Рада Європи занепокоєна ухваленим у першому читанні президентським проєктом закону  про діяльність органів суддівського врядування (№ 1008), який передбачає реформу судової системи.

Про це йдеться у листі генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич до міністра закордонних справ Вадима Пристайка, який є у розпорядженні "Європейської правди".

 "Як ви знаєте, формування незалежної, ефективної та професійної судової системи, яка користується довірою громадськості та відповідає її потребам, є частиною зобов’язань, взятих Україною під час вступу до Ради Європи.

З огляду на це ми з певним занепокоєнням зустріли проєкт закону № 1008 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", прийнятий у першому читанні новообраною Верховною Радою", - зазначила Пейчинович-Бурич.

Вона підкреслила, що текст законопроєкту пропонує масштабні зміни, які "можуть мати суттєвий вплив на незалежність судової системи. "Зокрема, це вплине на статус та повноваження суддів, а також на відповідні процедури", - підкреслила генсек Ради Європи.

Уривок з листа

Вона зазначила, що Рада Європи повністю усвідомлює бажання уряду України досягати прогресу у проведенні реформ.  Водночас вона підкреслила, що реформи повинні бути проведені відповідно до вимог Ради Європи та міжнародних стандартів.

"Особливу увагу слід приділити вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Щодо цього 25 вересня Комітет міністрів висловив свою чітку позицію", - зазначила Пейчинович-Бурич.

Вона зазначила, що Комітет міністрів РЄ наголосив:  "запропоновані зміни до законодавства повинні відповідати Конвенції та прецедентній практиці Суду і принципам незалежності судової влади, викладеним у рішенні щодо Олександра Волкова (група справ ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" ), та відповідним рекомендаціями Ради Європи".

Пейчинович-Бурич додала, що Рада Європи готова надати свою допомогу у питанні реформування органів судової влади, зокрема, що стосується роботи над законопроєктом № 1008.

12 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування. Жодна фракція, крім "Слуги народу", не голосувала за законопроєкт.

Документ скорочує склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, розширює список посад, на які поширюється люстрація.

Посли ЄС і Канади розкритикували цей проєкт, вказавши на безпідставність скорочення кількості суддів Верховного Суду й застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

"Перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової комісії з етики та доброчесності залишатиметься неефективним, якщо не буде перезавантажено Вищу раду правосуддя", - заявили вони.