізоляції українців від Європи.

Руйнування цього муру тим більше важливе в часи російської агресії.

Майбутнє скасування віз навряд чи можна називати історичною подією чи поверненням в Європу – а голосування в Європарламенті спричинило й хвилю надмірного пафосу, – але це справді дуже потужний для нас символ. Для жодної іншої держави безвіз з ЄС не має такого особливого значення, як для століттями розіпнутої між двома світами України.

Якщо безвізовий режим призведе до суттєвого збільшення числа поїздок громадян України до Євросоюзу, це буде четвертою однозначною вигодою для країни та її майбутнього.

Соціологами доведено, що підтримка євроінтеграції напряму залежить від власного досвіду перебування українців в ЄС.

Адже що більше вони буватимуть у Євросоюзі й дізнаватимуться про тамтешнє життя, то вимогливішим ставатиме суспільство щодо проєвропейських перетворень у себе вдома.

А цей тиск був і залишатиметься критично важливим для просування України в напрямку ЄС.

Втім, не слід забувати, що безвізу в нас у кишені ще немає – хоча вчора багато хто сприйняв голосування в Європарламенті як останній крок.

Очікується, що крапку поставить в середині травня Рада Євросоюзу.

Було би добре і природно, аби на той час поменшало скептиків та песимістів – і реакція відрізнялася би на краще від нинішньої. Часу ще досить, аби усвідомити значення майбутнього безвізу та його безсумнівний позитив.

 

Автор: Анатолій Марциновський

"Європейська правда"


Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Олександр Левченко, посол в Хорватії в 2010-2017 роках

Рецепти успіху в інформаційній війні з Росією: досвід українського посла

Ситуація в Криму погіршувалася з кожним днем, ставши хітом для місцевих медіа. Але навіть за такої ситуації на ефіри до телеканалів доводилося пробиватися з боями. Медійники розуміли, що український посол коментуватиме гостро, а російська сторона нервуватиме...

Геннадій Максак, для Європейської правди

Безпека для Східного партнерства: які зміни варто лобіювати Україні

До саміту "Східного партнерства" Україна підходить з повністю виконаними проміжними завданнями по розділу "Безпека" та на 50% досягнутими цілями, запланованими на період до 2020 року. Це дає підстави порушувати питання про поглиблення безпекової складової партнерства.







Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter