Три кроки до європейського довкілля: як перейти на екологічні стандарти ЄС

Наталія Андрусевич, "Суспільство і довкілля" _ Понеділок, 23 жовтня 2017, 10:42
Версія для друку Коментарі
Фото: cyplive.com

Як Україні перейняти екологічні стандарти ЄС? Адже замало ухвалити необхідні закони - ми традиційно зіштовхується з проблемою їх застосування на практиці.

Наразі в Україні активно йде процес апроксимації українського екологічного законодавства до норм ЄС.

Проте існує чимала складність - Україна не є ані державою-членом ЄС, ані навіть кандидатом на членство, тому механізми контролю за дотриманням, які традиційно застосовуються в ЄС, для України не працюють.

В Україні немає системних механізмів чи інструментів, спрямованих на покращення законодавства чи політики. Однією з причин такої ситуації є відсутність практики та досвіду формування, впровадження та оцінки державної політики в окремих сферах, включаючи сферу довкілля.

Останніми роками здійснюються спроби вироблення державних політик, проте до етапу оцінки їх впровадження ми ще не прийшли.

А існуючі практики контролю (парламентські слухання, аналіз регуляторного впливу, аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС, громадські оцінки) не мають системного характеру та не можуть вважатись повноцінними механізмами.

Що робить ЄС?

В Європейському Союзі існує низка інструментів, спрямованих на покращення як самого законодавства, так і його застосування європейськими інституціями і державами-членами.

Досудові та судові процедури є не завжди дієвими, тому потрібен стратегічний і всеохоплюючий підхід, який давав би можливість вирішувати проблеми та боротися з прогалинами в імплементації на ранній стадії, забезпечував би наявність та доступність об’єктивної інформації про процес імплементації та наслідки недотримання, давав можливість ефективно залучати держави-члени через партнерство з європейськими інституціями.

Власне, таким інструментом є так званий "Перегляд імплементації в екологічній сфері".

Цикл "Перегляд імплементації в екологічній сфері" охоплює два роки і складається з двох основних етапів: (1) підготовка звітів по країнах; і (2) дискусія з державами-членами щодо прогалин в імплементації та їхніх причин.

У лютому 2017 року були оприлюднені 28 звітів по країнах, а також узагальнені висновки Європейської комісії щодо основних проблем, спільних для усіх чи більшості держав-членів. На даний момент відбувається діалог європейських інституцій, державних органів конкретної країни та інших зацікавлених осіб, включаючи громадськість.

Для кожної проблемної сфери були визначені основні політичні висновки, успішні практики, а також рекомендовано конкретні дії для покращення імплементації.

Звіти по країнах показують, що основні виклики і прогалини в імплементації в державах-членах є в таких сферах: управління відходами, природа і біорізноманіття, якість повітря, шум, якість води й управління водними ресурсами, інструменти імплементації.

Як бачимо, більшість цих сфер співпадає з тими, в яких зараз проводиться реформування в Україні відповідно до вимог Угоди про асоціацію. Цікавим є і той факт, що низка визначених першопричин поганої імплементації в ЄС є на порядку денному й в Україні, наприклад, неефективна координація між місцевими, регіональними та національними органами влади, відсутність адміністративної спроможності і погане фінансування, відсутність інтеграції та послідовності політики.

Що можемо зробити ми?

Втім, попри важливість настанов ЄС, кінцевий результат все ж залежить від українських дій.

Які кроки вже зараз може зробити Україна?

По-перше, ми можемо використовувати результати "Перегляду імплементації в екологічній сфері" ЄС, вивчаючи, з якими проблемами зіштовхується та чи інша держава в процесі імплементації європейської політики і законодавства у кожній конкретній сфері, в якій в Україні відбувається реформування.

По-друге, Україна може долучитись до механізму Перегляду як спостерігач на урядовому, парламентському та громадському рівні.

По-третє, Україна може впровадити і застосовувати в себе подібний механізм, який дав би відповідь на питання "що працює, а що не працює".

Як наслідок, і уряд, і громадськість отримали б цілісну картину про імплементацію та інформацію про прогалини і міжсекторні проблеми. Це також підвищило б ефективність використання підтримки ЄС.

Як це працює?

У вересні 2017 року міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак презентував проект оновленої Стратегії екологічної політики, процес розробки якої надто затягнувся. Проект було надано для обговорення громадськістю до 4 жовтня, тож треба сподіватися, що громадськість скористалась цією можливістю.

Стратегія не лише визначає цілі та завдання в екологічній сфері до 2030 року, але й пропонує конкретні цільові показники, яких необхідно досягнути.

Проект Стратегії визначає недотримання природоохоронного законодавства як одну з першопричин екологічних проблем в Україні, проте передбачає підготовку лише Звіту про впровадження екологічної політики, залишаючи осторонь питання правозастосування.

Тому в своїх пропозиціях до проекту, які Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля" подав в рамках процесу консультування, ми пропонуємо доповнити Ціль 5 "Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління" таким завданням: "Запровадити механізм періодичної оцінки дотримання екологічного законодавства та впровадження екологічної політики".

Сподіваємось, що Міністерство екології та природних ресурсів при доопрацюванні проекту врахує наше зауваження і незабаром такий новий механізм дасть позитивні результати щодо покращення застосування на практиці екологічної політики і права в Україні.

 

Автор: Наталія Андрусевич,

голова правління Ресурсно-аналітичного центру
"Суспільство і довкілля"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Анатолій Марциновський, "Європейська правда"

Митниця проти "євроблях": чи допоможе Вільнюс вирішити проблему литовських авто

Податкова має інформацію про 239 литовських компаній, які видають доручення на право користування своїми автівками громадянам України, причому деякі компанії видали понад 200 таких доручень. У більшості випадків керівниками цих литовських компаній також є громадяни України.

Євген Приходько, для Європейської правди

Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Голосування в Європарламенті акурат випало на день відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Варшаві загрожує позбавлення права голоса у ЄС. Анонсувавши введення санкцій, Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від польської правлячої партії.







Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter