Промисловий безвіз із ЄС – віднині офіційно пріоритет зовнішньої політики України на наступні два роки. Принаймні, саме так його визначив президент Володимир Зеленський.

Чому це так важливо (хоч і незбагненно нудно)?

Це важливо для того, щоб визнати в усьому світі якість інженерного і промислового розвитку України.

Для нас такими символами є літак "Мрія", залізничне обладнання та інші промислові товари, які працюють всюди на планеті. А деколи, як наші супутники – і поза планетою.

Інженери бачать ці товари як матрицю – крізь призму креслень, стандартів та технічних регламентів, які використовуються під час виробництва.

Стандартизація і технічне регулювання – це зовнішня оболонка і координати, в яких розвивалася промисловість протягом попередніх 150 років.

І для того щоб довести, що наша промисловість є справді розвинутою (а я в цьому не сумніваюся), нам потрібно укласти з ЄС угоду АСАА.

Такі угоди є прерогативою розвинутих країн.

ЄС має такі угоди (під попередньою назвою Mutual recognition agreement) з Австралією, Канадою, Ізраїлем, Японією, Новою Зеландією, Швейцарією та США.

Погодьтеся, бути у цьому клубі – більш ніж круто.

Україна давно хотіла укласти таку угоду. Утім, для цього довелося повністю перепрошити всю систему, оскільки в СРСР вона розвивалася інакше, ніж в ЄС.

Це ні добре, ні погано – просто системи були неспівставні.

Лише коли ми повністю змінили своє законодавство, то змогли переконати ЄС, що ми готові до ретельної оцінки власної системи технічного регулювання.

Хоча зміст цієї роботи є надзвичайно технічним, але без політичного благословення на найвищому політичному рівні – саміті Україна-ЄС – почати роботу над "промисловим безвізом", як ми його називаємо в публічних дискусіях, було неможливо.

Тож у жовтні для мене було за честь зустрітися з експертами від ЄС, які розпочали свою ретельну роботу.

17 грудня було проведено 13-й раунд перемовин. Сторони детально розбирали технічний регламент щодо засобів вимірювальної техніки (MID) і технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів (NAWI).

До кінця року місія проведе ще дві відеоконференції (29 і 30 грудня), а з 15 січня відновить свою роботу. Графік відеоконференцій на січень-лютий буде дуже щільним.

Особливо тішить те, що це не просто експертна місія ЄС. Експерти працюють у тісній зв‘язці з Генеральним директоратом Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості та підприємства (DG Grow), Групою підтримки України та особисто із заступником гендиректора головного директорату Європейської комісії з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС Катериною Матерновою.

З боку України співпрацю з місією веде команда Міністерства економіки на чолі з Миколою Крижановським. Працівники міністерства забезпечують збирання і систематизацію усього законодавства, працюють з експертами над тим, щоб усе законодавство було доступне англійською мовою, допомагають експертам готувати таблиці відповідності (славнозвісні concordance table) і відповідають на десятки уточнювальних запитань про те, як працюють наші системи стандартизації, акредитації, метрології, ринкового нагляду, як розробляються технічні регламенти, як працюють технічні комітети тощо.

Тобто ми маємо вперше консолідовану і найретельнішу оцінку того, як працює система технічного регулювання.

Звісно, вона працює не ідеально. Цього року мені довелося зіткнутися з тим, що на папері вона виглядає набагато краще, ніж у реальності.

Отже, місія наприкінці першого кварталу 2021 року видасть звіт, в якому, очевидно, буде багато рекомендацій, як усунути недоліки нашої системи.

Головне ж – це буде вичерпний перелік завдань, які ми виконаємо і зможемо перейти до укладення угоди формально.

Тож є всі шанси вкластися в означений президентом термін – два роки.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Текст було вперше опубліковано на facebook-сторінці автора та републікується з його дозволу