Україна стала на крок ближча до отримання нових автономних преференцій ЄС. 1 червня за них проголосував Європарламент.

Щоб отримати ці преференції, а простіше кажучи – додатковий обсяг тарифних квот, це рішення має схвалити Рада ЄС. Втім,

немає сумнівів, що Україна отримає ці преференції. Більше того, у Брюсселі планують зробити це до чергового саміту Україна-ЄС.

Хоча дату саміту ще не визначено, орієнтовно він має відбутися у липні.

На саміті має бути оголошено про отримання Україною безвізу та завершення процедури ратифікації Угоди про асоціацію. Втім, обидва ці досягнення – "хвости", які мали бути завершені ще 2016 року. А отже, потрібний новий, свіжіший результат.

Попри те, що рішення щодо надання преференцій глобально ухвалене, інтрига все ж існує. Які саме преференції отримає Україна?

Адже Європарламент та Єврокомісія ухвалили різні переліки цих квот. Початковий перелік було ухвалено Єврокомісією у вересні минулого року за результатами тривалих переговорів з українськими урядовцями.

Звичайно, що до нього увійшло далеко не все, що пропонувала Україна. Наприклад, єврочиновники відмовилися надавати додаткові квоти на експорт курячого м’яса (одна з ключових українських пропозицій), мотивуючи це тим, що цей ринок в Україні фактично є монополізованим.

Та Європарламент ще додатково скоротив перелік преференцій, виключивши сушені томати (Єврокомісія пропонувала надати Україні додаткову квоту обсягом 5 тис. тонн) та пшеницю (100 тис. тонн), а також добрива.

Наразі перелік пільг, які підтримав Європарламент, містить кукурудзу – 650 тис. тонн, ячмінь – 350 тис. тонн, крупу і оброблене зерно – 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, мед – 3 тис. тонн, а також яблучний та виноградний соки – 500 тонн.

Чи є цей перелік пільг остаточним? Ні, тому що своє слово не сказала Рада ЄС.

Це означає, що Україна може отримати преференції як у більш лояльній версії Єврокомісії, так і в ще більш скороченій редакції, ніж та, за яку голосував Європарламент. Хоча для того, щоби повернутися до "розширеної" пропозиції ЄК, необхідно буде повернути текст в ЄП на нове голосування. А це – ще кілька місяців затримки. 

Адже в процесі ухвалення рішення в ЄС є така фаза, як тріалог, коли з трьох різних позицій сторони шукають компроміс. При цьому позиція Ради ЄС – найсильніша.

Яким буде це рішення? Поки що прогнозувати це складно. Адже рішення Ради ЄС є компромісом між представниками урядів європейських країн, які часто мають різні погляди.

Зокрема, відомо, що під час травневої зустрічі міністрів сільського господарства країн ЄС єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом переконувала їх надати перевагу саме розширеному переліку преференцій. Але чи буде це почуте?

Принциповий момент – в ЄС постійно наголошують, що Рада ЄС виступає з єдиних позицій без внутрішньої опозиції.

Але, звичайно, насправді позиції різних країн різняться. І попри старання, часто ці протиріччя стають відомими.

Зокрема, низка західноєвропейських країн з розумінням підходять до закликів Єврокомісії. Зазвичай цього було достатньо для ухвалення рішення.

В українському випадку противником дуже великої допомоги є Франція. Але найбільші противники збільшення допомоги для України – східноєвропейські країни, які наразі є ключовими агровиробниками у ЄС та не хочуть додаткової конкуренції.

Як свідчать джерела ЄвроПравди,

найбільшими прихильниками додаткового урізання пільг для України наразі є Угорщина та Польща.

Так, саме Польща, яка традиційно позиціонує себе як адвоката України у ЄС. "Річ у тім, що бла-бла-бла та реальна допомога – це дещо різні речі", – прокоментував таку дивну ситуацію чиновник, близький до переговорів про надання преференцій.

А отже, за результатами всіх дискусій ми зможемо дізнатися про реальну підтримку України різними членами ЄС.

Не виключено, що результат буде сприятливим для нас. Зокрема, негативна позиція з боку Франції була сформована ще попереднім урядом. Після перемоги Макрона, а головне – формування нового уряду, ця позиція може бути скорегована.

Зрештою, східноєвропейські країни теж можуть змінити свою думку. Тим самим довівши, що їхні декларації про підтримку України – не порожні слова.

Але в будь-якому разі, ми побачимо, хто в ЄС є справжнім другом України, а хто ні.

І ця реальність може принести нам багато сюрпризів. Залишається сподіватися – приємних.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора