Конфліктна свинина: що стоїть за погрозою Москви вийти із СОТ

Анжела Махінова, Sayenko Kharenko _ П'ятниця, 12 січня 2018, 10:05
Версія для друку Коментарі

Росія заявила про можливість свого виходу зі Світової організації торгівлі. Незважаючи на те, що РФ – один з основних порушників правил СОТ, досі в Москві навіть близько не були готові говорити про вихід з організації.

Що ж стало причиною такої нервової реакції? Нею став черговий арбітраж, розпочатий за заявкою ЄС.

20 грудня минулого року, ґрунтуючись на ст. 22.2 Керівництва про правила і процедури, які застосовуються до врегулювання суперечок (DSU), Євросоюз звернувся до Органу з вирішення спорів з вимогою дозволити ЄС призупинення поступок і зобов'язань стосовно Росії, яка, на думку ЄС, не привела свої санітарні та фітосанітарні заходи у відповідність із рекомендаціями, затвердженими Органом з вирішення спорів за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475).

Одночасно ЄС просить дозволити призупинення в розмірі 1,39 млрд євро з подальшим щорічним збільшенням на 15%.

Іншими словами, ЄС хоче компенсувати збитки, завдані європейським виробникам діями РФ, оцінивши їх майже у 1,4 млрд євро.

3 січня на позачерговому засіданні Органу з вирішення спорів Росія не погодилася зі згаданими вище заявами ЄС як в частині того, що нібито санітарні та фітосанітарні заходи не були приведені у відповідність до вимог СОТ, так і в частині запропонованого розміру призупинення поступок і зобов'язань.

Як наслідок, розгляд даного питання було передано до арбітражу згідно зі ст. 22.6 DSU.

Спробуємо розібратися, що ж сталося і чому ця суперечка виявилася такою важливою для РФ.

Принципова справа для РФ

8 квітня 2014 року ЄС подав до СОТ запит щодо проведення консультацій з метою оскаржити два види заходів, запроваджених Росією щодо живих свиней і продуктів зі свинини походженням з ЄС: (а) заборона імпорту товарів з Естонії, Латвії, Литви і Польщі, введена листами Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляд) і (б) повна заборона імпорту товарів походженням з усього ЄС.

19 серпня 2016 року було підготовлено звіт групи експертів, згідно з яким відповідні заходи були визнані такими, що не відповідають правилам СОТ. Уже в лютому 2017 року це рішення було визнано Апеляційним органом і набрало чинності.

2 червня 2017 року ЄС і Росія досягли угоди про прийнятний період, протягом якого Росія взяла на себе зобов'язання привести свої заходи у відповідність з правилами СОТ, а саме: до 6 грудня 2017 року.

8 грудня минулого року Росія проінформувала Орган з вирішення спорів про те, що вона привела санітарні та фітосанітарні заходи у відповідність з правилами СОТ шляхом скасування діючої заборони на імпорт до Росії і встановлення нових правил такого імпорту.

Все б нічого, але 25 жовтня 2017 року уряд РФ ухвалив постанову №1292 (застосовується з 4 листопада), якою розширив продовольче ембарго, яке застосовується, в тому числі стосовно ЄС, починаючи ще з середини 2014 року.

За "випадковим" збігом обставин під ембарго потрапили свині живі і різні продукти зі свинини.

Отже, де-юре Росія скасувала обмеження імпорту свиней і продукції зі свинини відповідно до рекомендацій за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475), проте де-факто існуючі обмеження імпорту продовжують діяти.

Відповідь ЄС

Зрозуміло, що Євросоюз не погодився з подібними "витівками" Росії і вирішив вдатися до заходів у відповідь, зокрема: до механізму призупинення поступок і зобов'язань щодо Росії, що прямо дозволено ст. 22 DSU.

Нагадаємо, що система вирішення спорів у СОТ вважається однією з найефективніших у світі, в першу чергу, завдяки можливості "примусового" виконання рішень, яким розглядаються компенсація або одностороннє призупинення стороною, що виграла суперечку, своїх поступок і зобов'язань щодо сторони, яка програла, в разі, якщо остання не привела свої заходи у відповідність до вимог СОТ протягом прийнятного періоду.

Оскільки ЄС вдалася саме до другого механізму, в цій статті ми зосередимося саме на ньому.

Безумовно, існують певні вимоги до одностороннього призупинення поступок/зобов'язань, і всі вони чітко прописані в ст. 22 DSU (наприклад, одностороннє призупинення затверджується Органом з вирішення спорів, не можуть припинятися зобов'язання, для яких це прямо заборонено; призупинення може бути тільки тимчасовим – до приведення у відповідність заходів або досягнення іншого взаємовигідного рішення тощо).

Найважливішою, на нашу думку, є вимога, згідно з якою рівень призупинених поступок і зобов'язань повинен бути однаковим (equivalent) з рівнем скасованих або зменшених поступок/зобов'язань (nullification or impairment), допущених стороною, що програла, за рахунок незаконно застосованих заходів.

