Асоціація з ЄС – і що далі? Поговоримо про реальну допомогу Україні

Яцек Ключковський, Інститут східноєвропейських досліджень, Варшава _ Середа, 07 лютого 2018, 16:00
Версія для друку Коментарі

"Асоціація з Європейським Союзом – і що далі?" – під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 13-14 березня 2018 року відбудеться черговий, вже одинадцятий Форум Європа–Україна – один із ключових заходів, які проводить варшавський Інститут східноєвропейських досліджень, організатор Економічного форуму в Криниці.

"Європейська правда" буде інформаційним партнером заходу.

* * * * *

Головне завдання конференції – привернути увагу європейців до необхідності зміцнення реальної допомоги Україні заради пришвидшення перетворень, аби величезний економічний та суспільний потенціал України був використаний відповідним чином, а Україна зайняла гідне своїй історії, своїй стійкості та європейському покликанню місце в європейській родині.

Вперше захід походитиме під почесним патронатом спікера польського парламенту – маршала Сейму Марека Кухцінського.

Основною темою Форуму стане питання модернізації та розвитку України у 2018 та наступних роках. Незалежно від кризи, яку країна переживає внаслідок російської агресії, окупації Криму і частини українського Донбасу, в Європі помічають явні (хоча, на жаль, слабкі) ознаки відновлення економіки. Економічна та політична співпраця із західними країнами також відроджується.

Однак майже непомітними є позитивні наслідки реформ, а політичні розбіжності та зубожіння населення викликають масове невдоволення в суспільстві.

1 вересня минулого року, після тривалого очікування набув чинності Договір про асоціацію України з ЄС. Але хіба це відкрило нову епоху? Навряд чи.

Актуальним та своєчасним залишається питання, яким чином можна більш ефективно використовувати нові можливості, що відкриваються у співпраці з ЄС?  Але українцям та європейцям слід також краще зрозуміти, що має бути далі, які дії мають бути виконані Києвом та його європейськими партнерами у наступні роки, щоб не витрачати часу на зайві кроки.

Форум Європа–Україна має свою багаторічну традицію. Вперше він зібрав учасників у 2007 році у Вроцлаві. Наступні чотири конференції (2008-2011) приймав Київ. У 2013 році форум було організовано у Будапешті, а наступного року – в польському гірському курорті Криниця. Протягом 2015-2016 років захід проводився у польському місті Лодзь.

З минулого року ми зустрічаємось у місті Жешув (Ряшів), на південному сході Польщі, неподалік українського та словацького кордонів.

У попередній зустрічі, яка відбулася в січні 2017 року, взяли участь майже 800 осіб.

Партнерами Інституту східноєвропейських досліджень під час організації форумів були важливі державні установи, престижні вищі навчальні заклади та відомі аналітичні центри. Протягом останнього десятиліття на Форумі Європа–Україна виступили багато відомих особистостей, у тому числі президенти, глави урядів, міністри, парламентарі, представники місцевого самоврядування, неурядових організацій та установ ЄС, науковці, бізнесмени та митці.

Учасники конференції представляють різні країни, окрім гостей з Польщі та України, на Форум також приїжджають численні учасники з держав Центральної і Західної Європи.

 

Під час Форуму ми традиційно плануємо представити щорічну доповідь на тему ситуації в Україні у минулому році, підготовлену Центром Разумкова. Заплановано проведення двох пленарних сесій, до участі в яких ми запросили голів та віце-спікерів парламентів Польщі, України, наших регіональних сусідів та Європейського парламенту, а також членів урядів низки зацікавлених держав.

Перша пленарна сесія буде присвячена оцінці балансу чотирьох років (2014–2018) як в Україні, так і в українсько-європейських стосунках. Друга сесія має відповісти на питання, які кроки слід сьогодні планувати задля пришвидшення української інтеграції на європейському та євроатлантичному просторі.

Окрім того, під час ХІ Форуму Європа–Україна ми плануємо організувати близько 40 панельних дискусій, які будуть розділені на чотири програмних блоки: бізнес та економіка, європейська інтеграція та реформи, міжнародна політика, а також суспільство, освіта та соціальна політика. В рамках блоку, який буде присвячений реформам та втіленню Договору про асоціацію Україна–ЄС, найбільше зацікавлення викликають теми, пов’язані зі "Східним партнерством", ефективністю західної допомоги Українї, децентралізаційній реформі, ситуації на кордоні між Україною та ЄС.

В економічному блоці найцікавіші дискусії будуть стосуватись енергетичної безпеки, перспектив українського сільського господарства, побудови інноваційної економіки, бар’єрам, котрі перешкоджають торгівлі та інвестиціям. Частина Форуму, присвячена міжнародній політиці, відповість, зокрема, на питання, як протистояти новітнім загрозам з боку Російської Федерації. Ми рекомендуємо також нашим гостям відвідати дискусії на тему співпраці країн Тримор’я з Україною, протидії російській пропаганді в Європі тощо.

Невід’ємною складовою частиною ХІ Форуму Європа-Україна стане міжнародна виставка - Східний ярмарок. Це доповнення Форуму в практичній площині.

У виставці візьмуть участь компанії, які планують встановити або розширити ділову співпрацю в регіоні Центральної та Східної Європи. Минулого року, учасниками першого ярмарку були 70 компаній з Польщі, України, Молдови, Румунії та Угорщини.

Цьогорічний Східний ярмарок буде відкритим для відвідування. Сподіваємось, що цей захід не тільки надасть можливість представити пропозиції фірм з різних держав та регіонів, а й стане шансом для поглиблення співпраці між ними.

Традиційно дискусії Форуму Європа-Україна будуть проходити у G2A Арені, виставковому конгрес-центрі Підкарпатського воєводства в Ясьонці, біля Жешува.

Взяти участь у Форумі можна за допомогою електронної реєстрації на інтернет-сторінці.

Організатором Форуму є Інститут східноєвропейських досліджень, а співорганізатором – Підкарпатське воєводство.

 

Автор: Яцек Ключковський,

Інститут східноєвропейських досліджень (Варшава),

надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні (2005–2010)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автор

ЧИТАЙ ТАКОЖ
20:33
фото
СДПН голосує за коаліцію: ЗМІ зареєстрували собаку, партія - виправдовується
20:11
Парламент Косова голосуватиме за угоду про кордон з Чорногорією, яка гальмує безвіз
19:48
ЄС офіційно не підтверджував закриття проекту з модернізації КПП - ДФС
19:29
фото
Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва на 49 років
19:11
Соратниця Пучдемона із Женеви відмовилася прибути на суд до Мадрида
18:55
Парламент Угорщини прийняв резолюцію про захист Польщі від "тиску" Брюсселя
18:33
Британія може залишити митний союз ЄС і не мати жорсткого кордону з Ірландією - Джонсон
18:23
У Греції засудили до 13 років палестинця, який заробив 10 млн на контрабанді мігрантів
18:08
Порошенко і Меркель обговорили Мінські угоди і звільнення заручників
17:58
Президента Банку Латвії, якого підозрюють у корупції, відсторонили від роботи
ПУБЛІКАЦІЇ
Андерс Самуельсен, міністр закордонних справ Данії

Існує найкраща відповідь на російську агресію: стаття глави МЗС Данії

Не думаю, що хто-небудь очікував легкості у виконанні програми реформ такого масштабу. Процес реформування вже досяг критичного моменту, і є потужні сили, які протистоять реформам – бо відчувають особисту загрозу від змін в Україні...

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Мюнхен

Україна в довгій шухляді: в Мюнхені визначили нові пріоритети світової безпеки

Цього року Україну в Мюнхені чекав нехай не бойкот, але байдужість. Вперше Петру Порошенко довелося виступати у майже порожньому залі. Українське питання зникло також із виступів іноземних політиків. Натомість добрих новин можна відзначити дві...







Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.

Володимир В'ятрович, Український інститут національної пам'яті

Польсько-українські переговори: погляд із середини

З 2014 року в Польщі відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті, в тому числі — на могилах. Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter