Лідери Європейського союзу і країн Західних Балкан зустрілися у вівторок в албанській столиці Тирані на саміті, покликаному запевнити регіон у майбутньому в Євросоюзі на тлі побоювань щодо зростання впливу Росії і Китаю.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.

Лідери шести балканських країн - Албанії, Боснії, Косово, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії - вже давно висловлюють розчарування тим, що переговори не розпочалися або зайшли в глухий кут через роки після того, як їм було обіцяно членство в ЄС.

Хоча серед країн-членів ЄС поширене небажання подальшого розширення, вторгнення Росії в Україну підштовхнуло їх до того, щоб зосередити більше енергії на наближенні регіону до блоку.

"Я абсолютно переконаний, що майбутнє наших дітей буде більш безпечним і процвітаючим, якщо Західні Балкани будуть в складі ЄС, і ми дуже наполегливо працюємо, щоб досягти прогресу", - заявив на початку зустрічі голова Ради ЄС Шарль Мішель.

В якості конкретного кроку на шляху до інтеграції, телекомунікаційні оператори з ЄС і шість лідерів Західних Балкан підписали угоду у вівторок вранці, на початку саміту, про зниження плати за роумінг даних з жовтня 2023 року.

Хоча деякі балканські лідери привітали цей крок, вони також підкреслили, що хочуть більшого.

"Косово подасть свою заявку на членство в ЄС до кінця цього року", - заявила його президентка Вйоса Османі-Садріу, прибувши на саміт, підкресливши, що вона сподівається, що саміт ЄС наступного тижня схвалить лібералізацію візового режиму для Косова.

Стара напруженість у регіоні також стала очевидною, оскільки вона розкритикувала позицію Сербії і заявила, що Косово "на 100% поділяє" погляди ЄС.

Тим часом президент Сербії Александар Вучич, прибувши на саміт, заявив: "Сербія занадто близька до Росії? Сербія - незалежна країна".

Сербія, за його словами, "на шляху до ЄС і так буде і надалі", але їй також необхідно відстоювати свої власні інтереси.

Метою ЄС є забезпечення більшої стабільності в регіоні, який виник після розпаду Югославії і етнічних війн 1990-х років, але все ще страждає від напруженості.

Але кроки до тіснішої інтеграції також покликані позбавити Москву можливості створювати проблеми в тому, що вважається вразливим місцем на південно-східному фланзі ЄС, що складається з 27 країн.

Зокрема, Сербія, яка зазнала бомбардувань з боку НАТО два десятиліття тому, вже давно намагається збалансувати історично тісні зв'язки з Росією і прагнення до економічної і політичної інтеграції із Заходом.

Лідери ЄС також наполягатимуть на тому, щоб їхні балканські колеги були більш рішучими у впровадженні стандартів ЄС, таких як верховенство права, гендерна рівність, захист меншин і боротьба з корупцією та організованою злочинністю, одночасно узгоджуючи їх з політикою ЄС, наприклад, санкціями проти Росії.

Водночас ЄС наполегливо працює над усуненням, як він вважає, прогалин у візових режимах кількох балканських країн, які сприяли збільшенню кількості мігрантів, що перетинають кордон блоку.