Саміт не за планом: Україна визначається з термінологією євроінтеграції

Катерина Зарембо, Інститут світової політики _ Понеділок, 17 липня 2017, 11:38
Версія для друку Коментарі
Фото president.gov.ua

Дев'ятнадцятий саміт Україна-ЄС пройшов не за планом. Тобто, не за українським планом.

Саміт, який мав увінчати ключові досягнення України на шляху європейської інтеграції за останні як мінімум 10 років – запровадження безвізового режиму з ЄС та завершення ратифікації Угоди про асоціацію – залишив по собі гіркий присмак.

Тоді "Європейська правда" обурилася: "ЄС колись має зрозуміти: європейський вибір – це НАШ ВИБІР. … Лишається сподіватися, що нинішня ситуація показала нашим європейським друзям: є речі, які неприпустимо ставити  під питання". "Дякуємо за все, європейські друзі. Це було дуже важливо для нас. Далі спробуємо самі" - прокоментував послаблення вимог щодо створення антикорупційного суду один український активіст.

"Нацiональнi iнтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС". Це – не цитата президента чи віце-прем'єра з минулого тижня. Це – фрагмент документу під назвою "Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу", затвердженого ще у червні 1998 року – майже двадцять років тому. Наша європейська мрія має історію і ми залишаємося їй вірні.

Коли пристрасті трошки вщухли, з'являється можливість для рефлексії – а що, в сухому залишку, дав Україні цей саміт? Який його головний урок?

Я думаю, передусім цей саміт допоміг нам самим визначитися з термінами. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про власний європейський вибір?

Тут на думку спадає аналогія: чи можна усе одно одружитися, якщо один з пари цього не хоче? Ясна річ, ні.

Однак чутливий до логічних зв'язків читач зрозуміє, що для україно-євросоюзівських відносин це невдала метафора. Тож навряд ми маємо на увазі печатку у паспорті – формальне членство. Скоріше, нам йдеться про те, що асоціюється з членством у ЄС, - стандарти життя, усе найкраще, що є в Європейському Союзі і що ми мріємо мати у себе вдома.

Членство – це скоріше "ознака якості", складання кваліфікаційного іспиту, зрештою, підтвердження нашої цивілізаційної приналежності. Це дуже важливі речі, однак ще важливіше – побудова Європейського Союзу у себе вдома, не де-юре, а де-факто.

Приймати чи не приймати Україну до свого складу – суверенне право держав-членів ЄС. Впроваджувати високі стандарти в урядуванні, бізнесі, суспільстві вже сьогодні – це наше суверенне право.

Важливо усвідомити: коли Україна подаватиме заявку на членство у ЄС, сам Євросоюз буде інакшим, аніж тепер. І Україна також.

Тому відсутність підсумкової заяви на саміті – це всього-на-всього результат одного дня, який не варто перебільшувати.

Чим був цей саміт для України – Бухарестом 2008 року, Вільнюсом 2013-го, чимось геть неважливим, чимось, що здасться святом у порівнянні з наступною динамікою, чимось, що зрештою коли-небудь зіграє нам на руку – ми дізнаємося тільки у ретроспективі, тільки з позиції майбутнього.

Те, що ми можемо зрозуміти вже сьогодні, це те, що, процитую тут підсумкову публікацію нашого "Аудиту зовнішньої політики": лозунг Революції гідності "Ніхто, крім нас!" дедалі більше набуває не локального, а цілком міжнародного значення.

Сюди ж – долання менталітету залежності і викорінення залишкових сподівань, що ми можемо розраховувати на будь-кого, крім себе – і у створенні чесних судів, і у вимогливості до чиновників, і у вдосконаленні освіти, і ще у безлічі інших кроків на шляху до побудови держави, про яку ми мріємо. 

 

Автор: Катерина Зарембо,

експерт Інституту світової політики

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Дарія Гайдай, Центр "Нова Європа"

Новий балканський виклик: територіальна суперечка, що може заблокувати розширення ЄС

Територіальна суперечка між Хорватією та Словенією стала загрозою для всієї балканської політики ЄС. Якщо вже Словенія та Хорватія не можуть домовитися десятиліттями, то якими будуть переговори між Хорватією і Сербією?

Cергій Сидоренко, Європейська правда

Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд

"Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – читайте у нашій статті...







Мар'яна Каганяк, Офіс із просування експорту

Експортери в пошуках підтримки: як допомогти виходу на нові ринки

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

ЄС на порозі змін: чому цей рік є вирішальним для євроамбіцій України

Цей рік – ідеальний для формування нового змісту наших відносин з ЄС. Внутрішні дискусії в Євросоюзі про своє майбутнє – найкраща для цього нагода. Адже незабаром порядок денний ЄС буде сформовано на десятиліття.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter