Как изменить Восточное партнерство?

Дарья Гайдай, Институт мировой политики _ Среда, 29 апреля 2015, 09:01
Версия для печати Комментарии

Реформування, схоже, потребує не лише Україна.

Змінюватися варто і Євросоюзу, а тим більше – його політиці щодо східних сусідів.

Від початку в Східного партнерства (СхП) було чимало критиків, чільне місце серед яких займали саме українські експерти та політики. Скептичне ставлення українців пояснюється побоюваннями, що ініціатива стане замінником перспективи членства в ЄС, а  також сумнівами у його життєздатності  та ефективності СхП, зважаючи на невизначеність кінцевої мети.

Проблемою є також суттєві відмінності позицій країн-учасниць (України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану) щодо співпраці з Євросоюзом.

Інститут світової політики провів опитування українських експертів, політиків, журналістів, держслужбовців та громадських діячів; схожі дослідження відбулися в інших країнах регіону, включно з державами Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина). Протягом жовтня-листопада 2014 року був опитаний 651 стейкхолдер у 10 країнах; в Україні було опитано 65 лідерів думок.

Дослідження засвідчило: за п’ять років існування СхП сумніви та побоювання експертів та дипломатів не лише не розвіялися, а й трансформувалися у чіткі вимоги щодо її реформування даної політики ЄС.

Не дарма саміт Східного партнерства у Ризі, з легкої руки міністра закордонних справ Латвії, вже охрестили "самітом виживання".

Реформа Східного партнерства

Після п’яти років існування ініціативи її доцільність і досі викликає сумніви в української сторони.

Позитивно оцінюючи співробітництво у низці сфер, значна частина українських респондентів вважає Східне партнерство "беззмістовним і непотрібним додатком до Європейської політики сусідства (ЄПС)".

Погоджуються з цим твердження 8,7%, частково погоджуються 30,4%. І хоча це один з тих випадків, коли можна говорити, що склянка наполовину порожня, а можна, що наполовину повна (адже майже 48% опитаних не погоджується з цим твердженням, а 11% - частково не погоджуються).

Скептичне ставлення значної кількості осіб, які займаються питаннями європейської інтеграції, є тривожною тенденцією, яку ЄС не слід ігнорувати.

Сумніви України поділяють інші країни регіону. У Молдові відсоток тих, хто згідний (хоча б частково) з думкою про непотрібність СхП, становить 38%, а у Грузії – 60%.

Змінити цю тенденцію можливо лише шляхом докорінного реформування Східного партнерства відповідно до цілей та очікувань його учасниць.

Більше того, українські респонденти переконані (80%), що у найближчі 5 років Східному партнерству так і не вдасться досягти якихось відчутних результатів, а тому його варто буде зрештою трансформувати.

Загалом, по країнам Східного партнерства подібний погляд поділяє 62%, а у країнах Вишеградської групи 51%. 

Українські респонденти кажуть про неефективність СхП (65%), ігнорування національних особливостей (55,8%), відсутність перспективи членства в ЄС (30,2%), брак інтересу зі сторони ЄС (25,6%), слабкість безпекового компоненту (23,3%) та брак фінансування (20,9%).

У Грузії, Молдові та країнах Вишеграду результати загалом повторюють українські, хоча значний відсоток молдовських респондентів (22,5%) також віднесли до недоліків виключення Росії зі Східного партнерства.

Російський фактор

Європейські посадовці не втомлюються повторювати, що СхП жодним чином не спрямована проти Росії.

І досі представники ЄС рішуче заперечують геополітичні цілі Східного партнерства, наголошуючи, що Брюссель прагне співпрацювати, а не конкурувати з Росією на пострадянському просторі.

Однак результати опитування свідчать, що офіційна позиція ЄС не викликає довіри не лише у російських представників, але  й значної частини лідерів думок країн-учасниць ініціативи.

38% опитаних у всіх 10 країнах погодилися чи частково погоджуються з тезою, що "СхП є політичним інструментом ЄС, спрямованим проти інтересів Росії". Для країн Вишеградської четвірки цей показник становить 31,5%, а для країн Східного партнерства – аж 43%. Найвищий відсоток серед країн першої групи в Угорщини - тут Східне партнерство вважають геополітичним інструментом ЄС (повністю або частково) 53% опитаних, а в СхП – у Грузії (аж 80%).

До речі, в Україні підтримка позиції Брюсселя досить висока. 62% опитаних не погодилися з твердженням про геополітичну сутність СхП 22% - частково погодилися з нею.

Отже, Україна – єдина держава регіону, яка не вірить, що ЄС "грає в геополітику".

Незгода значної частини лідерів думок навіть країн-членів ЄС із офіційною позицією Брюсселя не обов’язково свідчить про їхні сумніви у щирості європейських високопосадовців, швидше про бажання об’єктивно оцінити вплив та результати Східного партнерства.

Під час численних дискусій експерти неодноразово відзначали, що якими б не були початкові цілі ЄС, у процесі своєї реалізації СхП набув геополітичного значення.

Показово також, що  європейські критики значну частину відповідальності за погіршення безпекової ситуації в регіоні покладають на  ЄС, який, не переконавши Росію приєднатися до формату Східного партнерства, сприяв формуванню у неї підозріло-ворожого ставлення до ініціативи.

Хоча наші припущення щодо аргументації респондентів, які вважають, що "СхП є геополітичним інструментом ЄС", потребують додаткової верифікації, беззаперечним є той факт, що чимало лідерів думок розглядають Східне партнерство у геополітичних категоріях, а сприйняття важить не менше (а часом і більше), ніж реальність.

Таким чином, важливою частиною реформування Східного партнерства має бути, з одного боку, врахування Євросоюзом російського фактору,

зокрема, через ідентифікацію загроз, які несе Росія для країн-учасниць ініціативи, та  вироблення відповідного механізму протидії; а з іншого, визнання тієї геополітичної ролі, яку вже почало відігравати Східне партнерство.

Європейська перспектива

Українські респонденти одностайні у тому, що ЄС повинен запропонувати перспективу членства у якості стимулу для реформ (84,8 % згодні, 15,2% - частково згодні). Відсутність ясності щодо довгострокових планів ЄС із розширення лише посилюються нестабільність у регіоні, підриваючи прореформаторські зусилля у державах, які обрали курс на зближення з ЄС.

67,2% опитаних в Україні переконані, що поділ між країнами Східного партнерства, які готові до поглиблення інтеграції з ЄС, і тими, хто не прагнутиме цього, лише поглиблюватиметься. Відповідно, українські респонденти наполягають на ширшому застосуванні принципу "більше за більше" (80%), а 66% навіть вважає, що ЄС слід зосередити увагу лише на певних країн Східного партнерства, а не на ініціативі в цілому.

Цікаво, що у країнах Вишеградської четвірки доля опитаних, які підтримують цей підхід, навіть вища – 75%.

Опитування засвідчило, що результатом драматичних подій в Україні має стати кардинальний перегляд Європейським Союзом його зовнішньої політики у східному напрямку.

Респонденти країн Вишеградської групи та СхП одностайні у тому, що ЄС повинен приділяти більше уваги співпраці зі східними сусідами (97%/80%) та збільшити фінансову підтримку країнам-учасницям Східного партнерства (80%/93%).

5 ключових елементів реформування Східного партнерства
(за даними дослідження)

-          Посилити диференціацію між "асоційованими" та "неасоційованими" з ЄС членами ініціативи та в залежності від рівня імплементації реформ;

-          Закріпити перспективу членства у ЄС як винагороду для тих країн Східного партнерства, які досягли найбільших успіхів у запровадженні європейських стандартів та практик;

-          Ширше застосовувати принцип "більше за більше" відносно країн Східного партнерства за рахунок збільшення фінансування в обмін на реформи;

-          Посилити безпековий компонент Східного партнерства, зокрема у сфері енергетичної безпеки;

-          Збільшення мобільності громадян (візова лібералізація) має бути серед головних пріоритетів діяльності Східного партнерства.

 

Автор:

Дарія Гайдай,

аналітик, Інститут світової політики

Повний текст дослідження з методологією - на сайті ІСП.

powered by lun.ua
ПУБЛИКАЦИИ
Сергей Сидоренко, Европейская правда

"Миротворческий фейк" российских СМИ: почему Украина не регистрировала проект резолюции в СБ ООН

В РФ продвигают новый фейк. Теперь – о ситуации в ООН. Причем продвижение ведется не через "трешевый набор" СМИ вроде Sputnik или Russia Today, а с помощью респектабельного "Коммерсанта". Российские дипломаты, которых цитируют коллеги, распространяют откровенную ложь...

Евгений Приходько, для Европейской правды

Миграционная проблема на паузе: прошел ли ЕС пик кризиса беженцев

За прошедший месяц поток мигрантов из Ливии в Италию упал на 85%. Впрочем, очень вероятно, что достигнуто это было не совсем законным путем. Рим обвиняют в выплате средств ливийским военачальникам и бандитам ради приостановления миграции.



Кястутис Ланчинскас, Консультативная миссия ЕС

Скандинавский рецепт для украинских митингов: как действовать Нацполиции при массовых беспорядках

Если с начала выйти в толпу со шлемами и щитами, эффект может быть противоположным... Модель действий украинской полиции не будет полностью "скандинавской". Она будет украинской, но будет базироваться на методах, эффективность которых уже проверена...

Юрий Панченко, Европейская правда

Евроинтеграция для холодильника: что придет на смену борьбе за безвиз

Продукция транснациональных компаний, что продается по всему континенту (и даже по одинаковым ценам), отличается по качеству в зависимости от того, где ее покупают: в "старой Европе" или в "новой"... Мы можем стать свидетелями беспрецедентного кейса защиты прав потребителей...


АВТОРИЗАЦИЯ


ВОЙТИОТМЕНИТЬ
Вы можете войти под своим акаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter