ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери» _ Понеділок, 11 грудня 2017, 11:05
Версія для друку Коментарі
Фото: euractiv.com

Минулого тижня між Єврокомісією, Європарламентом і Єврорадою була досягнута політична домовленість про реформування торговельного захисту ЄС.

Це перші значні зміни законодавства ЄС про боротьбу з демпінговим і субсидованим імпортом за останні 15 років.

Досягнуті домовленості щодо реформи – це результат чотирирічної праці експертів, переговорів, компромісів і широких консультацій з державами-членами, Єврорадою, Єврокомісією і Європарламентом.

Очікується, що зміни набудуть чинності наприкінці цього року.

Тому варто детальніше розглянути, навіщо Євросоюз пішов на такі зміни і до чого варто готуватися компаніям, які експортують свою продукцію до ЄС.

Новий статус Китаю

Членство в СОТ призвело до зниження рівня тарифного захисту, особливо для розвинених країн. Обмежені тарифними зобов'язаннями країни в пошуку захисту своїх економік почали активно використовувати інструменти торговельного захисту у вигляді антидемпінгових і компенсаційних мит.

Хоча спочатку вони були розроблені для боротьби з недобросовісною конкуренцією – але згодом переросли в широко використовуваний інструмент торговельного захисту.

Введення антидемпінгових і компенсаційних мит вважається цілком законним, якщо вони застосовані без грубих порушень Антидемпінгової угоди СОТ і Антисубсидиційної угоди СОТ.

Правила цих угод встановлюють основні вимоги до застосування заходів за результатами розслідувань і дозволяють державам-членам встановлювати деталі методик і коригувань, що впливають на розрахунок мит.

Коли йдеться про здійснення заходів щодо захисту робочих місць на своїй території, жодна держава, що поважає своїх громадян, не прийматиме процедури, які обмежують їхні можливості, якщо цього не вимагає міжнародний договір.

Саме тому країни під час розробки свого внутрішнього законодавства виписували правила таким чином, щоб нараховувати високий рівень мит в разі необхідності, посилаючись на справедливі умови торгівлі.

Так США свого часу широко використовували методологію "обнулення", яка була в подальшому оскаржена в СОТ. Таким самим чином в національних антидемпінгових законодавствах з'явилися правила розрахунку демпінгової маржі для "країн з ринковою економікою" і для "країн з неринковою економікою".

Наявність такого статусу головним чином дозволяє для "неринкових економік" застосовувати методику розрахунку мит по "сурогатній країні".

Використання окремої методики розрахунку демпінгової маржі для неринкових економік дозволяє багатьом членам СОТ, включаючи ЄС, США, Канаду, Індію, Мексику, Туреччину, нараховувати високі мита Китаю і тим самим створювати конкурентні умови на ринку.

Протягом багатьох років Китай є абсолютним світовим лідером, щодо якого застосовуються інструменти торговельного захисту.

Натомість ЄС є однією з найбільших торгових економік, на яку припадає 15% світового імпорту, при цьому торговельні заходи становлять лише 7,8% від тих, що приймаються в усьому світі, і стосуються лише 0,21% від імпорту.

Невисокі показники торговельного захисту, світові тенденції до протекціонізму, а головне – необхідність визнання Китаю ринковою економікою, остаточно підштовхнули ЄС до реформи торговельного захисту.

У чому полягає реформа?

ЄС не став псувати відносини з Китаєм і зрівняв правила розрахунку демпінгової маржі для ринкових і неринкових економік, замінивши їх новою альтернативною методологією, яка буде застосовуватися до всіх третіх країн без винятків.

Тим самим ЄС створив недискримінаційні правила, як вимагає СОТ, і посилив можливість захисту внутрішнього ринку від демпінгового та субсидованого імпорту.

Для членів СОТ демпінгова маржа зазвичай розраховується відповідно до стандартних правил. Однак внутрішні ціни і витрати можуть бути викривлені через втручання держави. У цьому випадку вони не забезпечують належної основи для порівняння внутрішньої ціни з експортною ціною.

Нова методологія антидемпінгової політики ЄС дозволить захистити внутрішній ринок від імпорту з країн, де існують ринкові викривлення, або там, де держава має глибокий вплив на економіку. У своїх розслідуваннях Єврокомісія буде порівнювати ціни таких країн зі світовими цінами, а також матиме можливість конструювати ціни і встановлювати фактичний розмір демпінгу там, де є викривлення.

При визначенні викривлень розглядатимуть кілька критеріїв, такі як вплив державної політики, наявність державних підприємств, дискримінаційні переваги на користь вітчизняних компаній і відсутність незалежності фінансового сектора.

Щоб описати значні викривлення в деяких країнах або секторах, Комісія представлятиме звіти, доступні для майбутніх розслідувань. При поданні скарг галузь зможе посилатися на такі звіти Комісії. Також буде надаватися допомога для полегшення ініціювання та участі в розслідуваннях невеликим компаніям.

Вперше соціальні та екологічні стандарти відіграватимуть певну роль в контексті торговельного захисту.

Також ЄС відмовиться від "правила меншого мита" у випадках несправедливо субсидованого імпорту або наявності викривлення цін на сировину і енергію. На думку ЄС, систематичне застосування "правила меншого мита" виходить за рамки основних зобов'язань Антидемпінгової угоди СОТ.

В основу змін буде покладено пропозицію Комісії з модернізації інструментів торговельного захисту, розроблену 2013 року, що підвищить прозорість та ефективність, а також забезпечить скорочення часу процедури розслідування на два місяці.

Реалізація цієї нової методології включатиме перехідний період, протягом якого всі існуючі антидемпінгові і компенсаційні заходи, а також вже ініційовані розслідування не чіпатимуть. Більше того, в законодавстві чітко зазначено, що нова методологія не може бути підставою для перегляду чинних заходів без іншої зміни обставин.

Як позначиться нова реформа ЄС на Україні?

Реформа ЄС, як і раніше, значно впливатиме на розрахунок демпінгової маржі для Китаю, Білорусі, а також в деяких секторах для Росії.

Що ж до України, то поки є підстави розраховувати, що для вітчизняних виробників ці зміни матимуть в основному точкове значення. Поки немає причин говорити, що українські соціальні або екологічні стандарти дадуть ЄС підставу застосувати заходи.

Єдине, в чому український бізнес точно відчує складність - ймовірно, ускладниться збір інформації при заповненні анкет і надання доказів під час розслідування.

Втім, нові підходи ЄС варто враховувати й Україні.

Зараз Мінекономрозвитку розробляє три нових закони, щоб удосконалити власні процедури антидемпінгових, антисубсидиційних і захисних розслідувань. Судячи із законопроектів, нововведення ЄС в них не імплементовані.

І це не дивно, враховуючи те, що доцільність нових змін ЄС ще не випробувана на практиці, а Україна не поділяє країни з ринковою та неринковою економікою для цілей антидемпінгових розслідувань.

Однак, як очікується, нові підходи ЄС зможуть забезпечити вищий рівень торговельного захисту без порушення міжнародного торгового права. Якщо такий прогноз підтвердиться, не виключено, що в подальшому застосування нової методології ЄС відобразиться і в українському законодавстві.  

 

Автор: Олена Омельченко,

керівник практики міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Посол України: у Чехії є серйозні побоювання щодо впливу РФ на внутрішню політику

Євген Перейбиніс: "Чеське законодавство забороняє брати участь у бойових діях у військових підрозділах інших держав. Втім, якщо йдеться про незаконні формування на території окупованої частини Донбасу, то тут чеські правоохоронці змушені застосовувати інші статті".

Артьом Георганов, для Європейської правди

Розширення Євросоюзу і санкції проти РФ: що принесе головування Болгарії в ЄС

Головування Болгарії в ЄС вже спричинило чимало припущень, що Софія скористається можливостями для пом'якшення санкцій проти РФ. Чи так це насправді? І які ініціативи насправді буде просувати країна, яка вважається найбіднішим членом ЄС?







Алан Райлі, Інститут державного управління, Лондон

Зупинити "Північний потік-2": чому Україна не може покладатися на ЄС та США

Україні не варто недооцінювати загрозу з боку "Північного потоку-2". А головне – не сподівайтеся, що ЄС та США зупинять його будівництво... Якщо газопровід запрацює, вартість української ГТС буде не набагато вищою за вартість металобрухту...

Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter