Минулої суботи, 6 жовтня, 30-річна болгарська журналістка Вікторія Марінова була знайдена мертвою з ознаками насильницької смерті.

Це вже третє за рік вбивство журналіста-розслідувача в країнах ЄС, що примушує замислитись над причинами такої тенденції. А до того ж гучний злочин спонукає керівництво Болгарії до перегляду політики, якої воно дотримується.

Ніхто не повірив уряду

Як повідомлялось, болгарська поліція розглядає декілька версій причини звірячого вбивства болгарської журналістки, в тому числі й далекi від її професійної діяльності.

Вікторія Марінова, журналістка каналу TVN у болгарському місті Русе, останнім часом розслідувала скандал навколо розкрадання коштів з фондів Європейського Союзу, які були призначені для будівництва об’єктів інфраструктури. В цій історії фігурує компанія GP Group та вказується на причетність до неї осіб з найвищого керівництва країни, включно з прем’єром Бойко Борисовим, і керівника компанії "Lukoil-Bulgaria" Валентина Златева.

Три розслідування ціною в життя: за що в ЄС вбивають журналістів

Хоча прес-служба "Lukoil-Bulgaria" у своєму листі від 14 вересня 2018 року на адресу адміністрації вебсайту журналістських розслідувань "Bivol" спростовувала зв’язок з GP Group, журналістське розслідування, у якому активну участь брала Марінова, продовжувалось, а його результати планували передати в ЄС.

Саме тому Європейська комісія, зокрема перший віце-президент ЄК Франс Тіммерманс, дуже швидко відреагувала і закликала Болгарію якомога швидше притягти вбивць до відповідальності. Натомість болгарський уряд вказав на відсутність ознак зв’язку злочину із журналістською діяльністю Марінової, хоча Єврокомісія відверто натякнула: "Без вільної преси немає демократії".

Це прозвучало фактично як претензія до Болгарії, яка посідає 111-те місце із 180 країн у рейтингу "Репортери без кордонів", що є найгіршим показником у Євросоюзі.

Схоже, що колеги Вікторії Марінової та незалежні експерти в Болгарії і за кордоном не повірили болгарському уряду.

Так, в організації "Репортери без кордонів" закликали поліцію захистити інших журналістів болгарського телеканалу TVN, а співзасновник проекту з протидії організованій злочинності та корупції Дрю Салліван заявив про необхідність проведення Євросоюзом незалежного розслідування.

Логіка у цьому є, адже Марінова проводила журналістське розслідування щодо розкрадання фондів ЄС у Болгарії в рамках проекту Євросоюзу, а отже, Брюссель мав би принаймні долучитись до розслідування цього сенсаційного вбивства.

Корупція вбиває

Перші заяви болгарського керівництва про відсутність фактів, які б вказували на причину вбивства Марінової через її професійну діяльність, можуть вказувати на бажання перевести цю справу в категорію суто кримінальної. Тобто ніякої політики чи корупції, все це виключно злочинна діяльність.

Потім знайдуть виконавців і їх публічно покарають. Та поза увагою може залишитись головна проблема.

Болгарія, за класифікацією організації "Transparancy International", займає 71-ше місце у рейтингу країн за рівнем корупції, або найнижче місце серед країн-членів Євросоюзу. На цьому і мало би зосередитися болгарське керівництво та підтримувати таких журналістів, як Марінова, хто активно протидіє корупції.

Три розслідування ціною в життя: за що в ЄС вбивають журналістів

Під час проведення міжнародної конференції з питань впливу Росії на країни Південно-Східної Європи болгарський журналіст і блогер Іво Інджев назвав Болгарію яскравим прикладом експорту корупції з Росії, перш за все в енергетичній сфері. При цьому болгарський експерт наголошує, що головна небезпека для Болгарії полягає в тому, що вона не чинить опору російській експансії, оскільки в країні немає жодної політичної сили, яка б критично ставилась до Росії, що "перетворює її на троянського коня всередині ЄС".

Нинішнє керівництво Болгарії публічно дотримується проєвропейського курсу. Водночас і нинішній президент Румен Радєв, і прем’єр-міністр Бойко Борисов оглядаються в бік Москви, хоча вони представляють опозиційні одна одній політичні сили.

Зокрема, ще донедавна проєвропейська партія ГЕРБ уникала використання відверто антиросійської риторики у своїй діяльності. Партія влади більш не критикує Росію за її агресивну політику. Більше того, вже у вересні 2017 року прем'єр Бойко Борисов відверто заявив, що під час свого головування в ЄС Болгарія домагатиметься скасування санкцій ЄС проти Росії. 

На додачу останнім часом Софія зробила низку практичних кроків на зближення з Москвою.

Вона виступила проти румунської ініціативи створити на Чорному морі об’єднану флотилію НАТО, домовилася з РФ про ремонт своїх винищувачів МіГ, не вислала жодного російського дипломата на знак євроатлантичної солідарності за застосування хімічної зброї на території Великої Британії.

Повертаючись до висловлювань Іво Інджева, можна сказати, що болгарський "троянський кінь" в ЄС має "енергетичні ноги", а його небезпека полягає в тому, що реалізація російських проектів супроводжується розширенням корупційних схем.

Виклик для Софії

Показовим також є порівняння ситуації у Болгарії з нещодавніми подіями у Словаччині. Вбивства словацького журналіста Яна Куцяка призвело до масових протестів, наслідком яких стала відставка "вічного" голови уряду Роберта Фіцо та переформатування уряду. 

Такому ж "вічному" болгарському прем'єру Бойко Борисову відставка, схоже, не загрожує. Виглядає так, що болгарському уряду, схоже, вдається уникати внутрішньополітичної дестабілізації та політичних протестів.

Три розслідування ціною в життя: за що в ЄС вбивають журналістів

Значною мірою на руку уряду спрацювало швидке затримання двох осіб, яких підозрюють у злочині - одного у Болгарії, а другого у Німеччині - це дещо знизило градус обурення зухвалим вбивством у суспільстві.

Разом із тим, хоча уряд Болгарії закликає до швидкого й ефективного розслідування справи, але затримання виконавця – це ще далеко не шлях до встановлення замовників.

У такій ситуації, як справедливо зауважив Іво Інджев на своєму інтернет-сайті, болгарська влада повинна не лише всебiчно сприяти розслідуванню вбивства журналістки, але й довести суспільству, що в країні існує і справедливе правосуддя, і свобода слова, яку влада не лише не утискає, а й захищає і підтримує.

Політичне очищення, яке у Словаччині пішло під тиском вулиці, у Болгарії ще може пiти "згори". Вбивство болгарської журналістки Вікторії Марінової мало б стати потужним сигналом для керівництва Болгарії й підштовхнути його до активнiшої протидії корупції, вивівши країну з останнього місця в ЄС за цим показником, та до захисту свободи слова.

І звичайно, до серйозного перегляду своєї політики стосовно Росії. 

Інакше доведеться визнати, що підривні дії Кремля досягли своєї мети – країна вже не здатна реагувати навіть на такі шокуючі події.