Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Олена Бабакова, журналіст (Варшава) _ Неділя, 19 листопада 2017, 10:03
Версія для друку Коментарі

У суботу 18 листопада ми дізналися, що список українських чиновників, що мають "антипольські погляди", яким заборонений в’їзд до Польщі, дійсно існує.

У в’їзді в країну було відмовлено відповідальному секретарю Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі.

Про створення такого списку МЗС Польщі оголосило ще два тижні тому. А тиждень тому Gazeta Prawna, цитуючи анонімного представника міністерства, зазначила, що у цей список входить директор Українського інституту національної пам’яті Володимиром В’ятрович.

У польському МЗС цю інформацію не коментують. Натомість міністр Вітольд Ващиковський, відповідаючи на питання журналістів, не став розповідати, кого включено до списку, лише заявивши, що він "занадто короткий".

Сам по собі факт

використання Польщею санкцій до свого стратегічного партнера показує серйозну кризу у двосторонніх відносинах.

А спроби зберегти цей список у таємниці свідчить про відсутність поваги до партнерів в Києві, а одночасно - нагадує спробу вплинути на українських чиновників, чиї погляди на історію польсько-українських відносин відрізняються від тих, які в даний час викладаються у самій Польщі.

При цьому законодавство Польщі та ЄС гарантує, що особа, якій заборонений в'їзд до держави-члена, має право бути проінформована про це.

Ще один дивний момент – обраний механізм цієї заборони.

Існує два способи заборонити в'їзду в Польщу: введення списку осіб, присутність яких є небажаним у Польщі, та надання внеску в Шенгенську інформаційну систему (SIS).

У першій категорії знаходяться ті, хто вчинив злочин чи неправомірні дії в Польщі. На відміну від нього європейська база SIS охоплює осіб, які представляють собою загрозу для громадського порядку або безпеки Шенгенської зони.

Сповіщення до SIS можуть надсилатися Міністерством закордонних справ. В свою чергу інші держави-члени не перевіряють, наскільки обґрунтованим є входження в SIS тієї чи іншої особи, лише забезпечуючи виконання цієї заборони.

Святославі Шереметі було повідомлено, що він не може в’їхати до Польщі саме через входження в SIS. Це одночасно означає, що він також не входить до інших країн Шенгену.

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS , створений для захисту європейців, щоб покарати ідейних супротивників.

Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій на польсько-українському кордоні під час Другої світової війни.

Саме тому подібні акції польської дипломатії не тільки псують атмосферу польсько-українських відносин, але знову порушують довіру до Варшави в Брюсселі.

Таке використання SIS послаблює позиції Польщі, наприклад, під час обговорення впливу і пропаганди Кремля в ЄС - хто знає, може бути, ці поляки знову визнали як загрозу для громадського якомусь безпеки погано написаної книги?

І наостанок. Польські політики багато разів казали, що вони піклуються про зменшення впливу на історичну політику України таких людей, як В’ятрович та Шеремета.

Але всі дії польської сторони за останній тиждень призвели до абсолютно протилежного результату! Вказані політики стали зірками телестудій - "нашими хлопцями", яких треба захистити від агресивних дій сусідів з Польщі.

І відповідно, питання історії, де у польскої сторони є численні "скелети у шафі", стають все більш актуальними в Україні.

 

Автор: Олена Бабакова,

журналіст (Варшава)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Посол України: у Чехії є серйозні побоювання щодо впливу РФ на внутрішню політику

Євген Перейбиніс: "Чеське законодавство забороняє брати участь у бойових діях у військових підрозділах інших держав. Втім, якщо йдеться про незаконні формування на території окупованої частини Донбасу, то тут чеські правоохоронці змушені застосовувати інші статті".

Артьом Георганов, для Європейської правди

Розширення Євросоюзу і санкції проти РФ: що принесе головування Болгарії в ЄС

Головування Болгарії в ЄС вже спричинило чимало припущень, що Софія скористається можливостями для пом'якшення санкцій проти РФ. Чи так це насправді? І які ініціативи насправді буде просувати країна, яка вважається найбіднішим членом ЄС?







Алан Райлі, Інститут державного управління, Лондон

Зупинити "Північний потік-2": чому Україна не може покладатися на ЄС та США

Україні не варто недооцінювати загрозу з боку "Північного потоку-2". А головне – не сподівайтеся, що ЄС та США зупинять його будівництво... Якщо газопровід запрацює, вартість української ГТС буде не набагато вищою за вартість металобрухту...

Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter