Безопасность для Восточного партнерства: какие изменения стоит лоббировать Украине

Виталий Мартынюк, для Европейской правды _ Понедельник, 20 ноября 2017, 14:10
Версия для печати Комментарии

"Східне партнерство" (СхП) як політика Європейського Союзу щодо побудови відносин із сусідніми країнами в регіоні Східної Європи та Південного Кавказу було засноване у 2009 році і з того часу пройшло низку значних трансформацій.

Оцінити успіхи цього формату можна завдяки документу "Східне партнерство - 20 очікуваних досягнень до 2020 року: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах", що був розроблений ЄС у грудні 2016 року та оновлений у червні. 

Експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" (УНП ФГС СхП) за підтримки проекту "Громадська синергія" ретельно проаналізували досягнення Спільного робочого документа крізь призму інтересів українського суспільства та держави.

Кожне з 20 досягнень було опрацьовано з точки зору реальності отримання Україною проміжних результатів до саміту "Східного партнерства" в листопаді 2017 року, а також амбітності та досяжності кінцевих цілей до 2020 року.

Пропонуємо вашій увазі цикл статей, які розповідають, які результати може показати Україна на проміжному фініші в листопаді 2017 року.

* * * * *

Безпека стала одним із двадцяти пріоритетних напрямків, які Європейський Союз визначив як певний план дій в рамках ініціативи "Східне партнерство" на найближчі кілька років.

В такий спосіб Брюссель намагається реанімувати "Східне партнерство", або, принаймні, протестувати його потенціал. Адже Спільним робочим документом ЄС "Східне партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах", передбачені не тільки цілі, які мають бути досягнуті до 2020 року, але й проміжні результати до Саміту СхП, який відбудеться на наступному тижні (24 листопада) у Брюсселі.

Тобто Євросоюз за результатами виконання цих проміжних завдань побачить, наскільки СхП взагалі дієздатне (чи може виконати хоча б найпростіші завдання). А це, в свою чергу, має допомогти ЄС визначитись з майбутнім "Східного партнерства".

Така різна безпека

Зокрема, це простежується по сфері безпеки - якщо у першому варіанті Спільного робочого документа по "Східному партнерству", схваленому у грудні 2016-го, розділ називався "Стійкість та безпека цивільних осіб" та за змістом був більше спрямований на гарантування безпеки людини з акцентом на її внутрішній вимір, то в другому варіанті, схваленому у червні, розділ називається "Безпека" і в ньому вже ширше присутні національні та регіональні безпекові цілі.

Наприклад, з’явились такі цілі, як "вирішення проблем із кіберзлочинністю", "оцінка кіберзагроз", "посилений захист критичної інфраструктури" і "комплексна національна та регіональна політики управління ризиками стихійних лих".  

Схоже, що у Брюсселі усвідомили, що в країнах "Східного партнерства" існує дещо інше бачення поняття "безпеки".

Якщо безпека в ЄС стосується, в першу чергу, безпеки людини і суспільства, то в країнах-партнерах це сприймається передусім як безпека держави, відсутність збройної загрози, територіальна цілісність і врегулювання конфліктів. Адже майже усі країни-партнери (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна), окрім Білорусі, мають на своїх територіях затяжні конфлікти.

Вкрай складно намагатись гарантувати безпеку людини і суспільства, якщо в державі існують постійні джерела нелегальної торгівлі зброєю, організованої злочинності, контрабанди, тероризму і загроз життю людини.  

Що ж пропонує Євросоюз країнам "Східного партнерства" досягти у сфері безпеки і наскільки Україна здатна виконати чи вже виконала сформовані у згаданому Спільному робочому документі цілі?

Що пропонує "Східне партнерство"?

З метою "покращення здатності країн-партнерів протидіяти організованій злочинності" (що саме по собі є доволі розмитим формулюванням), Євросоюз пропонує країнам-партнерам посилити співпрацю з Європолом і Євроюстом.

Ця визначена до 2020 року мета вже фактично досягнута в Україні, оскільки з 2009 року діє Угода про стратегічне співробітництво між Україною і Європолом, а з лютого 2017 року - Угода про співробітництво між Україною та Євроюстом (підписана 27 червня 2016 року), що створює рамки для посилення співробітництва у боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Крім цього, досягненню визначеної цілі сприяє Консультативна місія ЄС в Україні, одним із пріоритетів якої є підвищення потенціалу держави із боротьби з організованою злочинністю.

Наступне завдання – "протидія нелегальній торгівлі зброєю" – Євросоюз пропонує країнам СхП вирішити за рахунок схвалення операційного плану дій з обміну розвідувальними та оперативними даними щодо нелегальної торгівлі зброєю, визначення переліку індикаторів ризику стосовно потенційно небезпечного транспортування вогнепальної зброї та гарячих точок принаймні в двох країнах-партнерах, а також багатонаціональних спільних заходів ЄС і країн-партнерів.

Ці завдання є амбітними та актуальними для України, адже в ЄС зростає стурбованість перетворенням зони конфлікту на Донбасі на джерело нелегальної торгівлі зброї в Європі (так, у 2016 році на кордоні з Польщею СБУ затримала авто з нелегальною зброєю і боєприпасами).

Відповідно до статті 12 Угоди про асоціацію, Україна повинна однією з перших виконати це завдання, розробити (якщо не розроблений, про що інформація відсутня) й розпочати виконання операційного плану дій. Втім, розмиту ціль щодо багатонаціональних спільних заходів було б доцільно замінити на введення механізму (процедури) залучення правоохоронців із країн ЄС до операцій з протидії нелегальній торгівлі зброєю у країнах-партнерах, якщо вони зачіпають інтереси країн-членів ЄС.

Важливе місце і для ЄС, і для "Східного партнерства" займає протидія кіберзлочинності. ЄС запропонував усім країнам-партнерам до 2020 року схвалити Стратегію або Плани дій щодо вирішення проблем із кіберзлочинністю, створити повноцінні діючі підрозділи по боротьбі з цим явищем та повністю імплементувати Будапештську Конвенцію з протидії кіберзлочинності.

Україна вже досягла зазначених цілей - Планом заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України передбачено імплементацію Конвенції про кіберзлочинність і відповідної Директиви 2008/114/ЄК та наближення законодавства України до законодавства ЄС у цій сфері. В Україні діють Національний координаційний центр кібербезпеки в РНБОУ, Департамент кіберполіції Національної поліції України (з 2015р.), спеціалізований підрозділ з кібербезпеки СБУ і CERT-UA при Держспецзв'язку.

Хоча у першій редакції Спільного робочого документа ЄС "протидія гібридним загрозам" не була відображена, але вже у нинішній редакції Євросоюз визначив відповідні цілі до 2020 року і зробив акцент на захист критичної інфраструктури та кібербезпеку.

Для України ці сфери є вкрай важливими. Так, кіберпростір українські експерти, які взяли участь в опитуванні в рамках проекту "Сприяння розбудові можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз" під егідою УНП ФГС СхП за підтримки проекту "Громадська синергія", назвали одним з головних напрямків основного удару для ведення війни гібридного характеру РФ проти України.

Також ЄС пропонує створити команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події (CERT) та розвинуте співробітництво у міжнародному вимірі і з приватним сектором. Визначені ЄС завдання Україна вже виконала та, з метою розвитку міжнародного співробітництва, пропонує створити багатосторонній Центр кібербезпеки СхП з розміщенням його в Україні.

Визначена як окрема ціль – "посилена здатність відповідати на регіональні хімічні, біологічні, радіобіологічні і ядерні інциденти" - є певним викликом для України, враховуючи низку кібератак на українські комп’ютерні мережі та терористично-диверсійних нападів на бази і склади.  

Суто воєнна сфера у цілях СхП до 2020 року присутня у вимірах навчання у країнах-партнерах та їх долучення до місій і спільних бойових підрозділів ЄС.

Хоча представники України долучаються до тренувальних ініціатив ЄС, зокрема, взяли участь у конференції високого рівня з питань СПБО (18-19 січня, Єреван) і підсумковому семінарі з питань Спільної політики безпеки і оборони, СПБО (18-21 квітня., Кишинів), але українським навчальним закладам у сфері безпеки слід більше уваги приділяти співпраці з ЄС, зокрема з Європейським безпековим і оборонним коледжем, а також відобразити положення документів ЄС, які складають СПБО, у своїх навчальних програмах.

Участь України в операціях, місіях і бойових підрозділах ЄС закріплена в Угоді про асоціацію (Стаття 10) та вже реалізовується,

адже українські військові вже долучались до операції ЄС "EU NAVFOR ATALANTA" (2014 р.) і бойових тактичних груп  ЄС (2014 р. і 2016 р.). Згідно з рішенням ГШ ЗСУ, українські підрозділи залучатимуться до формування цих груп Євросоюзу у І півріччі 2018 року та у І півріччі 2020 року.

Важливе місце серед цілей СхП до 2020 року займає протидія надзвичайним ситуаціям, де ЄС визначив три ключові цілі: впровадження комплексної політики управління ризиками стихійних лих; тісна співпраця країн-партнерів з Механізмом цивільного захисту ЄС; схвалення стратегії зменшення ризику стихійних лих відповідно до Сендайської рамкової програми.

В Україні здійснюється комплексна оцінка ризиків стихійних лих силами створеної Робочої групи з оцінки ризиків катастроф (DRA), але комплексна політика управління ризиками ще має бути розроблена. Україна з 2008 року налагодила співпрацю з Механізмом цивільного захисту ЄС через відповідний Центр моніторингу та інформації ЄС, але для більш тісної співпраці мала б повноцінно приєднатися до Механізму за прикладом Македонії, Ісландії, Ліхтенштейну і Норвегії.

Державна служба надзвичайних ситуацій України проводить роботу з приєднання України до проекту з впровадження Сендайської рамкової програми та бере участь у відповідних заходах, що надає підставу для досяжності цієї цілі.

Враховуючи транскордонність ризиків надзвичайних ситуацій, Євросоюзу доцільно було б передбачити створення багатостороннього механізму координації і співпраці з попередження катастроф в регіоні СхП шляхом започаткування спільного ЄС-СхП центру управління попередженням і локалізацією катастроф.

Додаткова вартість безпекових питань

Оскільки ЄС зосереджує зусилля на невійськових аспектах безпеки у регіоні "Східного партнерства" та, як визначено у Спільному робочому документі "Східне партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 року", фокусується переважно на сферах кіберзахисту, посилення стійкості суспільства, надзвичайних ситуацій, захисту критичної інфраструктури, протидії організованій злочинності та нелегальній торгівлі зброєю, то було б доцільно налагодити регулярні багатосторонні консультації на рівні рад національної безпеки з питань протидії гібридним, загрозам та реформування національних секторів безпеки задля підвищення здатності протистояти їм. 

До саміту "Східного партнерства" - у вимірі "Безпека" - Україна підходить з повністю виконаними проміжними завданнями та на 50% досягнутими цілями, які заплановані на період до 2020 року.

З урахуванням цього та за відсутності зацікавленості серед окремих країн-партнерів розвивати поглиблену безпекову співпрацю з ЄС, слід додатково переглянути Спільний робочий документ ЄС, визначити більш амбіційні цілі за окремими напрямками (зокрема, з протидії гібридним загрозам) і ввести принцип диференціації.

Доцільно було б у доопрацьованому документі передбачити відпрацювання і впровадження багатостороннього механізму захисту критично важливої інфраструктури в країнах ЄС і СхП у транскордонному чи регіональному сегментах та створити міжурядову, в рамках СхП із залученням ЄС, безпекову платформу з протидії сучасним гібридним загрозам та врегулювання затяжних конфліктів.

Саміт СхП у Брюсселі, серед низки важливих для його майбутнього запитань, мав би надати відповідь і на безпекові питання, які все більше актуалізуються для країн-партнерів, та й самого ЄС.

Вирішення цих питань може надати додаткову вартість ініціативі "Східного партнерства". 

 
Автор: Виталий Мартынюк,

эксперт Центра "Стратегия ХХІ" и
Совета внешней политики "Украинская призма"

 
Матеріал 
підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія".


ЧИТАЙ ТАКЖЕ
powered by lun.ua
20:02
МИД ответил Венгрии: не стоит вольно толковать выводы "Венецианки"
19:23
МИД Венгрии в официальном сообщении исказило украинский закон об образовании
18:12
Венецианская комиссия официально опубликовала решение по Украине
18:08
Венгрия объявила три условия для поддержки Украины после решения "Венецианки"
17:43
Качиньский разрешил новому премьеру сменить нескольких министров
17:19
Климкин: претензии Венгрии и Польши являются проявлением старшебратского отношения
17:14
Климкин о замечаниях "Венецианки": русскому языку в Украине ничего не угрожает
16:57
Климкин: Украина выполнит рекомендации "Венецианки" по имплементации закона об образовании
16:34
Посольство Кипра предостерегает украинцев относительно поездок на оккупированные территории острова
16:12
фото
Сильный ветер сломал рождественскую елку на главной площади словацкого города






Павел Климкин, министр иностранных дел Украины

Старшие братья остались в прошлом: Павел Климкин о требованиях к закону об образовании

Наше намерение усилить в Украине позиции украинского языка вызвало у соседей спонтанный протест. Получается, что Украине не разрешено то, что разрешено остальным странам, получается, что украинцы должны и дальше оставаться комфортными для всех…

Алена Омельченко, "Ильяшев и Партнеры"

ЕС усиливает торговую защиту: что нужно учесть Украине

ЕС пошел на масштабные изменения законодательства о борьбе с демпинговым импортом. Для принятия решения о введении защитных мер будет учитываться доля государства в экономике, независимость финсектора и даже социальные и экологические стандарты.

Юрий Панченко, Европейская правда

"Хорошая смена" с человеческим лицом: что известно о будущем премьере Польши

Работа Моравецкого в правительстве считается успешной, а опросы показали, что его кандидатуру считают оптимальной для должности премьера 12% поляков. С другой стороны, Моравецкий явно выглядит чужаком в правящей партии, а главное – он новичок в политике.


АВТОРИЗАЦИЯ


ВОЙТИОТМЕНИТЬ
Вы можете войти под своим акаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter