З Бандерою до ЄС: як реагувати Києву на недружні заяви МЗС Польщі

Євген Магда, політолог _ Середа, 05 липня 2017, 14:03
Версія для друку Коментарі
Фото Dziennik.pl
Вітольд Ващиковський та Павло Клімкін

Стратегічне партнерство між Польщею та Україною має свої особливості. Серед них – не лише статус "адвоката", який довго використовувала Варшава, але і тональність заяв польських урядовців щодо України.

Повторивши фразу Ярослава Качинського про те, що з Бандерою Україна до ЄС не потрапить, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський у інтерв’ю wPolityce згадав і про врегулювання прав польської меншини. Певної пікантності ситуації додає той факт, що протягом останніх років її представники в Україні не виступали з гучними скаргами, якщо не брати до уваги опереткових "поляків", що намагалися заблокувати трасу Львів – Рава-Руська після обстрілу генерального консульства Польщі у Львові.

Але потужний сигнал з Варшави може дати імпульс різним дискусіям, зокрема, про реституцію.

Схоже, багатьом представникам "Права і справедливості" ситуація всередині країни (позиції партії міцні, грудневі протести опозиціонерів так і не перетворилися на "польський Майдан", суспільні настрої цілком підтримують правлячу партію) створює не простір для зовнішньополітичних маневрів, а дає підстави відчути себе соратником Пілсудського, використовуючи відповідну риторику. 

Шкода, що заяви Ващиковського руйнують атмосферу діалогу, яка була відчутною під час засідання Польсько-українського форуму, робота якого відновлена, до речі, під патронатом керівників польського та українського МЗС.

Подібні гучні заяви, що спроможні консолідувати електорат напередодні виборів, можуть бути виправдані логікою передвиборчої боротьби, але нині позиції "ПіС" нічого не загрожує. Тому не зовсім зрозуміло, для чого головний дипломат Польщі робить заяви в тональності самодура-шляхтича часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького?

До речі, українських гетьманів та козаків, що успішно розхитували підвалини Речі Посполитої, Варшава теж піддасть геополітичній анафемі?  Не певен, що уникнуть критики Ващиковського навіть київські князі, які могли недружньо діяти щодо польських земель.

Показовим став і той факт, що

випад Ващиковського мав місце напередодні саміту країн АВС (абревіатура, що походить від польських назв Адріатичного, Балтійського та Чорного морів) за участю Дональда Трампа.

Пошук спільних ідей для держав Балтики, Чорного моря та Адріатики, які є членами Європейського Союзу, для офіційної Варшави є власним амбітним проектом, що має продемонструвати скептикам з країн Старої Європи можливість Польщі грати першу скрипку.

Проте є проблеми з наповненням ідеї конкретним змістом. Зауважу, що українського президента на цю зустріч не запросили, і це є показовим для польської політики щодо України.

Що замість цього? Вітольд Ващиковський обіцяє заветувати вступ України до ЄС, якщо Київ не стрибатиме під дудку Варшави. Це довільний переклад слів міністра, який цілком може давати Сергію Лаврову уроки з імперської риторики.

Маю засмутити дипломата: навряд чи він працюватиме на посаді, коли наша держава подасть заявку на вступ до ЄС – цей процес тривалий та непростий.

Тим більше, що польські журналісти та експерти вже протягом тривалого часу обговорюють перспективи відставки Вітольда Ващиковського з посади міністра закордонних справ. І його останні заяви свідчать, що ситуація для шефа польського зовнішньополітичного відомства нині не найкраща.

Проте виникає питання: чи не викликані подібні ескапади шефа польського МЗС суттєвими проблемами країни у відносинах з Європейським Союзом? Легко показувати принциповість у відносинах з Україною, коли Еммануель Макрон ставить перед Польщею та іншими центральноєвропейськими державами незручні питання.

Асиметрія Ващиковського – хороший урок для України. Нам не варто тішити себе ілюзіями, що Україна є всезагальною улюбленицею.

Натомість потрібно чітко формулювати національні інтереси та відстоювати їх максимально рішуче та послідовно.

Реагувати не емоційно, а протокольно на окремі випади партнерів та шукати нових друзів, позиціонуючи Україну як простір можливостей, а не найбільшу європейську проблему.

 

Автор: Євген Магда,

політолог, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...







Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter