Євроінтеграція у Раді: ударний тиждень після критики ЄС

Парламентська експертна група з євроінтеграції _ Вівторок, 20 червня 2017, 09:06
Версія для друку Коментарі
Фото УП

Верховна рада, схоже йде на рекорд – цього тижня запланована на розгляд сесії шалена кількість євроінтеграційних законопроектів. Тенденція нова і викликає оптимізм, але ж сталося це тільки після нищівної критики, що пролунала на адресу українського парламенту з Євросоюзу.

Отже, наприкінці минулого тижня голова представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі піддав різкій критиці роботу законодавчого органу, де через певні інтереси блокується процес реформ. "Коли ми намагаємося перевірити гармонізацію українського законодавства з ЄС, ми розуміємо, що в профільних міністерствах законопроекти вже створені, вони зареєстровані в Раді, але глава комітету Ради вирішив не просуватися вперед через наявність власних інтересів, і він не хоче сприяти реформам", - зазначив Мінгареллі.

Не виключено, що такий "проєвропейський" порядок денний на цей пленарний тиждень є певною відповіддю нашим партнерам в ЄС.

Звичайно, є сумнів, що ударними темпами вдасться проголосувати законопроекти, які розроблені на виконання Угоди про асоціацію, але вже півроку-рік лежать у ВР. До речі, Парламентська експертна група вже неодноразово заявляла, що середній термін прийняття одного важливого євроінтеграційного закону розтягнувся на рік, що неприпустимо. Маємо надію, що критика з боку ЄС позитивно вплине на ситуацію.

Першочергово треба прийняти постанову ВР про звернення до Європейського парламенту щодо запровадження додаткових торговельних преференцій ЄС товарам, походженням з України №6517, оскільки в самому ЄС процес поліпшення доступу українських експортерів на ринок ЄС зрушив з місця.

Зокрема, 6 червня посли країн ЄС досягли угоди відносно тимчасових автономних торговельних заходів на користь України. У Мінекономрозвитку очікують на остаточне рішення ЄС щодо надання Україні додаткових торговельних преференцій до саміту Україна-ЄС, що відбудеться 13 липня.

Тому відповідну постанову український парламент має прийняти якнайшвидше, адже це відповідає інтересам вітчизняних виробників.

Зупинимось на декількох принципових законопроектах, які мають відношення до євроінтеграції і цього тижня заплановані до розгляду. Передусім, йдеться про виробництво продукції походженням з України, що у контексті як внутрішнього споживання, так і експорту має важливе значення.

Принципи органічного виробництва – однакові для усіх

На розгляд ВР винесено загалом прогресивний проект закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" №5448, який встановлює вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції та її сертифікації. Ним пропонується створити систему правового регулювання органічного виробництва аналогічно діючій в ЄС, згідно з регламентами 834/2007 та 889/2008.

Незважаючи на позитивні тенденції в правовому регулюванні цієї сфери, деякі положення законопроекту не відповідають нормам права ЄС.

Регламенти є актами прямої дії, і на всій території Євросоюзу загальні принципи органічного виробництва є уніфікованими. А норми законопроекту довільно інтерпретують низку понять, передбачених статтею 2 Регламенту 834/2007, несистемно викладають принципи та вимоги до впровадження органічного виробництва, що може ускладнити визнання еквівалентності наших систем виробництва та контролю з метою спрощення торгівлі.

Не відповідає праву ЄС положення частини 2 статті 23 законопроекту, якою врегульовано вимоги до органічного виробництва під час перехідного періоду: передбачено перехідний період для органічного рослинництва стосовно земельних ділянок для вирощування однорічних культур, тривалість якого не може бути менше 24 місяців. Водночас у частині першій статті 36 Регламенту 889/2008 міститься уточнення, що такий перехідний період має застосовуватися протягом двох років до засівання.

Стаття 24 законопроекту визначає неповний перелік вимог до виробництва порівняно з переліком, передбаченим статтею 40 Регламенту 889/2008. Причому в цій же статті зазначено, що встановлення інших вимог, ніж ті, що передбачені цим законом, не допускається.

У статті 25 законопроекту встановлюються фактично ідентичні підстави для зупинення та скасування сертифіката органом сертифікації, що створює можливість за однакових умов приймати різні рішення і не відповідає принципу правової визначеності, закріпленому у праві ЄС, згідно з якими норми актів законодавства мають бути чітко сформульованими, вільними від суперечностей.

Не відповідають положенням права ЄС й передбачені законопроектом вимоги до маркування органічної продукції. Зокрема, у регламентах ЄС немає вимоги письмового погодження органом сертифікації маркування органічної продукції.

Положення статті 37 законопроекту, що встановлюють відповідальність за порушення законодавства в сфері органічного виробництва, не узгоджуються між собою, суперечать положенням статті 25 законопроекту та не відповідають принципу правової визначеності.

У кормах тварин не повинно бути антибіотиків

Ще один "продовольчий" документ – законопроект "Про безпечність та гігієну кормів" №2845 регулює відносини на ринку кормів, кормових добавок та преміксів, встановлює чіткі вимоги до виробництва та відповідальність за якість продукції, уніфікує термінологію з метою забезпечення гармонізації із законодавством ЄС.

У законопроекті враховано переважну більшість положень регламентів ЄС 178/2002, 767/2009, 183/2005 та 1831/2003.

Менше з тим, він містить окремі невідповідності зазначеним актам законодавства ЄС.

Так, пунктом 4 статті 21 законопроекту передбачено, що вилучені корми, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших цілей, ніж споживання тваринами, призначеними для виготовлення харчових продуктів, або підлягають знищенню.

Однак стаття 20 Регламенту 178/2002 не передбачає альтернатив знищенню кормів, які не задовольняють вимогам безпеки. Також у законопроекті відсутні положення, які є у Додатку ІІ до Регламенту 183/2005 щодо моніторингу наявності у кормах діоксину.

Як це передбачено правом ЄС, доцільно надати повноваження компетентному органу державної влади прийняти підзаконні акти, які обмежать вміст певних видів сировини та граничних обсягів вмісту в кормах певних добавок. Відповідні норми виписані у статтях 6 та 8 Регламенту 767/2009, статтею 5 Регламенту 1831/2003 забороно використання у якості харчових домішок до кормів антибіотиків, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків. Положення статті 19 законопроекту суперечать зазначеним нормам. 

Загалом законопроект не суперечить зобов’язанням України за Угодою про асоціацію та враховує більшість положень відповідних актів законодавства ЄС і може бути доопрацьований.

Енергоефективність будівель

У парламенті було декілька альтернативних ініціатив, які мали би створити нормативно-правові засади та запустити процедури незалежного моніторингу сертифікатів енергоефективності будівель, створити умови для раціонального споживання енергоресурсів, що врешті мало би призвести до зменшення витрат на опалення.

З них на розгляд винесено тільки проект закону України "Про енергетичну ефективність будівель" №4941-д. Цей документ є одним із ключових для запуску Фонду енергоефективності, який має впровадити масштабну енергетичну модернізацію за рахунок коштів, залучених державою.

Безумовно, проблему зношеності будівель та вирішення питань щодо енергоефективності необхідно розглядати у комплексі, тому треба прийняти і законопроект №1581-д "Про житлово-комунальні послуги". 

Законопроект №4941-д в цілому враховує вимоги та критерії європейського права щодо забезпечення енергетичної ефективності будівель, енергетичної сертифікації будівель або їх частин, мінімальних вимог енергетичної ефективності, економічно доцільного рівня мінімальних вимог енергетичної ефективності тощо.

Телекомунікація – ті самі помилки

Як ми вже неодноразово підкреслювали, у сфері телекомунікацій давно назріли системні законодавчі зміни. Але натомість існують лише різноманітні ініціативи, іноді суперечливі, подекуди дискусійні.

Знову на розгляд парламенту винесено законопроекти, норми яких суперечать праву ЄС.

У законопроекті "Про електронні довірчі послуги" №4685, підготовленому до другого читання, виправлено низку невідповідностей праву ЄС, про які експерти Парламентської експертної групи повідомляли комітетові раніше. Враховано вимоги Регламенту ЄС № 910/2014 щодо створювача електронної печатки, якою може бути тільки юридична особа (у попередній редакції закону до таких суб’єктів також були включені ФОПи та самозайняті особи).

Запроваджено проведення оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг органами з оцінки відповідності, акредитованими відповідно до законодавства у сфері акредитації (у попередній редакції цю функцію необхідно було здійснювати через аудит).

Разом з тим, в майбутньому доцільно уточнити норми щодо доведення відповідальності за шкоду, заподіяну некваліфікованим або кваліфікованим постачальником послуг. У першому випадку факт умислу або недбалості, згідно з правом ЄС, має доводитися особою, яка зазнала збитків. У другому випадку – факт завданої шкоди вважається доведеним, якщо кваліфікований постачальник не доведе інше.

Іншою є ситуація з резонансним законопроектом №3549-1 "Про електронні комунікації", який буде розглядатися у повторному першому читанні. У ньому не враховано низку важливих зауважень експертів, тож фактично документ не відповідає зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС.

Так, додаток XVII-3 до Розділу IV зобов’язує Україну здійснити імплементацію низки актів Євросоюзу, що встановлюють спільні рамки на ринку надання електронних комунікаційних послуг. Натомість законопроект №3549-1 пропонує іншу модель регулювання ринку, ніж та, що працює в ЄС.

В цілому, парламент має шанси плідно попрацювати перед літніми канікулами та напередодні липневого саміту Україна-ЄС.

Проте очевидно, що законодавчий євроінтеграційний прорив, якщо він і станеться, все одно не вирішить усіх проблем – залишиться ще багато роботи з удосконалення навіть доволі прогресивних законопроектів.

 

Автор: Руслан Ткаченко

Парламентська експертна група з євроінтеграції

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Європейська правда

Посол Євросоюзу: Ми не говоримо з Україною ані про батіг, ані про пряник

Хюг Мінгареллі: "Всі мешканці Донбасу повинні сприйматися як громадяни України. Мають бути потужні економічні зв’язки по обидва боки контактної лінії... Чи буде користь для українців, якщо ми почнемо говорити про митний союз, не маючи передумов для цього?"

Віра Аксьонова, Діана Зубко, для Європейської правди

Чотири роки після Євромайдану: як змінилося бачення ЄС українськими аналітиками

За чотири роки після саміту у Вільнюсі вже ніхто не ставить запитання про геополітичний вибір України. Через поступове прийняття "євроінтеграційних законів" відбувається зближення України із ЄС. Віддзеркалюють це й аналітичні центри. Але чи достатньо критична їхня позиція?







Іренеуш Біль, Amicus Europae

Оборонний союз ЄС: що зміниться в системі безпеки Європи

Проект PESCO має протидіяти синдрому "халявщика", коли деякі європейські країни отримують зиск від гарантій безпеки, але не беруть пропорційної участі в покритті витрат на такі цілі.

Леся Михаленко, "Вчасно"

Рік на підготовку: чи запрацюють в Україні європейські норми довірчих послуг

Необхідність вирішити питання взаємного визнання довірчих послуг у ЄС призвела до прийняття Регламенту щодо eIDAS-регулювання. Настав час проводити такі зміни й Україні – якщо ми хочемо бути активним учасником європейського ринку.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter