Робота в ЄС. Міфи та реальність

Cпецпроект за підтримки компанії EWL Group

Попри пандемію коронавірусу, чимало європейських економік уже сьогодні потребують нових робочих рук. Рекрутингові агентства з чергових країн ЄС усе частіше шукають кандидатів на свої вакансії в Україні, а громадяни України їдуть на заробітки до найрізноманітніших країн Євросоюзу.

Людських ресурсів бракує не лише в Польщі, але й у Німеччині чи Чехії. Саме в цих країнах, за даними соціологічних опитувань Групи EWL, що проводилися протягом останніх чотирьох років, найбільше хотіли б працювати українські трудові мігранти.

І якщо найбільша економіка Євросоюзу ще досі не відкрилася для працівників зі Східної Європи, то Польща і Чехія завдяки сприятливим процедурам масово працевлаштовують громадян України вже протягом десятиріччя.

У чому плюси й мінуси працевлаштування українців у Чехії в порівнянні з Польщею?

Чехія: країна-рекордсмен ЄС за рівнем безробіття та вільних вакансій

У Чехії тривалий час спостерігалося рекордно низьке безробіття. За даними статистичного агентства ЄС Євростат, упродовж останнього десятиліття рівень безробіття в Чехії не перевищував 7%.

У 2019 році, перед спалахом пандемії, воно стабільно було на рівні 2% і незначно збільшилося в пандемічний 2020 рік — до рівня 2,6%. У червні 2021 року безробіття в Чехії було найнижче в ЄС — 2,8%.

Чеська економіка інтенсивно зростає, і тому дефіцит кадрів стає дедалі помітнішим. Чехи шукають спеціалістів, соціальних працівників та медсестер. Бракує також бажаючих працювати на будівельних майданчиках та в автомобільній промисловості.

Автовиробництво в Чехії, як і в інших країнах Вишеградської четвірки, є одним із найважливіших стовпів економіки. Динамічно розвивається чеська Škoda, даючи робочі місця для близько 37 тисяч людей; у цій державі так само міститься перша в Європі фабрика Hyundai, що розпочала роботу наприкінці 2008 року. Чехія є виробником деталей для таких марок, як Jaguar та Porsche.

Дедалі більше значення в економіці Чехії відіграють іммігранти.

Дані чеського Статистичного управління показують, що кількість працевлаштованих у цій країні іноземців упродовж дев'яти років (2010–2019) зросла на 407 тисяч.

Наприкінці 2019 року в Чехії налічувалося понад 715 тисяч трудових мігрантів, найбільші групи складали громадяни Словаччини (32%) та України (23%, тобто 144 тисячі). А за словами українського посла в Празі Євгена Перебийноса, сьогодні в Чехії проживають майже 180 тисяч громадян України.

Навіть попри викликані пандемією простої на підприємствах чи незначний спад економіки, Чехія неспроможна самостійно забезпечити відповідну кількість персоналу в багатьох галузях промисловості. За даними з квітня 2021 року, у Чехії зареєстровано понад 350 тисяч вакансій. Не вистачає мулярів, покрівельників, теслярів, зварювальників, сантехніків, а також працівників на промисловому виробництві.

До речі, згідно з останнім підрахунком Євростату, у Чехії — рекордний у Європі показник вакансій до загальної кількості робочих місць (job vacancy rate).

Відсутність достатньої кількості працівників означає зростання видатків на оплату праці. Роботодавці підвищують ставки заробітної платні, щоб залучити нових співробітників. Середня місячна зарплатня в Чехії сьогодні становить 1389 євро, тоді як у третьому кварталі 2019 року вона була на рівні близько 1240 євро.

Зростає також мінімальна заробітна плата. У 2018 році працівники з найнижчою ставкою могли розраховувати на 480 євро щомісяця. Від 2019 року ця сума становила 527 євро, а в 2020 році вона зросла до 574 євро.

Сьогодні мінімальна заробітна платня, яку можуть отримати працівники в Чехії, становить майже 600 євро брутто.

Польща: впевнений лідер для українських мігрантів

Як і в Чехії, у Польщі безробіття залишається на досить низькому рівні. За останнє десятиліття найвище безробіття за формулою Євростату було зафіксоване у 2013 році (понад 10%). Відтоді воно весь час зменшується, у 2019 році становило 3,3%, а через рік, попри пандемію, продовжило падати до рівня 3,2%.

У червні 2021 році безробіття в Польщі було на рівні 3,6% (третій показник в ЄС після Чехії та Нідерландів).

