Юрій Вітренко: Ми або кажемо Газпрому: "Соррі, ваш газ більше не транспортується", або йдемо до суду

Четвер, 26 листопада 2015, 09:15 — Сергій Сидоренко, Європейська правда
фото Укрінформу

24 листопада "Європейська правда" опублікувала першу частину інтерв'ю директора з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка (див. публікацію "Треба заздалегідь всьому ринку пояснити, що буде, якщо РФ відключить газ").

У цій досить відвертій розмові він розповів, як в уряді намагаються "переграти" вже укладені домовленості з ЄБРР вартістю понад 500 млн євро. Вітренко також зізнався, що Україна дуже скоро підвищить транзитну ставку для "Газпрому", і розповів про дії Києва у випадку, якщо РФ "перекриє кран".

Але одна з ключових тем залишилася не розкритою. Йдеться про так званий "віртуальний реверс", який дозволив би обмінюватися газом з Угорщиною, Словаччиною чи Польщею, фізично не транспортуючи його через кордон.

Угорська угода вже підписана, але... не працює на практиці.

Про причини цього, про протистояння зі Словаччиною, про конфлікт в уряді з приводу поділу НАК, а також про те, хто виконуватиме контракти з "Газпромом" після 2016 року – в завершальній частині інтерв'ю топ-менеджера "Нафтогазу".

"Трубу давно збудовано, а папірець за 1,5 роки 
словаки так і не підписали!"

– Від словаків доводиться чути образу на Україну. У 2014 році вони відкрили для України реверс газу. Звісно, він комерційний, ми платимо за нього, але не секрет, що росіяни сильно тиснули на Братиславу, намагаючись зірвати проект. Тепер словаки кажуть, що ми не цінуємо їхню допомогу.

– Наша позиція така: якщо є загальні правила, то цих правил мають дотримуватися всі, в тому числі європейці. Інакше гра втрачає сенс.

Тому ми говоримо не про добру волю Словаччини (щодо відкриття "великого" реверсу), ми говоримо про її зобов'язання.

В рамках договору про енергетичне співтовариство зобов'язання накладаються на обидві сторони – і на Україну, і на ЄС.

Спочатку наш "Укртрансгаз" дійсно пропонував Словаччині варіант, який явно не відповідав європейському законодавству. Але при цьому наші газовики показували свої матеріали, стукали кулаком по столу і кричали: ми півтора роки вимагаємо, чому ж ви нам цього не робите?

"Укртрансгаз" хотів організувати реверс по одній з труб, які зараз взагалі не використовуються. Словаки говорили, що ці потужності заброньовані росіянами. Тому, соррі, ми нічого не можемо зробити.

І справді, "Укртрансгаз" не мав права цього вимагати.

А словаки в свою чергу говорили – ми побудуємо до березня 2015 року нову трубу, потужністю лише півтора мільярда кубометрів на рік...

– Але я особисто говорив з главою МЗС Словаччини Мирославом Лайчаком навесні 2014 року, і він ще тоді пропонував реверс у 10 млрд кубів...

– Правильно, але дивіться, як ми прийшли до цього компромісу!

Позиція про одну трубу з чотирьох, а також про 1,5 млрд кубометрів існувала півтора роки, ще Едуард Ставицький приїжджав з такою ідеєю, і вони сварилися один з одним.

Тоді у нас виникла друга пропозиція: давайте підпишемо з вами стандартний європейський договір про з'єднання газотранспортних систем, interconnection agreement, і після цього зможемо робити віртуальний реверс.

І коли вони зрозуміли, що ми відчули цей момент, який явно створює для них проблему (у відносинах з Москвою. - ЄП), тоді вони запропонували – а ви знаєте, у нас дійсно є можливість частково використовувати існуючу інфраструктуру замість того, щоб будувати цілком нову трубу, і її можна поєднати з вашою трубою, яка була законсервована, і зробити це не за півтора роки, не за рік, а за пару місяців. І мати потужність в 10 мільярдів кубів, а не півтора.

І ми говорили і говоримо: ми цінуємо цей компроміс.

Але водночас я нагадаю: в протоколі, підписаному півтора роки тому (про створення реверсу), написано: ми будуємо цю трубу, але паралельно домовляємося (про віртуальний реверс).

І ось труба давно побудована, працює, а папірець підписати за півтора роки так і не вдалося! Словаччина навіть не почала першу стадію переговорів з "Газпромом"!

Зрештою, ми підписали таку угоду з Угорщиною, а зі Словаччиною – поки ні. Хоча через Верховну раду і його не можемо імплементувати. Не вистачає закону, який би прописав, як проводити митний облік такого газу, і не піти за це до в'язниці.

Повертаючись до вашого питання:

так, ми дійсно не дипломати. Ми бізнесмени, які наполягають на виконанні закону, хочуть цього якомога швидше.

Хоча водночас ми і справді вдячні EUStream (словацький оператор ГТС) за те, що вони зробили.

"Відмова загрожує "Газпрому" значними санкціями"

– Що стосується угоди з Угорщиною. Навіть якщо Верховна рада прийме необхідне законодавство, ми не зможемо відразу почати віртуальний реверс.

– Є ключовий момент: "Газпром" повинен почати давати нам шиппер-коди. Це – кодування відправників і отримувачів газу. Зараз "Газпром" віддає ці коди Угорщині на нашому західному кордоні. За такої схеми ми не можемо проводити віртуальний реверс.

Хоча ми приходили до "Газпрому", вимагали передавати коди нам, але там відповіли: мовляв, навіщо вони вам?

Наша юридична сила – в тому, що "Газпром" не є транспортним оператором на кордоні між Україною та ЄС. І він не може бути сертифікований в ЄС як оператор, оскільки не відповідає вимогам енергоспівтовариства.

А відповідно до законодавства ЄС, процедура співставлення шиппер-кодів має відбуватися між операторами.

Тому, співставляючи шиппер-коди з "Газпромом", європейські оператори порушують свої зобов'язання перед Євросоюзом в частині імплементації третього енергопакету – принаймні, ми на цьому наполягаємо.

– Ви плануєте звертатися до суду Євросоюзу з приводу того, що своїми діями європейські оператори ГТС порушують законодавство ЄС?

– Поки що ні. Ми поводимось обережно. Ми спочатку їм сказали: "Хлопці, ми всі розуміємо. Але давайте разом вирішимо цю проблему".

Але зараз є невизначеність – що станеться у випадку, якщо "Газпром" відмовиться віддавати ці коди українському оператору.

– А, він, звісно, відмовиться.

– Не факт. Поясню чому. Зараз ведеться антимонопольне розслідування проти "Газпрому" в Європі.

Формальна відмова "Газпрому" передавати нам ці дані стане аргументом на користь того, що він порушує законодавство про конкуренцію, зловживаючи своєю монополією. І це загрожує серйозними санкціями.

Саме в цьому – мистецтво великого бізнесу: позицію сторін не поміняти "в лоб", тільки тому, що ми цього хочемо. Потрібно створювати такі умови, коли сторона буде змушена сама змінити свою позицію.

– Якщо все ж буде запущено віртуальний реверс, як він працюватиме на практиці? Ми просто залишатимемо у себе російський газ, а угорці у себе – європейський?

– Віртуальний реверс дає можливість обійти деякі обмеження існуючої інфраструктури.

За контрактом виглядає так, ніби цей газ все ж транспортується. Ми платимо за його транзит, але фактично – використовуємо інший газ в потрібній нам точці. Причому в деяких країнах, тій же Словаччині, віртуальний реверс коштує стільки ж, скільки і звичайний.

"Потрібна добра воля "Газпрому", а її поки що немає"

– Що відбувається з поділом "Нафтогазу"? Ми зобов'язані це зробити за умовами приєднання до енергоспівтовариства. Але на практиці жодних рухів немає. Які дочірні компанії підуть?

– По-перше, поділ, тобто unbundling, в жодному разі не означає необхідності відділення видобутку від постачання газу або видобутку від торгівлі.

Навпаки, саме такого роду відділення порушить правила третього енергопакету і закон про ринок газу. Держава не повинна диктувати учасникам ринку, чи можуть вони комбінувати ці функції, чи ні. Не кажучи вже про те, що робити такий поділ – просто нерозумно. Інакше що робити з газом, який ми видобуваємо? У будь-якому разі у будь-якої видобувної компанії буде торгівля.

"Нафтогаз" має позбутися контролю за транспортуванням газу. Саме це є зобов'язанням перед ЄС.

І тут – другий важливий момент – як саме його відокремити.

Якщо оператор ГТС буде відділений від "Нафтогазу", але буде підпорядкований Міненерго або навіть Кабміну, це означатиме, що вимогу ЄС не виконано.

– Я так розумію, що у вас "Укргазвидобування" хочуть забрати, а ви її віддавати не хочете.

– Хтось хоче контролювати "Укргазвидобування", хтось хоче сісти на якісь потоки, хтось хоче залишити людей, яких ми хочемо прибрати, або повернути тих, хто вже звільнений. Одночасно грають різні інтереси. А хтось насправді просто переживає через те, що "Нафтогаз" занадто сильний, а хтось вважає нас монополістом у тих сегментах, в яких ми не є монополістом.

Як ви розумієте, "Нафтогаз" – це група компаній. І щодо кожного нашого активу можуть бути різні стратегії. Та ж "Укргазвидобування" – чи потрібно її приватизувати, чи ні? Або щодо газотранспортної системи – є питання залучення партнера для управління ГТС. Зі сховищами газу – ще більш складна ситуація, можливо, для кожного окремого сховища має бути якась своя стратегія і тактика.

Окремо є "Укрнафта", величезна компанія з купою проблем. "Укртранснафта" – теж велика компанія з купою проблем.

У нас багато активів. Тому ми чудово розуміємо, що управління всіма цими компаніями – це нетривіальне завдання.

А ще у нас є контракт з "Газпромом" на транспортування російського газу. Це більше ніж 80% всієї транспортної роботи. І цей контракт – не в "Укртрансгазу", а у нас!

Щоб перевести його на "Укртрансгаз", який буде відділятися, потрібна добра воля "Газпрому", якої поки немає.

– А як ви виконуватимете цей контракт після відокремлення ГТС?

– "Газпром" має погодитися (зі зміною контрагента в Україні). Якщо він не погодиться, то у нас є два варіанти: або ми говоримо "Газпрому": "Соррі, тоді ваш газ не буде транспортуватися", або йдемо в Стокгольм.

Європа, швидше за все, або намагатиметься знайти якесь переговорне рішення з "Газпромом" – звісно, за нашої участі, – або це все ж таки буде Стокгольмський арбітраж. Але не хочу забігати вперед.

У нас закон про ринок газу передбачає, що unbundling, тобто поділ "Нафтогазу", має відбутися влітку 2016 року.

До цього часу контракт повинен бути переведений, інакше далі буде порушення – або контракту, або закону.

Та повернуся до наших активів і функцій.

Важливо розуміти, що "дочки" "Нафтогазу" тільки умовно контролюються нами. Керівників дочірніх компаній призначаємо не ми, а Кабінет міністрів. У Міненерго дуже багато повноважень втручатися у діяльність будь-якої з дочок. Ми практично нічого не можемо зробити в рамках керівництва "дочками" без погодження з міністерством.

Тому коли ви говорите, що у нас хочуть забрати видобуток газу, то я відповім, що вони швидше не хочуть його віддавати. А ми говоримо про те, що це: а) неефективно і б) непрозоро. І це – не наша оцінка.

Нацрада реформ найняла західного стратегічного консультанта, за донорські гроші Сороса і ЄБРР, який фінансує проектни офіс Нацради реформ. Там проект два мільйони доларів коштував. І цей проект, серед іншого, показав чітку перевагу вертикальної інтеграції НАК. Крім, природно, оператора ГТС, тому що його відділення – це вимога енергопакету. Більше того, звіт прямо говорить, що роль корпоративного центру "Нафтогазу" має бути значно посилена.

Документ представили на засіданні Нацради реформ у присутності президента, прем'єра. Всі послухали. У всіх було розуміння, що саме в цей бік ми тепер рухаємося. На цій базі ЄБРР підготував і оплатив розробку плану реформування.

А тепер раптом нам кажуть: "Ой, а нам не зрозуміло, що робити з видобутком газу? А може насправді реформу треба робити по-іншому? І поки ми над цим думаємо – давайте залишимо все, як є".

– Хто саме так каже?

– Це заявляє Міненерго, але, на жаль, не тільки Міненерго.

До робочої групи входять також Мінекономіки, адміністрація президента, Фонд державного майна, Мін'юст, Мінфін. І деякі з них кажуть: "Ой, а нам не зрозуміло, давайте все заново розглядати, а поки ми розглядаємо, давайте не робитимемо реформу".

Так розглядайте! Ви це вже розглядали, але якщо хочете, можете ще раз.

Але одночасно – зробіть наглядову раду, передайте НАК від Міненерго до Кабміну, зробіть так, щоб жодне міністерство не могло втручатись в операційну діяльність "Нафтогазу".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.