Ввечері 24 червня на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи було оголошено результати виборів Генсека Ради Європи.

За підсумками голосування переміг нинішній керівник цього органу Турбйорн Ягланд. За нього віддали свої голоси 156 депутатів з 249 тих, хто проголосував.

Суперницею Ягланда була німкеня Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер, колишня доповідачка по Україні. Вона отримала менше ста голосів.

Це другий строк Ягланда на посаді Генерального секретаря РЄ. Вперше він був обраний у 2009 році, тоді його також обрали за підсумками першого туру голосування.

Генеральний секретар Ради Європи має досить обмежені важелі впливу на рішення органів РЄ. Левова частка повноважень сконцентрована у країн-членів, а також у окремих органах Ради Європи (таких як Європейський суд з прав людини, Парламентська асамблея Ради Європи тощо). На їх рішення Генсек не має впливу.

Менше з тим, керівник РЄ лишається досить важливою фігурою у цьому органі. Він щільно задіяний у вирішенні кризових ситуацій; окрім того, він має важелі, що дозволяють прискорити або уповільнити розгляд деяких питань.

Приміром, взимку 2014 року за вказівкою Ягланда секретаріат Венеційської комісії протягом одного тижня підготував для оприлюднення висновок про неприпустимість "диктаторських законів", ухвалених Радою 16 січня. Хоча зазвичай підготовка будь-якого рішення у ВК забирає не менше ніж кілька місяців.

Турбйорн Ягланд