Про це повідомляють молдовські ЗМІ, серед яких Newsmaker, пише "Європейська правда". 

У 18-хвилинному записі розмови з Герасимов з пранкерами, які видавали себе за очільника МЗС Албанії, говорили про питання євроінтеграції Молдови, реінтеграції Придністров’я та святкування Дня перемоги.  

Герасимов у розмові сказала, що "не бачить конкретних кроків" з боку ЄС на євроінтеграційному шляху з часу саміту Європейської політичної спільноти на початку травня, та що президентка Мая Санду стурбована темпами євроінтеграції. 

Після публікації відео та розголосу Герасимов вийшла з коментарем у своєму Facebook, де заявила, що "чим активніше Молдова просувається на європейському шляху, тим активнішими стають спроби дезінформації з боку Росії". 

"У випадку з опублікованим матеріалом йдеться про фрагменти, вирвані з контексту розмови, схожої на багато телефонних розмов, які у мене бувають з європейськими дипломатами і партнерами. З більш довгої розмови відібрали, скоротили та навели лише окремі фрагменти задля створення оманливої інтерпретації та завдання шкоди іміджу Республіки Молдова", – заявила Крістіна Герасимов.

Владімір Кузнєцов та Алєксєй Столяров, більше відомі як пранкери Лексус і Вован, вже багато років телефонують відомим західним посадовцям під несправжніми іменами, останнім часом використовуючи штучний інтелект.

На початку 2025 року, коли у Німеччині тривала передвиборча кампанія, вони надурили майбутнього очільника МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля, представившись співробітниками президента України Володимира Зеленського.  

Російські пранкери раніше визнали, що їх фінансує "Газпром".

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє RMF24.

Пшидач відповідав на питання, коли президент Навроцький ухвалить рішення щодо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, наголосив, що наразі "м’яч на боці України".

"Треба ще раз підкреслити, що рішення української сторони про надання військовим підрозділам звання "Героїв УПА", а по суті – бандитів під прапором УПА, є в Польщі неприйнятним. Це викликало загальне обурення. Звідси й анонс конкретних кроків з боку пана президента", – сказав Пшидач.

"Зараз все залежить від української сторони. М'яч на боці України, якщо йдеться про дії. Багато поляків відчувають певний виправданий гнів і розчарування, що після всього, що Польща робила для українців протягом останніх років, вона стикається саме з таким рішенням президента Зеленського", – додав він.

 Пшидач припустив, що українська сторона ще має час, щоб відмовитися від свого рішення про присвоєння військовій частині імені "Героїв УПА". Інакше "будуть ухвалені подальші рішення".

"Якщо це не зустріне позитивної реакції з боку України, що на цей час є очевидним, оскільки відсутні реальні дії та жести, то в кінцевому підсумку процедура завершиться рішенням пана президента. (...) У цій справі президент прийме рішення швидше раніше, ніж пізніше, – сказав керівник президентського бюро міжнародної політики.

На пряме запитання, чи має Україна відмовитися від свого рішення, він відповів, що "українська сторона має час, щоб належним чином проаналізувати, яку цінність для неї мають відносини з Польщею. Вона чудово знає, що потрібно зробити, щоб ці відносини покращити".

"Ми вважаємо, що це справедливе ставлення до справи: ми прямо висловили свою незгоду з героїзацією бандитів з УПА, але в дусі певного сигналу, готовності до діалогу, є часовий простір, щоб українська сторона могла зробити крок назад. Ми сподіваємося, що це відбудеться. Якщо цього не відбудеться, ми будемо приймати подальші рішення. Усе, що робить президент, відповідає наміченому сценарію. Найближчі дні покажуть конкретні дії", – завершив Пшидач.

Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що президент Володимир Зеленський не хотів навмисно образити Польщу присвоєнням українському підрозділу найменування "Героїв УПА", але, на думку Туска, українській стороні бракує чутливості.

У понеділок у Польщі відбулося засідання капітулу ордена Білого Орла, однією з тем якого була пропозиція президента Кароля Навроцького позбавити нагороди його українського колегу Володимира Зеленського.

Читайте також Пастка Білого Орла: як погрози Зеленському зіграли проти самого президента Польщі.

Про це повідомляє Politico, пише "Європейська правда". 

Суд у Брюсселі засудив Віктора Лабіна, який має громадянство Бельгії та РФ, до 5 років позбавлення волі за нелегальний експорт до Росії товарів та хімічних компонентів подвійного призначення. 

Судді дійшли висновку, що Лабін відігравав центральну роль у постачанні до Росії понад 400 тонн товарів, у тому числі датчиків, які використовуються для фіксації чи контролю підриву, та хімічних речовин подвійного призначення, як оксид ітрію.

Лабін та ще один підприємець з Брюсселю підробляли митну документацію і спрямовували вантажі через треті країни, як Туреччина, Казахстан, Узбекистан, щоб приховати кінцевий пункт призначення.

Заочно судили також сина Віктора Лабіна – Руслана, за посередницьку роль. Йому присудили 6 років ув’язнення та видали ордер на арешт. 

Адвокат засудженого наполягає, що експорт даних хімічних речовин не є нелегальним, та що суд виніс невиправдано жорсткий вирок лише через те, що його підзахисний – росіянин. 

Лабін-старший вже відсидів рік під вартою, очікуючи вироку.

Раніше в Естонії засудили до понад 3 років в’язниці російського підприємця за порушення санкцій. 

Після масштабного обстрілу низки українських міст, у тому числі Києва, 24 травня європейським послам показали іноземні компоненти засобів, якими РФ завдала ударів. 

Читайте також на цю тему До Росії попри санкції: як західні компанії обходять обмеження ЄС і що з цим робити

Про це повідомляє Digi24, пише "Європейська правда". 

Вранці 11 червня керівництво Національно-ліберальної партії Румунії зібралося на обговорення щодо того, як діяти під час голосування за затвердження уряду Томака. 

За підсумками голосування на партійній зустрічі одностайно висловилися за те, щоб не підтримувати його. Водночас зазначають, що на засідання не прийшли деякі члени партії, які мали протилежну думку.

На партійній зустрічі також вирішили, що їхня фракція буде присутньою у залі під час засідання щодо затвердження уряду, але не голосуватиме. 

Нагадаємо, Румунія занурилась у політичну кризу у квітні 2026 року після виходу з урядової коаліції соціал-демократів, що призвело до відставки уряду Іліє Боложана – який є представником PNL.

4 червня президент Румунії Нікушор Дан доручив сформувати уряд Еуджену Томаку, депутату Європарламенту та своєму раднику, який не є представником жодної з парламентських партій.

Неофіційно повідомляють, що президент вже має "план Б" на випадок, якщо у парламенті не знайдеться достатньо голосів для затвердження уряду Томака.

Про це він написав у соцмережі Truth Social, передає "Європейська правда".

При цьому Трамп зазначив, що іранські ВМС, ВПС, радіолокаційні системи, протиповітряна оборона та всі інші засоби захисту, а також більша частина його наступального потенціалу, вже нібито знищені.

"Сьогодні вночі Сполучені Штати завдадуть Ірану  ДУЖЕ СИЛЬНОГО УДАРУ. У недалекому майбутньому ми захопимо острів Харк та інші об'єкти нафтової інфраструктури і візьмемо під повний контроль їхні ринки нафти та газу, подібно до того, як ми це зробили з Венесуелою, що чудово працює як для Венесуели, так і для Сполучених Штатів Америки", – написав президент США.

За даними ЗМІ, Сполучені Штати та Іран продовжують вести переговори щодо укладення мирної угоди попри обмін авіаударами у ніч проти четверга.

У вівторок американський президент заявив, що мирна угода з Тегераном може бути досягнута "за два-три дні".

У Тегерані раніше наголосили, що потенційна мирна угода між США та Іраном залежить від того, чи погодиться президент США Дональд Трамп розморозити $24 млрд іранських активів.

Про це заявив в інтерв'ю Politico головнокомандувач німецької армії Крістіан Фройдінг, передає "Європейська правда".

Він зазначив, що серед союзників існує широкий консенсус щодо того, що Росія може атакувати територію НАТО до кінця цього десятиліття.

"2029 рік – це не німецькі прогнози. Це розвіддані, узгоджені в рамках НАТО", – сказав Фройдінг.

"Усі 32 партнери НАТО згодні з тим, що Росія може мати здатність вторгнутися до країни НАТО у 2029 році", – додав він.

Однак він попередив, що Росія може почати дії й раніше, незважаючи на те, що війна в Україні вступає у п’ятий рік, а Київ заявляє, що Москва зазнала понад 1,3 мільйона втрат, а також втратила величезну кількість техніки.

"Ми маємо бути готовими... Ми маємо бути готовими до бою", – сказав Фройдінг на авіакосмічній виставці ILA в Берліні.

Коментарі командувача пролунали на тлі застережень європейських посадовців з питань оборони про те, що Росія може відновити достатню військову міць у найближчі кілька років, щоб створити пряму загрозу території НАТО звичайними засобами, незважаючи на свої втрати в Україні.

Для планувальників оборони 2029 рік став символом моменту, до якого Європа повинна усунути нагальні прогалини в боєготовності, виробництві та військовому потенціалі.

Зауваження генерала підкреслюють побоювання, що Москва може випробувати альянс, поки Європа все ще перебуває в процесі переозброєння.

Ця нагальність також формує дискусію в Німеччині щодо закупівлі озброєння та потужностей оборонної промисловості. Фройдінг зазначив, що Берлін уже зробив "багато" для прискорення закупівель, а промисловість збільшила свої виробничі потужності.

Проте він попередив, що Німеччина не може покладатися лише на довгострокові програми озброєння, розробка та впровадження яких може зайняти роки.

"Зараз швидкість має вирішальне значення", – сказав Фройдінг.

Він додав, що для деяких систем, які ще перебувають на стадії розробки, Німеччині потрібні "проміжні рішення", щоб заповнити прогалину між тим, що армія має зараз, і тим, що їй потрібно для бойової готовності.

"Ми, як німецька армія, повинні щодня покращувати наші можливості для "бойових дій сьогодні ввечері", – сказав він, маючи на увазі перехід Бундесверу до збройних сил високої готовності, покликаних стримувати потенційну російську агресію.

Очільник Генерального штабу Данії Міхаель Віггерс Хільдгаард у березні заявляв, що європейські країни ще не повністю готові до війни.

Розвідка Естонії переконана, що Росія не має наміру розпочинати військовий напад на будь-яку державу НАТО цього чи наступного року, але продовжуватиме відновлювати свої збройні сили.

Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє у четвер, 11 червня.

У Єврокомісії нагадали, що надання сербського громадянства громадянам Росії становить потенційну загрозу безпеці ЄС.

"Це вже було згадано у нашому звіті про розширення за 2025 рік, у якому ми рекомендували Сербії подальшу гармонізацію з візовою політикою ЄС та забезпечення суворої перевірки безвізових прибуттів громадян третіх країн, зокрема з країн, що становлять загрозу безпеці або ризик нелегальної міграції", – заявив Мерсьє. 

Він повідомив, що "ЄС просуває діалог з Сербією щодо цього дуже важливого питання".

"У звіті минулого року було особливо визнано, що набуття прав на безвізові поїздки до ЄС громадянами Росії шляхом надання їм сербського громадянства створює потенційні загрози безпеці, власне, для ЄС. Отже, ці рекомендації залишаються чинними і сьогодні", – підкреслив речник "Єврокомісії".

Раніше повідомлялося, що Сербія практикує надання громадянства росіянам, у тому числі за особливою пришвидшеною процедурою "в інтересах республіки", якою користуються представники російських еліт та особи, повʼязані з Кремлем, щоб подорожувати у Євросоюз без віз. 

Як повідомляла "Європейська правда", раніше президент Сербії Александар Вучич спростував повідомлення про те, що Сербія готується скасувати безвізовий режим з Росією в рамках євроінтеграції.

У жовтні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала Сербії про необхідність синхронізації зовнішньої політики, включно з санкціями проти Росії, задля вступу до ЄС.

Раніше Єврокомісія закликала Сербію до активніших реформ та узгодження зовнішньої політики з позицією ЄС для руху до членства.

Про це у своїх соцмережах заявила прем’єрка Юлія Свириденко, пише "Європейська правда". 

Свириденко повідомила про оновлення Плану України в межах програми Ukraine Facility.

"Уряд схвалив зміни, напрацьовані спільно з Європейською Комісією, центральними органами виконавчої влади та народними депутатами. Оновлюємо 35 кроків Плану та додаємо 26 нових. Серед основних напрямів – верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші ключові сфери", – заявила прем’єрка. 

"Синхронізуємо План із процесом вступу України до Європейського Союзу та створюємо передумови для залучення 8,35 млрд євро додаткової підтримки в межах Ukraine Support Loan", – додала Свириденко. 

Вона нагадала, що індикатори у межах плану синхронізовані з євроінтеграційними зобов'язаннями України, так званими бенчмарками переговорного процесу щодо членства в ЄС та адаптацією українського законодавства до права ЄС.

Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансової допомоги в рамках механізму Ukraine Facility на підтримку державного бюджету у розмірі 2,8 млрд євро. 

Загалом, ЄС встановлює суворіші умови щодо реформ для отримання Україною макрофінансових траншів, але Київ чинить опір проханням Брюсселя.

Про подальші плани та умови ЄС щодо фінансування України у 2026-27 роках – у статті Сергія Сидоренка і Тетяни Висоцької з "Європейської правди" Умови жорсткі, але не останні. Що ще вимагатиме ЄС від України за 90 млрд євро.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Ekathimerini.

За попередніми даними, на борту одного з суден перебували туристи, коли спалахнула пожежа. Усі пасажири були безпечно евакуйовані, і про постраждалих наразі не повідомляється.

За словами влади, співробітники берегової охорони працювали на місці події, щоб запобігти поширенню вогню та забезпечити безпеку в районі порту.

На знімках з місця події видно густий дим, що піднімається над портом, поки рятувальні служби намагаються приборкати вогонь. Інцидент спричинив перебої в роботі порту, який є ключовим пунктом в'їзду для відвідувачів популярного туристичного острова.

Влада повідомила, що обидва судна повністю знищені. Після завершення гасіння пожежі буде розпочато розслідування, щоб з'ясувати, як сталася пожежа.

Торік у листопаді три яхти затонули на стоянці біля грецького порту Пірей після того, як одна з них загорілася.

Пізня нічна пожежа на пристані для яхт Zea Marina в грецькому порту Пірей у 2024 році також призвела до знищення трьох суден.

Перед тим у великій пожежі, що спалахнула на пристані хорватського містечка Медулин, згоріли 22 судна.

Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі у відповідь на запитання кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі у четвер, 11 червня.

Єврокомісія може розглянути запит України на купівлю ракет та перехоплювачів для систем ППО у США на кошти кредиту ЄС на 90 млрд євро.

"Наскільки мені відомо, ми ще не отримали другий графік продукції (заявка від України щодо бажаного списку зброї та боєприпасів, що будуть закуплені на кошти з другого безпекового траншу – "ЄП"). Ми ведемо інтенсивні дискусії з Україною, і, очевидно, якщо є інтерес до обладнання… будь то протиракетні системи чи системи протиповітряної оборони, це можна поставити на стіл переговорів, і ми це розглянемо", – сказав Уйварі.

Він нагадав, що перший графік продукції стосувався закупівлі безпілотників, а сума першого безпекового траншу кредиту на 90 млрд складе 5,9 млрд євро. 

"Виплата (першого траншу – "ЄП") очікується дуже скоро, ще в червні", – додав речник.

Як повідомляла "Європейська правда", перший графік оборонної продукції, яка буде закуповуватися у 2026 році у рамках кредиту ЄС 90 млрд євро становитиме близько 6 млрд євро (якщо точніше, сума складатиме 5,9 млрд) та буде витрачений на безпілотники, що вироблятимуться в Україні.

Також "ЄвроПравда" дізналася, що для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 млрд євро від ЄС Україна має ухвалити важливі законопроєкти. В основу цих вимог увійдуть елементи плану, що відомий за неофіційною назвою "10 пунктів Качки-Кос" – один з пунктів передбачає ухвалення Антикорупційної стратегії. 

Йдеться про реформи щодо верховенства права і протидії корупції, у втіленні яких Україна наразі не демонструє достатнього прогресу.

Більше про другу частину кредиту ЄС на суму 90 млрд євро, яка стосуватиметься підтримки українського бюджету, читайте в статті Сергія Сидоренка і Тетяни Висоцької – Умови жорсткі, але не останні. Що ще вимагатиме ЄС від України за 90 млрд євро.