Дежавю для ЄС: чому Брюссель не піде на компроміс по миту на металобрухт

Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 14 липня 2017, 15:45
Версія для друку Коментарі

У четвер 13 липня Верховна рада внесла поправки в закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку". Тим самим Рада створила всі передумовви для нового гучного конфлкту з ЄС. Тепер вже остаточно. 

Прийняті поправки враховують пропозиції президента Петра Порошенка, скорочуючи час дії підвищених мит із 2 років до одного.

Все це дуже добре, якщо "забути" одну маленьку дрібничку – ЄС категорично не влаштовує продовження дії підвищених мит. Хоч на один рік, хоч на два.

Про це раніше говорилося у зверненні до депутатів Представництва ЄС в Україні. У четверг на незмінності позиції ЄС наголосив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, нагадавши, що відмова від підвищених мит – одна з умов отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро.

"Ми вважаємо, що сторони, які підписали угоду з ЄС, повинні її виконувати. ЄС виконав всі норми, що прописані у тексті Угоди про асоціацію. Більш того - виділив Україні додаткові квоти у вигляді автономних преференцій. Зі свого боку, ми очікуємо, що Україна буде проводити таку ж сумлінну політику", - заявив він.

Домбровскіс наголошує – раніше ЄС отримав від України чітке зобов'язання, що це мито продовжене не буде.

Варто нагадати, що підвищення мит на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну було введене ще минулого року. Початково дію мита пропонувалося встановити на 3 роки.

Тоді масштабного конфлікту вдалося уникнути лише завдяки президентському вето (все як зараз). Втім, із нинішньою ситуацією є принципова різниця – тоді з ЄС було погоджено компроміс, про який і говорив Домбровскіс.

Наразі такого компромісу немає, більш того – ЄС показує, що не готовий йти на подальші поступки.

Декілька днів тому на "ЄвроПравді" вийшла колонка із позицією з цього питання вітчизняної металургійної галузі. Їх ключовий аргумент – у ЄС немає особистої зацікавленості в українському металобрухті (левова його частка експортується до Туреччини). А відповідно – ЄС тримається за цю норму лише із принципу "раз така норма є, то її треба дотримуватися".

Втім, ЄС вже йшов назустріч Україні – у тому числі рік тому, погодивши однорічне введення підвищених мит.

А ще – в умови третього траншу макрофінансової допомоги ЄС включено ще один конфліктний пункт- відміну мораторію на експорт необробленої деревини. "Хочу нагадати, що вимога вирішити проблему з мораторієм на експорт деревини не зникла - ми перенесли її з умов для другого траншу на третій", - нагадав Домбровскіс.

Однак наразі в уряді та у Раді навіть не готові обговорювати можливості відміни цього мораторію.

Готовність Брюсселю до поступок, здається зіграла злий жарт – українські урядовці звикли до них і тепер вважають, що так може тривати безкінечно.

Але здається, ЄС вже стомився бути легковажним дурником, якому постійно вішають на вуха локшину.

А відповідно - вірогідність конфлікту з ЄС суттєво збільшується.

До того ж, чим ближче до виборчого 2019 року – тим менше шансів на реалізацію непопулярних заходів. А проблеми із металобрухтом та деревиною вже настільки взяті в роботу популістами, що будь-яка спроба знайти їм альтернативу приречена на гучний скандал та втрату рейтингів.

З іншого боку, ближче до осені тиск на гривню має посилитися. У такій ситуації додаткова допомога від ЄС буде явно не зайвою.

У ситуації, що склалася, уряду залишається знову та знову "шантажувати" ЄС, погрожуючи дестабілізацією ситуації у країні та приходом до влади популістів. Однак чи готовий ЄС до чергового навішування локшини? 

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Олена Бабакова, для Європейської правди, з Варшави

Перемога на дві третини: хто виграв від масштабних протестів у Польщі

Серед лозунгів "Вільні суди", "Шануємо Конституцію", "Геть з Качинським" найпопулярнішим був все-таки заклик до президента Анджея Дуди "Три рази вето". І ось Дуда вето застосував, але щодо двох законів. Постає питання: чи варто так само гаряче протестувати за вето для третього?

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, для Європейської правди

Ошуканий за власним вибором: чому Siemens не уникнути неприємностей. Стаття глави МЗС

Так само, як і з історією з "Містралем", Україна била в дзвони. Але менеджмент Siemens відмовлявся бачити очевидні речі. Відтепер газотурбіни Siemens допомагатимуть злодію облаштовувати загарбані території. І ми не можемо розглядати цей випадок інакше, як співучасть в агресії Кремлівського режиму проти України.



Леонід Гілевич, "Ілляшев та Партнери"

Соцмережі під захистом ЄС: роботодавцям прикривають доступ до особистої інформації

ЄС посилює вимоги до використання персональних даних з соцмереж під час прийому на роботу. Факт відкритого доступу до профілю претендента не дає права обробляти персональні дані звідти. Такі зміни потребують також корекції українського законодавства.

Ольга Михайлова, історик

Декомунізація по-польськи: чим ініціативи у сусідній країні відрізняються від українських

На сьогодні демонтаж свідчень колишньої залежності від СРСР для польського політикуму – важливіший пріоритет, ніж статус-кво у стосунках з РФ. І з цього питання серед польських політиків існує сталий, впевнений консенсус.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter