Новий виклик для України: що означає припинення торгової війни США та Китаю

Четвер, 16 січня 2020, 13:20 — , торговий представник України

Підписання угоди між Китаєм і США – ще одна подія, яка ілюструє, чому цього року Україна активно використовуватиме захисні заходи (safeguard measures) заради інтересів вітчизняної промисловості.

А також – чому такі дії жодним чином не є банальним протекціонізмом.

Почнемо зі змісту угоди між Китаєм і США. Символічно, що два перших розділи присвячені інтелектуальній власності й передачі технологій.

Щоби ніхто не мав сумнівів – це був і є найпотужніший інструмент захисту економічних інтересів. І нам їх треба захищати. Тож, шановні народні депутати, схваліть сьогодні, будь ласка, законопроєкти 2255, 2258 та 2259, це дуже потрібно для нашого економічного розвитку.

Наступний розділ – про аграрну торгівлю.

Тут усе цілком логічно і повністю кореспондує нашим інтересам – суворіше дотримання вимог СОТ (і як би не хотів хтось вбити СОТ, організація є і залишиться важливою точкою відліку в міжнародній торгівлі).

Україна має цілком гарну співпрацю з GACC щодо допуску української продукції на ринок КНР. Плани на цей рік – теж амбітні.

Розділ про фінансові послуги: більша відкритість Китаю, нехай і лише для компаній США, – це більший поштовх для fintech ринку глобально, а отже, і для наших стартапів у цій сфері.

На цьому оптимізм завершується.

Короткий розділ угоди про валютний курс (яким би не був його зміст) – вже юридичний доказ того, що дорожча валюта є негативом для вашого експорту.

США вирішують дисбаланс валютного курсу через міжнародний договір. У нашому випадку це – внутрішнє питання, і ми маємо вирішувати його наявними засобами.

Для цього ми будемо активніше використовувати інструмент захисних заходів для захисту національного виробника. Підстави для цього є.

Нарешті, очікуваний усіма розділ про примусову купівлю американської продукції. Цим розділом США посилюють керованість міжнародної торгівлі. І це подвійний негатив.

На рівні ідеології США пропагують повністю протилежне тому, чого нас вчать лідери американської економічної думки.

Утім, тут – без сюрпризів. Просто чергове підтвердження гіперпрагматичності світу міжнародної торгівлі.

На практичному рівні положення про обов’язкове збільшення закупівлі саме американської продукції б‘є по інтересах третіх країн – експортерів до КНР.

Звісно, імпорт до КНР росте досить високими темпами, і місце знайдеться всім. Плюс вже зараз є багато думок, що ці положення буде складно реалізувати на практиці.

Але сама можливість того, що навіть за кращої комерційної пропозиції перевагу буде надано не українському товару, погіршує наші можливості на ринку КНР.

Не лише Україна, але й багато інших держав виступатимуть проти поширення керованої торгівлі. Я вже досить багато про це говорю в рамках СОТ. І протидія керованій торгівлі лише посилюватиметься.

Та все ж нам вочевидь доведеться жити в період повзучої керованості торгівлі.

Нагадаю, що на ринку сталі слідом за США кількісні обмеження, у вигляді квот у рамках захисних заходів, запровадив ЄС. Далі послідував Єгипет, і здається, це доміно вже не зупинити.

Тому у нас немає жодного іншого виходу, аніж активно використовувати захисні, в тому числі й попередні заходи.

Це треба робити саме зараз, адже ми маємо збіг багатьох дисбалансів в економіці, не лише ревальвацію гривні. Сюди слід додати й форсоване зростання заробітної плати як реакцію на агресивну політику держав ЄС щодо залучення кваліфікованої робочої сили з України.

І тимчасову неефективність європейської моделі ринку електроенергії. Поки вона налагодиться, наші виробники платять непропорційно високу ціну.

Додамо сюди невирішені дисбаланси СОТ.

Тож цього року, аби захистити всі позитивні паростки структурних реформ в Україні, нам треба буде активно захищатися.

І не треба плутати це з брутальним протекціонізмом.

Протекціонізм захищає минуле. У нашому випадку ми захищаємо майбутнє. І захищаємо ті структурні реформи, які активно реалізуємо.

Структурні зміни макрофінансової політики, ринку праці, у тому числі умов оплати праці, ринку електроенергії треба довести до кінця.

Для цього і потрібен тимчасовий захист промисловості, яка має адаптуватися до цих структурних змін.

І показники торгівлі за четвертий квартал підтверджують необхідність захисту саме зараз.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Текст був вперше опублікований на facebook-сторінці автора та републікується з його дозволу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.