Дві перемоги та одна невдача: що принесли Україні зустрічі в НАТО та саміт ЄС

П'ятниця, 14 грудня 2018, 13:00 — , Європейська правда, Брюссель
Фото: president.gov.ua

Середина грудня зазвичай є нервовим періодом для української влади у відносинах із Євросоюзом. Річ у тім, що в січні добігають завершення санкції ЄС проти Росії, і наприкінці року лідери держав-членів мають ухвалювати рішення про їх продовження. А цього року ситуація була особливо непростою: в Італії прийшов до влади уряд, який офіційно, в коаліційній угоді називає своєю метою зменшення тиску на росіян.

Причому в європейців нині повно своїх проблем. Це і Brexit, і непроста ситуація у Франції, і урядова криза в Німеччині... Все це лише посилювало побоювання, чи не шукатимуть європейську єдність за рахунок України.

Нова хвиля агресії Росії зняла ці сумніви. Санкції не просто продовжили, а й зробили це без заперечень з боку Італії. А от по лінії Азову з очікуваною "перемогою" не склалося. Після майже години дискусій переміг "західний блок" на чолі з Німеччиною. ЄС не хоче запроваджувати нові санкції проти РФ: з рішення саміту прибрали навіть натяк на таку можливість. Натомість у ЄС обрали нову стратегію: протидіяти РФ через допомогу на Сході України.

Водночас безумовно добру новину принесла лінія НАТО, що розвивалася паралельно з "європейською" – Петро Порошенко повернувся до Києва з пакунками натівського обладнання на борту президентського літака.

Кореспондент "Європейської правди" у Брюсселі стежив за тим, як з'являлися рішення, які ще донедавна були абсолютно не очевидними.

Візит останньої надії

Коли на початку тижня Банкова оголосила, що Порошенко терміново їде до Брюсселя, цю новину багато хто сприйняв скептично.

Хоча дати поїздки і збігалися із самітом Євросоюзу, у ЄС повідомили, що участі в ньому український гість не братиме. На жаль, той період, коли Порошенка радо запрошували долучитися до лідерів ЄС і особисто розповісти про агресію Росії, безповоротно минув.

Ба більше: йому не вдалося приїхати на зустріч лідерів Європейської народної партії, що проходила перед початком саміту Євросоюзу (ЄНП – це найбільша партійна група ЄС, куди входить в тому числі політсила Ангели Меркель; партія Порошенка має у цьому союзі статус спостерігача). У коментарі "Європейській правді" в ЄНП пояснили, що цього разу вони покликали на свій міні-саміт лише лідерів держав-членів ЄС, тож президенту України там не було місця за форматом.

Порошенку лишилося домовлятися тільки про двосторонні переговори, але й це виявилося непросто. Із 28 присутніх у Брюсселі лідерів із ним зустрілася тільки Ангела Меркель – інші не знайшли часу в графіках.

Це, звісно, зовсім не означає, що візит був даремним; та й у критичній ситуації варто було використати всі можливості. По-перше, Порошенко зустрівся з президентом Європейської ради Дональдом Туском, який головував на саміті ЄС, і передав йому офіційні пропозиції про "азовський пакет" санкцій. По-друге, зустріч із канцлером Німеччини була справді ключовою – але, на жаль, не принесла бажаного успіху (детально про це трохи нижче).

Між тим головним творцем позитивних для України рішень на саміті ЄС стала інша людина – Владімір Путін.

Як умовили Італію

Заяви очільників італійського уряду про те, що санкції проти Росії мають бути пом’якшені, лунали ще від літа, коли до влади у Римі прийшла коаліція ультраправих та популістів.

Про повне скасування тиску на РФ, на щастя, не йшлося, але Рим був всерйоз налаштований досягти хоча б символічних поступок і почати процес пом’якшення санкцій. В уряді Джузеппе Конте навіть розробили чітку стратегію: Італія вимагатиме відновити кредитування російського бізнесу з боку фінансових інституцій ЄС і за схвалення цієї пропозиції погодиться на продовження всіх інших санкцій. А далі, під час наступних переглядів – і вони можуть бути послаблені.

"Санкції – це інструмент, який необхідно якомога швидше вилучити", – заявляв Конте ще півтора місяця тому.

Але до грудня думка Рима змінилася до непізнаваності.

Ви не знайдете свіжих заяв Конте (і навіть відверто пропутінського віце-прем’єра Маттео Сальвіні) з обіцянками врятувати Росію від санкційного тиску. Навпаки, прем’єр Італії днями заявив, що повністю розділяє санкційний підхід Євросоюзу! "Санкції проти Росії є... інструментом, спрямованим на вирішення кризи в Україні", – заявив він, спростувавши свої попередні заяви, мовляв, санкційний тиск не має впливу на Москву.

Що ж змінило риторику Рима?

Таких факторів було два.

Перший із них – це бюджетні проблеми Італії.

Між санкціями та виборами: чим завершиться бюджетний конфлікт Італії та Єврокомісії

Уряд Конте сам ризикує стикнутися з фінансовими санкціями Єврокомісії через занадто високий бюджетний дефіцит та зростання державного боргу.

Ця проблема витиснула російську тематику з італійського порядку денного, хоча й не поховала її. До листопада оглядачі сходилися на думці, що Італія все ж поставить у Брюсселі питання пом’якшення санкцій – але згодом, імовірно, піде на поступки в обмін на більшу лояльність Брюсселя.

Але все змінив новий виток російської агресії.

Після нападу російського флоту на українські кораблі, що хотіли пройти через Керченську протоку, підтримка Росії стала неприйнятною. Навіть для італійців. Навіть для того, щоби просто поторгуватися. Для усього цивілізованого світу Росія перетнула ще одну червону лінію. І це – не перебільшення.

Цікава деталь: під час саміту представники кабінету Туска оперативно повідомляли журналістів про те, як лідери ЄС переходять від одного пункту порядку денного до іншого. Виходячи з їхніх даних, обговорення санкцій і схвалення їх продовження забрало лише... близько 10 хвилин! За цей час перед усіма лідерами ЄС виступили із доповідями Ангела Меркель та Еммануель Макрон, які розповіли про свої контакти з Порошенком і Путіним та запевнили всіх у тому, що Росія не робить нічого для виконання вимог "Мінська".

Ідея пом’якшення санкцій просто не обговорювалася. І цей результат для України є справді важливою перемогою.

Непереможна Німеччина

"Будь-хто може заявляти про заснування нових санкцій (проти Росії), але потенціал запровадити їх має лише Німеччина", – заявив днями в інтерв’ю "Європейській правді" радник глави МЗС Польщі. Саміт Євросоюзу з точністю підтвердив його слова.

Після морської агресії РФ Київ взявся переконувати партнерів: тепер санкції мають бути не тільки збережені, а й посилені. Саме цьому – за офіційними повідомленнями Банкової – був присвячений візит Порошенка до Брюсселя.

Річ у тім, що Берлін не лише не прагнув нових санкції, а й прямо заявляв, що голосуватиме проти їх запровадження. Про це кілька разів заявляв голова МЗС Німеччини Гайко Маас – і минулого тижня, і безпосередньо перед початком саміту.

Німці запропонували змінити звичну тактику ЄС.

Досі вважалося, що головною відповіддю Євросоюзу у відповідь на російську агресію мають бути санкції. Маас запропонував взагалі не запроваджувати нове покарання для Росії, а натомість сконцентруватися на допомозі Україні. Саме таке рішення – виключно посилення допомоги, і нічого більше – запропонували до схвалення на саміті ЄС.

"Розмови (з росіянами) все ще мають користь, але я проти того, щоб обтяжувати їх розмовами про додаткові санкції", – пояснював свою позицію німецький міністр.

У Порошенка до останнього намагалися переконати Берлін.

Саме для цього український президент прагнув зустрітися з Ангелою Меркель прямо перед початком саміту ЄС. А напередодні саміту – провів переговори з президентом Євроради Дональдом Туском та очільницею європейської дипломатії Федерікою Могеріні.

Зрештою в Брюсселі народилася компромісна ідея, яка, здавалося б, мала задовольнити німців.

Все мало змінити одне слово, додане в рішення щодо Азову. Далі – цитата з документа; доповнення виділене жирним шрифтом. "ЄС готовий ухвалити заходи, включаючи ті, які дозволять додатково посилити підтримку України, зокрема підтримку постраждалих (від російської агресії. – ЄП) районів".

Здавалося б, ця зміна нікому не загрожує. Вона означала би, що ЄС залишає відкритою можливість санкцій, у відповідь на морську агресію, якщо одного дня країни-члени ЄС зважаться на такий крок. Але навіть такий побіжний натяк на санкції не знайшов підтримки. Наразі невідомо, чи Німеччина виступила проти, чи просто не змогла "дотиснути" інші країни, приміром, Італію, але результат від того не змінюється.

За ухваленим рішенням, відповіддю Євросоюзу на Азовську кризу має бути тільки допомога Україні. Покарання РФ навіть не розглядається як опція, свідчить одноголосно ухвалене рішення саміту ЄС.

Цей результат не можна назвати поразкою України. Зрештою, допомога ЄС у відбудові Донбасу, про яку зараз ведуться серйозні дискусії (і на яку Єврокомісія у день візиту Порошенка виділила перші 4 млн євро), має реальне практичне значення. Але небажання європейців дратувати РФ навіть у таких дрібницях не є приємною новиною.

Президентська служба доставки

На тлі Євросоюзу особливо контрастує НАТО. В позитивному сенсі.

Більшість переліку країн-членів цих організацій збігається, але в Альянсі не так відчутні спроби окремих країн блокувати підтримку Києва чи надати відповідь на агресію Москви. Від генсека НАТО не лунають дивні заклики до "стриманості обох сторін", які ми постійно чуємо від Федеріки Могеріні. Єнс Столтенберг напряму визнає, що морська атака на українські кораблі потребує адекватної відповіді Заходу.

Імовірно, ця жорсткість пов’язана з тим, що в НАТО немає "миротворчого" торговельного крила, яке стережеться погіршення відносин з Росією, і тому генсек може спокійно говорити і про посилення присутності Альянсу в Чорному морі, і про нову військову допомогу Україні як відповідь на новий виток російської агресії.

На прес-конференції генсек заявив, що нове обладнання надійде в Україну "до кінця року", але цей процес вдалося неймовірно прискорити.

Ще ніколи фраза "президент привіз в Україну допомогу від Альянсу" не була настільки буквальною.

"Європейська правда" ще в четвер першою повідомила про цю доволі незвичну транспортну операцію: за домовленістю з НАТО, саме президентський літак задіяли для того, щоби передати в Україну цей військовий вантаж.

"Комунікаційне обладнання, про яке сказав генсек, профінансоване через трастовий фонд НАТО "C4" (Command, Control, Communications and Computers). Ми передаємо Збройним силам України пристрої закодованого радіозв’язку та портативні GPS-трекери", – пояснили в Альянсі.

Радіостанції, надані партнерами з Альянсу, не лише забезпечують захищений зв’язок (якого нашим військовим вкрай бракує), а й також є стійкими до глушилок, які використовують росіяни на лінії зіткнення на Донбасі, пояснило джерело ЄвроПравди.

І ця "транспортна операція" стала, напевне, ключовою перемогою, яку Порошенко може записати собі в актив після візиту до Брюсселя.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
з Брюсселя

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.