Це серйозно: ми можемо програти війну проти "Північного потоку-2"

Четвер, 20 травня 2021, 17:04 — , заступниця міністра закордонних справ (2014-2019)
Фото: DPA/East News
Труби для будівництва газопроводу "Північний потік-2" на німецькому острові Рюген, січень 2021 року

Давайте визнаємо очевидну загрозу: ризик того, що Україна програє війну проти "Північного потоку-2", досить високий.

І дитяче кидання різними субстанціями, як прийнято в українській політичній пісочниці, цьому тільки сприяє.

Скандал навколо "Нафтогазу" та його корпоративного управління станом на зараз вже наробив багато шкоди. І справа не в прізвищах.

На радість Кремлю, конфлікт відбувається в той момент, коли вся еліта повинна бути єдиною у боротьбі за запровадження санкцій.

Наша основна проблема – російський агресор і те, що він має всі шанси перемогти в затяжній енергетичній війні. Схема перемоги, яку вони собі обрали, проста: це багатоходівка, яка реалізовувалась не раз за останні 30 років.

Спочатку треба влаштувати суперечки всередині України. Для цього використовуються всі наявні ресурси: корупціонери, невігласи, агенти та навіть амбітні патріоти.

Ключове завдання – влаштувати позиційну війну всередині країни за потоки чи посади. Війну, яка всім нашим партнерам буде неприємною, незрозумілою, навіть огидною.

Так боролися між собою президенти і прем’єри, олігархи та політики багато років. Кожен переможець вважав, що він зробив усе правильно. Але справжнім переможцем був Кремль, бо його мета була проста: показати Європі та США, що з Україною немає сенсу розмовляти.

А потім влаштувати ослабленій таким чином державі холодний газовий душ взимку.

З методичною точністю це відбувається і тепер. 

Нашим партнерам і справді все одно, хто керує "Нафтогазом", для них важливі не прізвища. Для них важливі правила, за якими ці прізвища визначаються, і правила, яких вони дотримуються. Бачте, дотримання правил, а не обіцянки, є запорукою того, що союзники тримаються разом.

Нас сварять не між собою, нас сварять з союзниками.

Ще не перемога "Газпрому": як Україні повернути підтримку США щодо "Північного потоку-2"

Ситуація з "Північним потоком-2" сьогодні загрозлива. І ми маємо цю інформацію саме завдяки роботі фахівців у США, які вже багато років займаються протистоянням російському лобізму (і про що публічно писали так багато разів).

Атака на корпоративну реформу – а спосіб заміни керівництва "Нафтогазу" сприймають саме так – сильно розчарувала наших союзників.

Вони все ще готові протистояти Росії в регіоні, але вже не впевнені, що ми вміємо тримати слово. А ми обіцяли здійснювати незалежний, в інтересах громадян, контроль за найбільшою корпорацією країни.

Результат – саме такий, на який розраховував Кремль. Питання "Північного потоку-2" починають обговорювати без нас. Україну виключили з політичної розмови, і це проблема.  

Вже у свіжому звіті Конгресу щодо санкцій чітко написано, що з Україною не радилися щодо них. Ще в лютому такі консультації проводилися, сьогодні вже ні. Більше того, німецькі дипломати одразу після атаки на "Нафтогаз" активізувалися і почали пропонувати Білому дому "інший спосіб" захистити Україну.

Бо без нас можуть вирішити, що є "альтернативне рішення в інтересах країни". Воно називатиметься по-різному – мораторій на побудову, чи фонд підтримки України, чи гарантії прокачки. Фантазія у лобістів з Кремля є.

Але суть проста: в інтересах України є тільки припинення побудови газогону. Це можна зробити тільки санкціями США.  

Щоб врятувати ситуації, треба зробити три кроки.

Перше: підняти голову над суперечками і зрозуміти, що на кону. 3 мільярди доларів щорічно, за які можна розбудовувати країну. Енергетична безпека, безпековий щит, яким є газотранспортна система. Та повага стратегічних партнерів. Не менше.

Друге: показати стратегічним партнерам – США, Німеччині, Франції, – що ми розуміємо, наскільки великою є проблема. Перестати шукати винних та відповідальних і повернути відданість корпоративному врядуванню.

Наглядова рада, незважаючи на весь гавкіт проросійських експертів та популістів, дала зрозуміти, що готова допомогти. Треба просто взяти і припинити порушувати правила.

Третє: час та ресурси, які вивільняться від непотрібного та огидного вовтуження навколо пошуку винних, витратити на те, що необхідно – на продовження чесного та відвертого відстоювання інтересів України, яким стільки років займалася команда "Нафтогазу". Вона працювала, працює і працюватиме в інтересах країни і кожного. Вона знає, як це зробити фахово, а не через незрозумілих нікому бізнесменів, як це відбувається сьогодні.

Все це потребує простого рішення.

Принаймні тимчасово відкласти убік методи, які діють у внутрішній політиці, в питанні, де ставки для країни – дуже великі. Натомість взятися за дієві інструменти і сфокусуватися на тому, щоб зупинити "Північний потік-2".

Бо саме це є важливим для держави.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: