Новые двери на дороге в ЕС. Какую идею привезла в Киев Марта Кос и что может пойти не так
Марта Кос – єврокомісарка, роль якої для України є надважливою, адже вона опікується питаннями розширення ЄС. І хоча останнє слово щодо приєднання до Євросоюзу нових країн завжди залишається за державами-членами, "технічну" роль Єврокомісії у цьому процесі не переоцінити.
Візит Кос до України (а перед тим – до Молдови) відбувся невдовзі після того, як у ЄС почалося відкрите обговорення ідей про нові шляхи України та інших кандидатів на членство.
І саме цього стосується основний сигнал, який Кос привезла до Києва.
У всіх виступах вона виходила з того, що новий підхід до вступу України в ЄС вже принципово обраний.
Україна ще до офіційного вступу отримає можливість поступово входити до політик, інституцій та механізмів Євросоюзу – тобто отримувати переваги, що досі були зарезервовані лише за членами ЄС. Мовляв, це точно відбудеться і питання лише у деталях, про які зараз домовляються і європейські столиці. Натомість ідею, до якої більше прихильний офіційний Київ – про вступ із подальшим виконанням зобов’язань – за словами Кос, зняли з обговорення.
При цьому, хай які деталі нової схеми будуть узгоджені, отримання Україною переваг буде прив’язане до конкретних реформ, попереджає Марта Кос.
Те, що топпредставниця Єврокомісії настільки чітко говорить про новий шлях вступу України – саме по собі свідчить про тектонічні зміни та про вихід обговорення на новий рівень.
Варто зауважити, що Марта Кос є однією з адвокаток України у Брюсселі, і традиційно хвалила Україну за реформи. Але цього разу – із нотками жорсткості. За її словами, Київ хоч і показує успіхи, але має рухатися принципово швидше.
А ще комісарка доволі чітко пояснила, чого чекає від опозиції, та дала сигнал про розчарування через брак голосів за зміни, необхідні на шляху до ЄС. Але вимоги до реформ, що пролунали від неї – викликають також критику.
За заявами комісарки стежив кореспондент "Європейської правди". А для тих, хто віддає перевагу мультимедійному формату, ми підготували також відео на цю тему.
Без човників, але з новинами
Візит Марти Кос до України відбувся після її поїздки до Кишинева, причому Молдові комісарка приділила значно більше уваги. Там вона провела як мінімум три дні (або й 4; графік неділі не розкривається) та об'їздила всю країну. Серед іншого, завітала на виноробні та навіть покаталася на каяках по Дністру – явно не обов’язкові пункти програми, які радше свідчать про увагу до країни та її цінностей.
За даними ЄП, подібну програму для неї планували зробити і в Україні.
Тому за планами візит Марти Кос до України мав бути дводенним, однак зрештою його скоротили до одного дня. Джерела ЄвроПравди з українського та брюссельського боку наполягають, що скорочення сталося виключно через безпекові міркування, хоча узимку 2026 року комісарка без проблем залишалася в Україні на ніч.
Але головна несподіванка – те, що в Україні Марта Кос розминулася із президентом. У переддень її візиту Зеленський полетів до Лондона (утім зустріч щодо обрисів миру у форматі Е3, яка там відбулася, не дає підстав докорити українському лідеру, що він уник переговорів з комісаркою без причин).
Та якщо говорити про змістовні заяви, а не про дипломатичний протокол, то головні від Марти Кос прозвучали саме у Києві, а не у Кишиневі.
Тут вона кілька разів та у різних форматах заявила:
у ЄС з'явилося більше визначеності щодо шляху України до членства.
Причому публічний наголос Марта Кос зробила саме перспективах України, хоча, за даними ЄП, за закритими дверима ця тематика обговорювалася і з молдовським керівництвом.
Зокрема, на зустрічі з українськими журналістами Кос описала (і навіть намалювала на папері для ілюстрації своїх слів) три підходи щодо подальшої інтеграції України до Європейського союзу та пояснила, що зараз вже є розуміння, яким з цих напрямків піде процес.
Перший підхід – це так званий "зворотній вступ", який раніше просувала сама Кос. Суть цієї ідеї – приєднання України до ЄС "авансом" під зобов’язання виконати умови згодом. Але тепер, як пояснила Кос, цю ідею довелося "вбити" через брак підтримки з боку держав-членів. Однак водночас це означає відмову ЄС від ідеї, яку просував та продовжує просувати президент Зеленський. Нагадаємо, він вимагав від європейських лідерів документально зафіксувати термін вступу України під гарантію того, що реформи Київ втілить згодом.
Ідея Зеленського від початку була не до вподоби багатьом європейським столицям – хоча деякі підтримували українську пропозицію; Київ також не відмовлявся від неї. Але Марта Кос у Києві запевнила, що цього точно не буде. "Розширення ЄС – це не про визначення якихось дат. Важливими є реформи, а не дати", – пояснила комісарка у виступі на конференції в українській столиці.
Другий підхід – це рух за стандартним сценарієм розширення. Україна мала би роками змінювати законодавство, і лише у кінці процесу, разом зі вступом до ЄС, набула би всіх привілеїв держави-члена. Але він також не підходить ані Києву, ані європейським столицям.
Тому лишається третій підхід. Його ідея – поетапне набуття переваг та привілеїв, які мають лише держави-члени, ще до офіційного вступу України (або інших держав-кандидатів) до ЄС.
У Брюсселі вже придумали для нього назву: "accelerated gradual integration" (прискорена поступова інтеграція). І хоча цей формат офіційно ще не затверджений, а його деталі лишаються невідомими, Марта Кос під час свого візиту запевняла – зміна підходу до розширення є практично вирішеною справою. Про це йшлося і на її зустрічах і з парламентарями, і з журналістами, і з дипломатами та експертами, що опікуються питаннями ЄС
Надбудова на фундаменті Мерца
Нагадаємо: кілька тижнів тому – якраз тоді, коли Брюссель планував візит Кос до Кишинева та Києва – у Брюсселі та у інших європейських столицях почалася активна дискусія про так званий "план Мерца".
Її основою стала неофіційна пропозиція німецького канцлера щодо особливого формату відносин з Україною та подальшої інтеграції України до ЄС. Мерц, зокрема, запропонував, що повноцінному членству має передувати "асоційоване членство" як підготовчий етап. Ця ідея Мерца, як відомо, викликали неоднозначне сприйняття у Києві та критику, у тому числі від експертної спільноти, хоча від західних експертів та від частини українських надходили і позитивні відгуки.
Але головне – те, що цю ідею критично сприйняв також офіційний Київ.
Втім, у Брюсселі від неї не відмовилися, пояснила єврокомісарка. А щоби зняти критичні зауваження, Марта Кос перш за все запевнила українських співрозмовників: план Мерца буде змінений.
Свою роль він виконав: запустив дискусії та тему, щодо якої досі діяло табу.
Те, що країни ЄС подолали власні червоні лінії та почали шукати креативні шляхи інтеграції України – Кос вважає безумовним позитивом. "Лист Мерца – це була лише пропозиція до дискусії, лише один з варіантів того, як діяти Євросоюзу. Обговорення вже почалися", – наголосила вона.
А ще зі слів Кос виходило, що усі нинішні обговорення лише готують грунт для подальших рішень. А фінальний план інтеграції України в ЄС все одно буде узгоджуватися після встановлення миру.
"Коли в Україні буде досягнуто миру – постане дуже серйозно питання вступу, і воно буде в центрі політичних дебатів на найвищому рівні. Але до того нам треба вирішити, що робити з методологією вступу, як глибоко "заякорити" Україну в ЄС", – заявила комісарка.
Та хоча нова система вступу в ЄС ще формується, кілька її елементів вже відомі. По-перше, інтеграція буде поступовою; по-друге, вона залежатиме від реформ.
Причому основними індикаторами для оцінки того, наскільки Україна готова до вступу, будуть так звані фундаментальні реформи, серед яких верховенство права, протидія корупції, права людини, демократичні інституції тощо.
"Ми не знаємо, що буде результатом обговорень лідерів, але можна говорити з певністю – хай який варіант буде обраний, у його центрі буде питання верховенства права", – заявила Марта Кос журналістам.
Виступаючи згодом перед експертами і дипломатами, Кос поділилася обрисами нового формату (нагадаємо, Кос називає його "accelerated gradual integration")
Ідея цього підходу така: Євросоюз відкриватиме для України нові і нові сфери для тіснішої взаємодії. Але робитиме це у відповідь на успіх у проведенні реформ у певних секторах. "Що більшого прогресу Україна досягне у фундаментальних питаннях, то більше буде можливостей для поглиблення інтеграції ще до вступу, а також то швидше ви станете частиною нашої родини", – пояснила вона.
Хоча деталі цього "обміну" ще належить визначити.
Те, що Кос впевнена у поширенні цього підходу на Україну – важлива новина.
За тиждень після того, як Мерц передав до Брюсселя пропозицію щодо України (саме ту, яку Київ зустрів критикою), він спрямував до європейських лідерів також окремий документ з описом формату зближення ЄС із Молдовою та державами Західних Балкан.
По-перше, це підтвердило, що Берлін дійсно ставить на розділення Молдови та України на шляху до вступу.
А по-друге, "молдовський" документ виявився суттєво більше деталізованим у порівнянні з "українським".
Зокрема, ця пропозиція Мерца (ЄП має копію документа) передбачає чимало стимулів для Кишинева у проведенні реформ. По суті йдеться про постійний обмін – після виконання певного обсягу реформ ЄС робить крок назустріч зі свого боку у вигляді поглиблення інтеграції з Молдовою та певним сектором.
Та хоча в українській пропозиції Мерца ці кроки не було прописано так детально, Марта Кос запевнила – за актуальними домовленостями, той самий принцип буде застосовано і щодо Києва. Вона також розповіла, що зараз обговорення різних варіантів триває дуже активно, і вона постійно спілкується з державами-членами про те, які опції можуть реально спрацювати.
Наголос на опозиції та побічні ефекти тиску
Якщо ЄС дійсно обирає підхід "поступова інтеграція в обмін на реформи", то постає питання – а чи є достатнім прогрес України?
Треба зауважити, серед українських посадовців, політиків та експертів, які працюють у сфері євроінтеграції, Марта Кос відома як прибічниця України, яка часом хвалить Київ за реформи навіть тоді, коли досягнення не надто заслуговують на компліменти.
Хоча від минулого року це дещо змінилося.
Тепер заяви ЄС не обходяться без згадок про події липня-2025 із попередженням, що такого не має повторитися за жодних обставин, бо ще одна спроба скасувати ключові реформи зруйнує авторитет України. "Надзвичайно важливо уникнути будь-якого враження про відкат реформ, особливо у боротьбі з корупцією, правосудді та незалежності ключових інституцій. Бо довіру треба будувати довго, але зникнути вона може за одну ніч", – наголосила Марта Кос у виступі у Києві.
Та цього разу критика з її боку пішла далі.
Але – іронія долі – тиск Кос призвів до схвалення закону, який віддаляє Україну від ЄС.
У Києві єврокомісарка перш за все поїхала до Верховної ради, причому зустріч там відбулася у особливому форматі – покликали лідерів фракцій, які мають значний вплив на рішення ВР, але не завжди знаються на тематиці європейських реформ, а також керівників кількох ключових парламентських комітетів.
При цьому сама Кос не приховувала, що головними адресатами її зустрічі були саме опозиційні депутати.
Головний публічний сигнал єврокомісарки: опоненти уряду мають забути про політичні мотиви, коли йдеться про ключові закони, що зближують Україну з ЄС. У іншому разі у програші лишиться уся країна – і влада, і опозиція.
"Європейська інтеграція – це справа не уряду чи опозиції. Європейська інтеграція – це проект усієї нації, і наступний етап вступу вимагає загальнонаціональних зусиль, – переказала свої аргументи Марта Кос згодом, на зустрічі з експертами. – Ваша конституція чітко вказує, що метою України є повноправне членство в ЄС. Це має залишатися спільною національною метою. Тому я закликала всіх політичних гравців діяти у наступні місяці з почуттям національної відповідальності".
На самій зустрічі були і більш конкретні заклики, навіть вимоги з боку комісарки.
Як дізналася ЄП від учасників зустрічі, Марта Кос закликала депутатів відкласти свої претензії та віддати голоси за законопроєкт №13165-2 про декларації доброчесності суддів. Її мотивація цілком зрозуміла: ухвалення цього закону є критерієм, який розблоковує безповоротну фінансову допомогу Україні від ЄС на суму 300-380 млн євро. У разі, якщо Україна не зможе схвалити закон з цього питання ще 3.5 місяці – кошти, за правилами ЄС, "згоряти", і передати їх до українського бюджету вже не буде можливо.
Тому Кос переконувала депутатів не втрачати можливості. "Законодавчі затримки мають реальні наслідки", – пояснювала вона.
Тиск єврокомісарки мав ефект. Вже наступного дня, у вівторок, парламент ухвалив проєкт №13165-2. Голоси за нього дали усі фракції та групи – хоча не всі учасники зустрічі з Кос особисто натисли зелену кнопку. Та проблема у іншому.
Цей закон, напевно, дозволить розблокувати кошти – але не допоможе Україні провести реальну реформу, заради якої ЄС і встановив цей критерій. Закон в ухваленій редакції суперечить навіть вимогам "плану Качки-Кос", і в Брюсселі, за даними ЄП, свідомі цього.
Однак тепер, без фінансового важеля для просування реальної реформи, виправлення цього закону стало особливо складним завданням.
Цю історію із допомогою дружньої єврокомісарки можна проілюструвати частиною її виступу у Києві, у якому Марта Кос пояснювала українській аудиторії важливість європейських реформ. "Йдеться про реформи не для Брюсселя. Мета – побудувати міцніші інституції, залучити інвестиції, зміцнити верховенство права, підтримати відбудову та покращити повсякденне життя українців", – переконувала вона.
На жаль, тиск у межах прискореної інтеграції часом має і побічні ефекти, за якими мета, про яку згадала Кос, може просто загубитися.
Навіть якщо мотивація для тиску на українську владу початково була позитивною.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"