Попит на робітників — і низько-, і висококваліфікованих — продовжує зростати. Як і в Чехії, у Польщі не вистачає працівників у промисловій та будівельній галузі, складських робітників, зварювальників та слюсарів. Після часткового зняття карантинних обмежень та відновлення роботи готелів і ресторанів дефіцит робочої сили відчувається у сфері послуг.

Іноземці становлять невід’ємну частину польського ринку праці. Вони беруться за роботу, де є дефіцит кадрів, і таким чином зменшують кадровий голод. Дослідження кон’юнктури Національного банку Польщі свідчить, що головною перешкодою для нових інвестицій є брак людських ресурсів.

Чому більшість трудових мігрантів з України обирає Польщу?

Тому що Варшава ввела найбільш ліберальне законодавство щодо економічних мігрантів з-посеред усіх країн Євросоюзу. За даними польського державного Закладу соціального страхування, у серпні 2021 року було застраховано майже 819 тисяч працівників-іноземців, з яких понад 603 тисячі становили громадяни України. А за підрахунками Головного статистичного управління Польщі, в країні в 2019 році перебували приблизно 1,3 млн громадян України.

Географічна, культурна та мовна близькість також спонукає українців приїжджати до Польщі. Українці досить швидко інтегруються в місцеве середовище, а це дозволяє ефективно виконувати роботу та пристосовуватися до нових обов’язків.

Черговий фактор — економічний: громадяни України можуть розраховувати в Польщі на заробітки втричі вищі, ніж у своїй країні.

До речі, мінімальний заробіток брутто (тобто до відрахування податків) у Польщі навіть вищий ніж у Чехії. У Польщі зараз він складає 612 євро, тоді як у Чехії — на 15 євро менше.

Однак "чистий" заробіток у Польщі буде дещо нижчий. Заробіток нетто в Чехії залежатиме від багатьох чинників, зокрема, від кількості дітей у працівника чи наявності статусу студента.

Порахувати "чисті" заробітки можна за допомогою спеціальних калькуляторів (для Польщі і для Чехії). На додаток слід підкреслити, що у Польщі молодь до 26 років не відраховує податок на доходи (17%). У Чехії натомість передбачена податкова пільга для студентів на рівні 13 євро. А це означає, що студенти у Польщі зароблять більше, ніж у Чехії.

Легалізація зайнятості: де простіше

Легалізація зайнятості іноземця в Польщі залежить від кількох факторів, зокрема від галузі працевлаштування, громадянства або тривалості роботи. Як правило, іноземні працівники можуть працевлаштовуватися на підставі дозволу на працевлаштування, виданого воєводськими управліннями. Процедура отримання дозволу — досить складна і вимагає дотримання належних термінів. Роботодавець перед поданням заяви про працевлаштування іноземця зобов’язаний провести т.зв. тест ринку праці, тобто перевірити, чи немає кандидатів, готових працювати на запропонованій посаді, на місцевому ринку праці.

Зазвичай від моменту подання заяви на проведення такої процедури до отримання висновку минає 21 день.

Відтак подається заява на отримання дозволу на працевлаштування для іноземця з-за меж ЄС, що її оплачує роботодавець. Вона розглядається, залежно від завантаження місцевого управління, від 30 днів до навіть 3–6 місяців. Польський дозвіл на працевлаштування видається максимум на три роки і стосується конкретного працівника, конкретної посади, зазначеної роботодавцем під час подання заяви, та фіксованої винагороди.

Однак для громадян Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії та України в Польщі є значно простіший і швидший спосіб легалізації працевлаштування — спрощена процедура дозволяє працевлаштувати українців у Польщі на основі декларації про доручення роботи (пол. oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi).

Цей документ видає не воєвода, а повітове управління праці, реєстрація займає близько семи робочих днів. Максимальний період, протягом якого роботодавець може доручити за цією схемою працю іноземцеві — шість місяців протягом року.

У Чехії шукачі вакансій з-за меж ЄС можуть подати заяву на отримання робочої картки (чеськ. zaměstnanecká karta), дозволу на працевлаштування або блакитної картки (чеськ. modrá karta). На відміну від Польщі, у Чеській Республіці легалізацією працевлаштування і поданням документів від самого початку займається працівник, а не роботодавець.

Водночас підприємці, які планують працевлаштувати іноземців, так само повинні, незалежно від процедури легалізації іноземця, повідомити про вакансію у відповідне регіональне управління зайнятості.

Якщо чеський підприємець хоче працевлаштувати трудового мігранта на підставі блакитної або робочої картки, він зобов’язаний провести тест ринку праці, як і в Польщі. Це означає подати вакансію до управління праці та чекати 30 днів на можливих кандидатів з місцевого ринку. Лише після цього підприємство може подати заявку на працевлаштування іноземця.

Дозвіл на працевлаштування в Чехії видається іноземцям, які виконують роботи сезонного характеру або які вже мають візу чи посвідку на проживання в Чехії.

Сам дозвіл на роботу не легалізує перебування в Чехії — для цього треба мати посвідку на проживання.

До заяви на цей документ слід додати, зокрема, контракт із роботодавцем, копію проїзного документа, а також документ, що підтверджує наявність дозволів для працевлаштування. Вартість дозволу на проживання — близько 20 євро, ці кошти іноземець покриває самостійно. Максимальний термін, на який видається дозвіл на працевлаштування в Чехії, — два роки, а для сезонних робіт — шість місяців.

Своєю чергою робоча картка є документом, який легалізує і перебування, і працевлаштування іноземця на території Чеської Республіки. Вона видається максимум на два роки, і лише з метою працевлаштування на посаді, яка занесена до спеціального реєстру вакансій. До заяви слід додати договір з майбутнім роботодавцем, документ про місце проживання на території Чеської Республіки тощо. Чиновники також мають право вимагати від іноземця довідку про відсутність судимості або медичну довідку про стан здоров’я. Вартість подання такої заявки — близько 40 євро, а час очікування на рішення — 60 днів. Крім того, за видачу картки працівника стягується збір у розмірі близько 100 євро. Варто пам’ятати, що іноземець зобов’язаний зареєструватися в поліцейському відділі у справах іноземців.

Блакитна картка дозволяє іноземцям з вищою освітою отримати доступ до ринку праці в Чехії. Вона видається терміном від трьох місяців до двох років.

Обов’язковою умовою для видачі блакитної картки є підписання контракту з майбутнім роботодавцем із винагородою не менше 150% від мінімальної заробітної плати. Перелік вакансій, доступних для отримання чеської блакитної картки, так само міститься в реєстрі вакансій. Час очікування рішення, як і у випадку робочої картки, — 60 днів, а загальна вартість отримання рішення і картки складатиме 140 євро.

Підбиваючи підсумки, варто підкреслити, що трудові мігранти з України останніми роками все частіше цікавляться працевлаштуванням у Чехії. Так само як і Польща, ця країна виграє з точки зору географічної близькості, мови чи культури. Чехія вабить дещо вищими заробітками, ніж у Польщі, дещо нижчими податками та більшою кількістю вакансій.

Водночас Польща залишається країною першого вибору для іммігрантів з України. Причина — значно ліберальніша і швидша процедура легалізації працевлаштування та перебування.

З точки зору працівника-іноземця важливим плюсом Польщі є те, що дозвіл на працевлаштування оформлює роботодавець, а сама процедура є чіткішою і простішою від чеської.




Про проект

За даними ООН, в 2019 році в світі нараховувалось понад 270 млн мігрантів, тобто 3,5% від загальної кількості жителів нашої планети. За останні два десятиріччя ця група збільшилася на майже 100 млн людей, і все вказує на те, що її чисельність буде зростати далі. Країни нашого континенту прийняли близько 84 млн мігрантів, що складає 11% від усього населення Європи. Дві третини з них мігрували всередині нашого континенту, а головною причиною зміни країни проживання і праці залишається економічна складова.

Світ рухається у напрямку відкритих ринків праці, це  явище глобальне. Польща усвідомила це ще в 2007 році, значно спрощуючи процедуру працевлаштування для своїх східних сусідів. У результаті, кількість іноземців, що працюють над Віслою, зросла вдесятеро, сягаючи 2 млн осіб, а дві третини з яких – це наші земляки.

Як насправді виглядає ситуація із трудовою міграцією в Європі? Чим схожі та чим відрізняються європейські ринки праці? Чому варто працювати виключно легально? Чи безпечно подорожувати та працювати у Європі під час пандемії? На ці та інші питання відповість спільний проект Європейської Правди та польського агентства EWL Group "Робота в ЄС. Міфи та реальність". 

EWL Group – одне з найбільших агентств праці в Польщі – з 2018 року проводить циклічні соціологічні опитування іноземців, які працюють в Польщі. У 2018-2021 роках на базі досліджень фірми було опубліковано вісім звітів, у тому числі "Громадяни України на польському ринку праці: досвід, виклики, перспективи", "Працівник з України між Польщею та Німеччиною", "Працівник з України – заробітки в Польщі" та "Іноземний працівник у Польщі в період пандемії".



© 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.