Дежавю для ЄС: чому Брюссель не піде на компроміс по миту на металобрухт

Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 14 липня 2017, 15:45
Версія для друку Коментарі

У четвер 13 липня Верховна рада внесла поправки в закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку". Тим самим Рада створила всі передумовви для нового гучного конфлкту з ЄС. Тепер вже остаточно. 

Прийняті поправки враховують пропозиції президента Петра Порошенка, скорочуючи час дії підвищених мит із 2 років до одного.

Все це дуже добре, якщо "забути" одну маленьку дрібничку – ЄС категорично не влаштовує продовження дії підвищених мит. Хоч на один рік, хоч на два.

Про це раніше говорилося у зверненні до депутатів Представництва ЄС в Україні. У четверг на незмінності позиції ЄС наголосив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, нагадавши, що відмова від підвищених мит – одна з умов отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро.

"Ми вважаємо, що сторони, які підписали угоду з ЄС, повинні її виконувати. ЄС виконав всі норми, що прописані у тексті Угоди про асоціацію. Більш того - виділив Україні додаткові квоти у вигляді автономних преференцій. Зі свого боку, ми очікуємо, що Україна буде проводити таку ж сумлінну політику", - заявив він.

Домбровскіс наголошує – раніше ЄС отримав від України чітке зобов'язання, що це мито продовжене не буде.

Варто нагадати, що підвищення мит на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну було введене ще минулого року. Початково дію мита пропонувалося встановити на 3 роки.

Тоді масштабного конфлікту вдалося уникнути лише завдяки президентському вето (все як зараз). Втім, із нинішньою ситуацією є принципова різниця – тоді з ЄС було погоджено компроміс, про який і говорив Домбровскіс.

Наразі такого компромісу немає, більш того – ЄС показує, що не готовий йти на подальші поступки.

Декілька днів тому на "Європейській правді" вийшла колонка із позицією з цього питання вітчизняної металургійної галузі. Їх ключовий аргумент – у ЄС немає особистої зацікавленості в українському металобрухті (левова його частка експортується до Туреччини). А відповідно – ЄС тримається за цю норму лише із принципу "раз така норма є, то її треба дотримуватися".

Втім, ЄС вже йшов назустріч Україні – у тому числі рік тому, погодивши однорічне введення підвищених мит.

А ще – в умови третього траншу макрофінансової допомоги ЄС включено ще один конфліктний пункт- відміну мораторію на експорт необробленої деревини. "Хочу нагадати, що вимога вирішити проблему з мораторієм на експорт деревини не зникла - ми перенесли її з умов для другого траншу на третій", - нагадав Домбровскіс.

Однак наразі в уряді та у Раді навіть не готові обговорювати можливості відміни цього мораторію.

Готовність Брюсселю до поступок, здається зіграла злий жарт – українські урядовці звикли до них і тепер вважають, що так може тривати безкінечно.

Але здається, ЄС вже стомився бути легковажним дурником, якому постійно вішають на вуха локшину.

А відповідно - вірогідність конфлікту з ЄС суттєво збільшується.

До того ж, чим ближче до виборчого 2019 року – тим менше шансів на реалізацію непопулярних заходів. А проблеми із металобрухтом та деревиною вже настільки взяті в роботу популістами, що будь-яка спроба знайти їм альтернативу приречена на гучний скандал та втрату рейтингів.

З іншого боку, ближче до осені тиск на гривню має посилитися. У такій ситуації додаткова допомога від ЄС буде явно не зайвою.

У ситуації, що склалася, уряду залишається знову та знову "шантажувати" ЄС, погрожуючи дестабілізацією ситуації у країні та приходом до влади популістів. Однак чи готовий ЄС до чергового навішування локшини? 

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Віктор Савінок, для Європейської правди

Два поганих варіанти: що чекає на Німеччину після краху коаліційних переговорів

Попри численні компроміси, коаліційні переговори у Німеччині завершилися провалом – насамперед внаслідок загравання вільних демократів із ультраправими. Єдиною альтернативою уряду меншості є перевибори, однак суттєвим чином існуючий розклад місць у Бундестазі навряд чи зміниться.

Олександр Левченко, посол в Хорватії в 2010-2017 роках

Рецепти успіху в інформаційній війні з Росією: досвід українського посла

Ситуація в Криму погіршувалася з кожним днем, ставши хітом для місцевих медіа. Але навіть за такої ситуації на ефіри до телеканалів доводилося пробиватися з боями. Медійники розуміли, що український посол коментуватиме гостро, а російська сторона нервуватиме...







Леся Михаленко, "Вчасно"

Рік на підготовку: чи запрацюють в Україні європейські норми довірчих послуг

Необхідність вирішити питання взаємного визнання довірчих послуг у ЄС призвела до прийняття Регламенту щодо eIDAS-регулювання. Настав час проводити такі зміни й Україні – якщо ми хочемо бути активним учасником європейського ринку.

Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter