Бджоли в безпеці: чому стандарти ЄС не загрожують українському меду

Ольга Трофімцева, заступник глави Мінагрополітики _ Понеділок, 04 грудня 2017, 15:15
Версія для друку Коментарі

Виконання Україною положень Угоди про асоціацію з ЄС часто супроводжується вкиданням у інформаційний простір чергових "зрад".

Ми пам’ятаємо попередні "сенсації" – ніби з підписанням Асоціації бабусі на ринках не зможуть продавати молоко, а корів доведеться пустити під ніж.

На черзі нова "зрада" – тепер українців лякають відкриттям ринку перед неякісним медом із Китаю, що знищить вітчизняне бджільництво.

Звідки взялись такі побоювання та чи є у них підстави?

Причиною для паніки стали плани уряду імплементувати Директиву 2001/110/EC relating to honey (стосовно меду). Ця Директива встановлює вимоги до показників якості меду та до його маркування. До речі,

наразі в Україні не існує жодних обов’язкових вимог до якості меду.

Державний стандарт України щодо меду (ДСТУ 4497:2005) є добровільним, виробники дотримуються його виключно за власним бажанням. А от європейські вимоги стануть обов’язковими для виконання. Тобто запровадження вимог ЄС має захистити внутрішній ринок від неякісного меду.

Зауважу, що ця імплементація, перш за все, не є забаганкою Уряду, це частина наших зобов’язань, прописаних в Угоді про асоціацію з ЄС. Крім того, ми не збираємося автоматично копіювати все, що написано в Директиві. Заниження вимог до якості меду не слід очікувати.

Що зміниться? Насправді, суттєвих змін не так і багато.

Типи меду за походженням однакові у нас і в Європі: квітковий (нектарний) та падевий (отриманий, головним чином, з виділень комах, що живляться рослинами, на живих частинах рослин або із секрецій живих частин рослин). Буде дещо розширено перелік типів меду за способом виробництва. До існуючих у ДСТУ стільникового, центрифужного та пресованого буде додано злитий, з частинами стільників та фільтрований.

Саме в останньому виді меду – фільтрованому – дехто вбачає проблему. Проте її немає.

Що таке фільтрований мед? Це мед, з якого вилучено органічні та неорганічні домішки, а також майже весь пилок. Саме пилок в складі меду дає можливість визначити, з якої рослини походить мед: акація чи гречка, липа чи буркун, соняшник чи різнотрав’я.

Поняття "фільтрований мед" вводиться саме для того, щоб захистити споживачів від омани. Завдяки обов’язковим вимогам європейської Директиви покупець точно знатиме: якщо на банці написано "фільтрований мед" - значить, неможливо визначити, з яких видів рослин його було зібрано. А про визначення країни походження годі й думати.

Противники імплементації європейської Директиви вважають, що поява фільтрованого меду у класифікації автоматично відкриє двері на український ринок для дешевої та не дуже якісної продукції з Китаю.

Чому такі побоювання безпідставні?

Тому що, перш за все, потрібно розділяти питання класифікації меду та імпортні регулювання при його ввезенні. А також треба розуміти, що і сьогодні існуючий ДСТУ жодним чином не заважає імпортувати в Україну той самий мед з Китаю, якщо він відповідає вимогам України щодо безпечності та якості даного продукту харчування.

При ввезенні меду на митну територію України, митниця ДФС (брокер) перевіряє та визначає митні коди товарів, а також види контролю, під які підпадає імпортований товар. У випадку класифікації товару з ветеринарним контролем відповідальні установи Держпродспоживслужби перевіряють наявність встановлених законодавством документів, зокрема виданий країною походження міжнародний ветеринарний сертифікат з санітарним засвідченням, в якому вказуються параметри відповідності меду ветеринарним та санітарним вимогам.

На підставі здійсненого контролю оформлюється Форма 2, з якою товар реалізується на території України (тобто мед ввозиться за митним кодом, встановленим митницею, наприклад мед натуральний 0409000000 чи мед штучний, змішаний або не змішаний з натуральним медом 1702 90 60 00).

Єдиним важелем у ввезенні "дешевого китайського" меду в нашу країну є економічна доцільність чи недоцільність такої діяльності. 

І в цьому сенсі введення класифікації меду за вимогами ЄС нічого не змінить. Навіть навпаки,

більш детальна європейська класифікація дозволить ретельно контролювати, яка продукція потрапляє на полиці супермаркетів та чи не продаються під виглядом меду дешеві сурогати.

Тому що основний наш принцип: не просто введення в дію нового наказу Мінагро з метою адаптації вимог до якості меду до європейських, а комплексний підхід до роботи в даному напрямку: паралельно з імплементацією вищевказаної директиви ЄС ми будемо спільно з нашими європейськими колегами аналізувати регулювання щодо імпорту та маркування та більш уважно працювати в напрямку забезпечення простежуваності руху продукту на ринку.

Так само скептично дехто ставиться і до появи визначення "пекарський мед", який окремо прописаний в європейській Директиві. Часто поширюється думка, що пекарський мед – це дешевий замінник натурального.

Насправді пекарським (або кондитерським) називають мед, що був зіпсований в результаті бродіння або перегріву. Він заборонений для вживання людиною в необробленому вигляді і має містити обов’язкову позначку "Лише для кулінарії".

Ще одне важливе питання – антибіотики. В меді їх бути не повинно. Але, на жаль, в процесі виробництва меду деякі виробники для лікування бджіл та обробки пасік використовують несертифіковані препарати.

В деяких із них вміст антибіотиків навіть не зазначають, хоч вони там і є. І питання є значно ширшим: воно стосується не тільки антибіотиків, але й пестицидів і важких металів, інших забруднюючих речовин. Над цією проблемою працює Держпродспоживслужба разом з Міністерством охорони здоров'я, розробляючи відповідні накази. Так ми повністю приведемо вимоги українського законодавства до вимог Європейського Союзу в усіх аспектах контролю за безпечністю та якістю меду та інших продуктів бджільництва.

Оцінюючи можливі результати впровадження європейських стандартів якості меду, варто подивитися на іншу проблему. На мою думку, не менш важливу.  

Україна вже стала одним зі світових лідерів з експорту меду. Цю новину українські ЗМІ вже встигли подати своїм читачам. В тому числі ми стали одними з лідерів за експортом меду до ЄС.

Але чи вдасться вам знайти в європейському супермаркеті баночку меду з написом "Made in Ukraine"?

Ризикну припустити – швидше за все, не вдасться (хоча нещодавно хтось і викладав фото меду "Made in Ukraine" зі Швеції, якщо не помиляюсь, але це виняток). Чому так сталося і де цей мед, завдяки якому ми стали лідером експорту?

Щоб відповісти на це питання, треба уважніше почитати, що написано на банках "європейського" меду. Дуже часто там є напис маленькими літерами, що "сировина походить з ЄС та країн поза ЄС".

Якщо ви знайшли такий напис, швидше за все, ви тримаєте у руках продукт з України.

І це чимала проблема – ми стали лідером за обсягом експорту меду, але поки що не змогли зробити привабливим саме бренд "український мед". Переважна більшість меду експортується в ЄС у вигляді сировини у великих діжках для подальшого змішування.

Це чимала проблема, і вирішити її буде непросто. Але перехід на європейські стандарти – перший й важливий крок у цьому напрямку.

Нові стандарти українського меду стануть більш зрозумілі європейцям та іншим покупцям, ніж пострадянські ДСТУ. А відповідно, український мед буде вважатися у європейців більш безпечним та надійним.

І це збільшує шанси на те, що за декілька років Україна почне експортувати мед не як сировину, а під власними брендами.

І тоді в будь-якому європейському супермаркеті можна буде купити баночку українського меду під брендом "Made in Ukraine".

 

Автор: Ольга Трофімцева,

заступник міністра аграрної політики та продовольства
з питань євроінтеграції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...







Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter