ЄС та НАТО очима молоді: чого прагне та чого боїться нове покоління українців

Середа, 29 листопада 2017, 16:01 — Центр "Нова Європа"

Євромайдан став поворотним моментом для України, він засвідчив підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції, а також ліквідував дихотомію ЄС-Росія. Його успіх значною мірою був забезпечений масовим залученням молоді у протести.

На відміну від інших країн регіону, особливо Росії, молоді люди в Україні "залишаються більш незалежними від старших поколінь, є наріжним каменем продемократичних рухів і закликів до змін, що завершуються протестами, виборами та революцією".

Саме тому настрої молоді вкрай важливі для оцінки подальших трендів української зовнішньої політики.

Попередні опитування підтвердили, що більшість молоді України орієнтується на ЄС. Попри це, молодь має багато претензій до ЄС, але ще більше — до України, а погляди молодих українців часто виявляються суперечливими.

Довіра до ЄС та НАТО

Попри поширену думку про те, що українська молодь підтримує ЄС, результати опитування демонструють, що частка молоді, яка повністю довіряє ЄС (7%) або швидше довіряє (22%), досягає 29% і приблизно дорівнює частці тих, хто взагалі не довіряє (13%) або швидше не довіряє (15%) — разом таких 28%.

Найчастіше (31%) респонденти заявляють про нейтральне ставлення до ЄС.

Поділ думок між трьома групами показує, що українська молодь не має консолідованого підходу до ЄС і натомість демонструє подвійне ставлення.

Варто зазначити, що на відміну від рівномірного розподілу відповідей у гендерному аспекті, в регіональному вимірі вони варіюються.

Найбільше довіряють ЄС у Києві — 46% (15% повністю довіряють та 31% швидше довіряють), і це спростовує популярний міф про те, що саме на Заході (9% повністю довіряють, 26% швидше довіряють) більшість підтримує ЄС. Найменше довіряють ЄС на Сході (5% повністю довіряють, 10% швидше довіряють), де 46% не довіряють ЄС (23% швидше не довіряють, 23% повністю не довіряють).

Інші три географічних регіони (Північ, Центр і Південь) демонструють досить рівні результати з точки зору довіри або недовіри до ЄС.

Однією з особливостей, яку варто підкреслити, є варіативність відповідей залежно від віку респондентів: чим старша група, то менше її представники довіряють ЄС.

Відповідно, загальна частка респондентів, які не довіряють або швидше не довіряють ЄС, становить: 20% у віковій групі 14-17 років, 26% у групі 18-20 років, 29% у групі 21-24 роки та 31% у групі 25-29 років.

Натомість кожен третій серед молодих українців взагалі не довіряє або швидше не довіряє НАТО (33%). Лише 4% повністю довіряють, а 16% — швидше довіряють Альянсу, тоді як 29% лишаються нейтральними.

З іншого боку, серед молоді більше прихильників вступу України в Альянс: 33% проти 19%, які це не підтримують (детальніше про це нижче). Ба більше, Україна заявила про готовність вступити до НАТО, і цей крок є складовою стратегії офіційного Києва щодо інтеграції до західного світу.

Таку незначну довіру до НАТО можна пояснити тим, що багато українців мали певні очікування щодо більшої підтримки з боку Альянсу після початку російської агресії. Серед інших можливих причин — відмова НАТО надати Україні План дій щодо членства під час Бухарестського саміту 2008 року.

Проте головним джерелом недовіри, швидше за все, є нестача інформації та знань про НАТО. Молоді люди часто оперують фактологічно неправильними або серйозно викривленими аргументами.

Інтеграція до ЄС

На відміну від слабкої довіри до ЄС, інтеграційний проект демонструє кращі показники серед молоді України в контексті потенційного членства у Союзі. Подібно до старших співвітчизників, молодь України вважає, що місце їхньої батьківщини — в ЄС.

Переважна більшість (60%) вважає, що Україна має вступити до ЄС. Проти членства виступають 12%, тоді як 24% не змогли визначитись.

В усіх регіонах України прихильників членства в ЄС більше, ніж опонентів. На Сході 33% молоді підтримують вступ України до ЄС, 18% не підтримують, тоді як на Півдні — 42% проти 17% відповідно. Прикметно, що 41% респондентів на Півдні і 49% на Сході не змогли дати відповідь на це питання.

Молодь України вважає, що членство їхньої країни в ЄС потенційно має чимало переваг. Більшість респондентів (49%) вважає, що членство в ЄС принесе економічний розвиток, тоді як 16% не поділяють цієї думки.

Економічний розвиток також пов’язують з вищим рівнем життя (52%) та кращими можливостями для працевлаштування (54%). У контексті відповідального державного керівництва половина (49%) учасників опитування погоджується з тим, що членство в ЄС призведе до швидшої демократизації суспільства. Трохи більше (52%) респондентів вважає, що членство України в ЄС допоможе захистити права людини та меншин.

Результати опитування демонструють, що молоді українці сподіваються на членство України в ЄС:

49% вважають, що Україна має отримати перспективу членства (10% не підтримують цього твердження).

З іншого боку, респондентів запитали про можливі недоліки, пов’язані з членством України в ЄС. Одним з найбільших побоювань, пов’язаних із членством в ЄС, є масова еміграція населення з країни: 24% підтримують цю думку (9% повністю погоджуються, 15% швидше погоджуються), 31% — не погоджуються або швидше не погоджуються.

Серед інших побоювань, пов’язаних з членством в ЄС — масовий приплив біженців з Близького Сходу до України (21% погоджуються, 31% — не згодні).

Перспектива залежності України від країн ЄС в економічному, політичному і культурному плані турбує 21% молодих людей, тоді як 40% не поділяють цих побоювань.

Інтеграція до НАТО

Кожен третій молодий українець хоче бачити свою батьківщину членом НАТО, тоді як 19% не підтримують членства України в Альянсі. Ще 21% демонструють нейтральне ставлення до цього питання, а 22% не змогли відповісти.

На відміну від питання щодо членства в ЄС, ставлення до НАТО не є однорідним, а поділ є глибшим, особливо на регіональному рівні.

Схід (13%) та Південь України (22%) продемонстрували дуже низький рівень підтримки членства в Альянсі — навіть попри те, що підтримка НАТО у цих регіонах зросла з 2014 року. Загалом, на національному рівні членство в НАТО сприймають як позитивний крок. Серед переваг, що випливають з членства в Альянсі, є зміцнення безпеки України (46% тих, хто поділяє цю думку, проти 14% тих, хто не поділяє); сприяння врегулюванню конфлікту з Росією (39% проти 17%); сприяння залученню додаткових іноземних інвестицій (41% проти 14%); модернізація української армії (46% проти 12%); допомога в припиненні російської агресії (38% проти 17%).

Дані щодо сприйняття недоліків членства в НАТО створюють певну плутанину.

Так, молодь готова до вступу в НАТО через наведені вище причини, але ті ж самі респонденти не хочуть, щоб Україна приєднувалася до НАТО, оскільки це змусить її брати участь в операціях Альянсу (38% проти 18%).

Загалом 31% респондентів вважають, що однозначних аргументів проти вступу України до НАТО немає (19% вважають, що такі аргументи існують). Найпопулярнішим аргументом, зафіксованим під час детальних інтерв’ю, було побоювання, що українці будуть змушені брати участь у конфліктах третіх сторін.

* * * * *

Поляризація, плутанина у думках та прагнення змін — ці слова найкраще описують ставлення молоді до зовнішньої політики України.

Порівняно з українським суспільством загалом, молодь України має чітке ставлення до міжнародних організацій. Можна стверджувати, що українська молодь має подвійне ставлення до західних організацій: вона підтримує ЄС та членство України в цій організації, коли йдеться про конкретні переваги, але водночас ставиться до західних міжнародних організацій з обережністю.

Втім, якщо йдеться про членство України в ЄС, більшість респондентів, у тому числі на Сході, думають, що це призведе до економічного розвитку. Ба більше, переважна більшість (38%) вважає, що проти членства України в ЄС серйозних аргументів не існує.

Саме через це ЄС виглядає в очах молоді як трансформаційна та модернізаційна модель і навіть до певної міри джерело натхнення. 

Стаття базується на даних опитування, проведеного у липні-серпні 2017 року компанією GfK Ukraine на замовлення Центру "Нова Європа" та Фонду ім. Фрідріха Еберта. Вибірка складає 2000 респондентів віком 14-29 років. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.