Відповідно до ст. 22.6 DSU, якщо між сторонами існує спір з цього питання, він може бути переданий на розгляд арбітражу, що і було зроблено 3 січня, коли Росія не погодилася із запропонованим рівнем одностороннього призупинення ЄС.

Хотілося б зупинитися на деяких моментах, що можуть особливо дисциплінувати сторону, яка програла. Зокрема, саме переможець спору визначає характер заходів, які будуть вжиті у відповідь – чи це буде введення мит, чи ембарго на певні товари.

Це питання в принципі не може оскаржуватися стороною, що програла, в даному випадку – Росією.

Друга перевага – сторона-переможець має право запровадити мита або ембарго не тільки щодо галузей, в яких були встановлені порушення (як в даному випадку – проти живих свиней і продуктів зі свинини із Росії), але і щодо інших сфер, які підпадають під дію договору, за яким розглядався спір; або стосовно сфер, які підпадають під дію будь-яких інших договорів СОТ (наприклад, суперечка стосувалася певних товарів, а одностороннє призупинення може бути введено стосовно послуг або прав інтелектуальної власності).

Завдяки такому підходу, на практиці сторона-переможець, як правило, застосовує заходи у відповідь в найбільш чутливих сферах для сторони, яка програла, що істотно дисциплінує останню і змушує приводити свої заходи у відповідність до вимог СОТ якомога швидше.

У зв'язку з цим, якщо арбітраж підтвердить рівень одностороннього призупинення, запропонованого ЄС, і Євросоюз розумно підійде до вибору сфер для застосування обмежень, існує дуже висока ймовірність того, що Росія все-таки допустить імпорт живих свиней і продуктів зі свинини з ЄС на свій ринок.

Щоправда, в цій ситуації є ще один момент, поки що відкритий.

Росія не погодилася не лише з рівнем запропонованого ЄС одностороннього призупинення, а й з тим, що вона не виконала рекомендації за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475).

З суто формальної точки зору Росія привела у відповідність свої заходи з урахуванням рекомендацій групи експертів і Апеляційного органу (ну, не дарма ж Россільгоспнагляд видав аж цілий лист з цього приводу!).

Заборона ж імпорту, запевняють у Росії, застосовується на іншій юридичній підставі. А отже, за російською логікою, замість одностороннього призупинення ЄС може лише вимагати відкриття нового арбітражу "з нуля".

Чи погодиться СОТ з такою логікою? Невдовзі ми отримаємо відповідь на це питання, оскільки арбітражний розгляд по ст. 22.6 DSU має тривати не більше 60 днів з моменту закінчення прийнятного періоду.

Уроки для України

На нашу думку, Україні дуже важливо уважно стежити за розвитком цього процесу, оскільки зараз в СОТ розглядається три спори України проти Росії (а саме: DS499 – щодо обмежень, які застосовуються Росією до імпорту різного залізничного обладнання походженням з України; DS512 – щодо обмежень Росією транзиту різних товарів з України і DS532 – щодо обмежень, застосованих Росією до імпорту різних товарів походженням з України).

Вже зараз треба бути готовими до того, що Росія буде всілякими можливими й неможливими способами уникати виконання рекомендацій груп експертів або Апеляційного органу (в разі їх ухвалення), в тому числі шляхом застосування таких "хитрих" підходів, як у випадку з ЄС.

Отже, щоб досягти реальних практичних результатів, вже зараз потрібно готувати план дій і інструментарій для подальшої ефективної імплементації відповідних рекомендацій проти Росії.

 

Автор: Анжела Махінова,

радник ЮФ Sayenko Kharenko

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Міжнародний валютний фонд

Що вимагає МВФ: повний текст листа з Вашингтона на Банкову

Тональність листа – доволі жорстка, як для МВФ. На думку Фонду, президентський проект порушує зобов’язання України за чинною програмою співпраці, а також суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії – попри багаторазові заяви з Банкової про те, що поради враховані...

Юрій Панченко, Європейська правда, Прага-Київ

Крок до поразки Земана: хто здатен скинути проросійського президента Чехії

"Їржі Драгош чудово розуміє, що на сході України йде російська агресія. Відповідно, він не підтримуватиме скасування санкцій проти РФ до відновлення територіальної цілісності України, включаючи анексований Крим... Він вітає європейський вибір України – ваша країна має отримати перспективи членства як у ЄС, так і в НАТО".







Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

Наш вимір Brexit: навіщо ЄС ставить Україну за приклад для Британії

ЄС все частіше згадує Угоду про асоціацію з Україною як модель майбутньої співпраці з Британією. Це великий плюс для України, адже тим самим ЄС розглядає угоду не лише як зону вільної торгівлі, а як модель нашої інтеграції. Втім, саме це й не влаштовує Британію, яка хоче обмежитися ЗВТ.

Енріко Керіш, CCSI

Вибіркові покарання: чому санкції ООН часто залишаються тільки на папері

Поспіх – не єдина помилка політиків, які займаються санкціями, і властивий він не лише американцям. Найбільш відчутні заходи, тобто фінансові обмеження, втрачали свій ефект через досить відчутні відмінності в їх здійсненні...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter