Оборонний союз ЄС: що зміниться в системі безпеки Європи

Іренеуш Біль, Amicus Europae _ Середа, 22 листопада 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі

13 листопада 23 з 28 держав-членів ЄС об'єдналися в оборонний союз PESCO (Permanent Structured Cooperation).

 

Якою є мета цього союзу? І як він змінить систему безпеки Європи?

Мета об'єднання – дати новий поштовх європейській співпраці в галузі оборони і військової промисловості. За допомогою PESCO реалізується можливість спільної розробки групою країн членів-ЄС проекту майбутнього розвитку, передбачена ще в Лісабонському договорі.

Підписання документа про реалізацію такої ініціативи – великий успіх, що сприяє подоланню застою в сфері оборони ЄС. До сих пір військову присутність на Сході здійснював лише НАТО, в той час як ЄС обмежувався політичними заходами впливу, зокрема, санкціями проти Росії і структурною підтримкою України.

Відтепер ми бачимо готовність більшості країн-членів Євросоюзу нарощувати зусилля в сфері оборони в політичному, економічному, технічному та фінансовому аспекті, причому робити це всередині самого ЄС.

Це добра новина для ЄС як інтеграційного проекту, тому що в нього з'являється ще один важливий вимір.

Особливо тішить те, що держави-члени PESCO вступають у цей союз, незважаючи на різні підходи до політики безпеки: з одного боку, Польща і країни Балтії, які роблять ставку на НАТО, з іншого – Австрія і Фінляндія, що не входять до Альянсу. Це дає надію на зближення різних поглядів на проблеми безпеки і виникнення спільного європейського бачення у сфері оборони.

Більше того, готовність багатьох держав приєднатися до PESCO справді вражає.

Варто нагадати приклад Польщі, щодо якої до останнього були сумніви – оскільки ми неодноразово були свідками багатьох ірраціональних рішень польського уряду. Однак зрештою уряд Польщі, очолюваний партією "Право і справедливість", ухваливши позитивне рішення, швидше за все, керувався насамперед економічними інтересами, а не амбіціями щодо військової інтеграції в складі ЄС.

І тут виникає питання про неоднакові очікування в різних європейських столицях щодо PESCO. Франція дала зрозуміти, що вважає за краще мати амбітний проект з обмеженим колом держав-членів ЄС. Тому буде непросто знайти баланс між гнучкістю і сполучуваністю всередині PESCO.

Водночас європейський оборонний проект має допомогти цим державам знайти аргументи у внутрішньополітичній дискусії на користь підвищення витрат на оборону. Це може добре допомогти в таких країнах, як Австрія, Чехія чи Угорщина.

Зобов'язання в рамках PESCO повинні також протидіяти синдрому "халявщика",

коли деякі країни отримують зиск від гарантій безпеки, але не беруть пропорційної участі в покритті витрат на такі цілі.

Однак найсильнішою стороною PESCO є можливість об'єднання невеликих груп країн-членів ЄС з метою ініціювання проектів, які в цілому покликані служити цілям оборони ЄС. Для одних країн це можуть бути проекти у сфері функціональної сумісності військових логістичних операцій, для інших – ініціативи, що дозволяють подолати існуючі недоліки в розвідувальній діяльності.

Не виключена і можливість приєднання в рамках PESCO нових партнерів до двостороннього німецько-голландської співпраці, що існувала до цього часу. Ще одним напрямком могли б стати операції і місії, що становлять інтерес перш за все для Франції та Італії.

Саме тому ключовим завданням нового секретаріату PESCO стане правильна розстановка пріоритетів і пошук належного балансу між різними пропозиціями. Від цієї розстановки і залежить успішність європейського оборонного проекту.

 

Автор: Іренеуш Біль,

директор Фонду Александра Кваснєвського Amicus Europae

Стаття вперше розміщена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника, з редакційними скороченнями

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Cергій Сидоренко, Європейська правда

Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд

"Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – читайте у нашій статті...

Офіс віце-прем’єра з питань євроінтеграції

Що змінює асоціація: всі деталі "ковбасних реформ", які відбудуться через угоду з ЄС

Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними. Навіть свіжий кефір чи ковбаса можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими... Недостатньо збільшити лише кількість товарів із написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном...







Мар'яна Каганяк, Офіс із просування експорту

Експортери в пошуках підтримки: як допомогти виходу на нові ринки

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

ЄС на порозі змін: чому цей рік є вирішальним для євроамбіцій України

Цей рік – ідеальний для формування нового змісту наших відносин з ЄС. Внутрішні дискусії в Євросоюзі про своє майбутнє – найкраща для цього нагода. Адже незабаром порядок денний ЄС буде сформовано на десятиліття.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter