Як Україна опинилася в центрі дебатів кандидатів на пост президента Єврокомісії

Напередодні виборів до Європарламенту кандидати на пост очільника Європейської комісії провели історичні дебати, включно з чинною президенткою ЄК Урсулою фон дер Ляєн. Подія відбулася 29 квітня у нідерландському місті Маастрихт. 

На зустріч запросили сотні молодих європейців віком до 29 років, а лейтмотивом дебатів зробили "вибір майбутнього молодим поколінням". Явка на голосуванні у червні серед молодих виборців очікується вищою за середню. А в кількох країнах ЄС додатково знизили вік голосування.

Молодь обрала і три головні теми для питань до кандидатів на дебатах: зовнішня і безпекова політика, зміни клімату та демократія в ЄС.

Докладно про те, що обіцяє Євросоюзу фаворитка на пост очільника Єврокомісії і якою бачить політику щодо України, читайте в статті магістранта університету KU Leuven (Бельгія) Максима Вальчука Урсула проти всіх: як проходили дебати кандидатів у президенти Єврокомісії. Далі – стислий її виклад. 

Дискусія у Маастрихті не мала на меті обрати переможця, а радше окреслити позиції ключових європейських партій та їхніх "виборчих лідерів" – однак насправді найреальніший переможець відомий наперед.

Це – чинна президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, німкеня та кандидатка від Європейської народної партії. Тому, варто звернути увагу саме на її заяви.

У разі перепризначення на посаду Урсулі фон дер Ляєн доведеться співпрацювати з іншими партіями у Європарламенті й отримати підтримку частини з них для свого затвердження на посаді.

Ці дебати додали ясності, хто ж може увійти в майбутню європейську "коаліцію".

"Я не вступатиму в коаліцію з тими, хто не підтримує Україну, не зважає на клімат і не поважає верховенство права", – саме про такі три критерії для формування коаліції заявила президентка Єврокомісії.

Хоча, вона, вочевидь, відкрита і до неочікуваних варіантів.

На питання про коаліцію з групою "Європейські консерватори та реформісти" (ЄКР), членами якої є партія, наприклад, проросійського французького політика Еріка Земмура, вона відповіла, що це залежить від складу Європарламенту та від того, хто пройде туди.

Така відповідь здивувала кандидатів від лібералів та соціал-демократів, голоси яких у 2019 році допомогли їй отримати посаду.

Член її нинішньої "команди", єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав та кандидат від європейських соціалістів Ніколас Шмідт у відповідь нагадав фон дер Ляєн, що ідеологія партій не залежить від складу парламенту.

Хоча ця критика ще не означає, що фон дер Ляєн точно втратить підтримку тих же соціал-демократів під час схвалення нової влади ЄС.

Зрештою, вже зараз очевидно, що Європейська народна партія, яка її висунула, стане найбільшою партією в новому скликанні Європарламенту.

Однак Урсулі фон дер Ляєн доведеться шукати непростий баланс між колишніми союзниками (лібералами і соціал-демократами) та вже "анонсованими" потенційними союзниками – консерваторами, доводячи їм, що саме вона потрібна Європі як очільниця виконавчого органу ЄС на наступні п'ять років.

Україна, звісно ж, не могла лишитися поза порядком денним дебатів.

Президентка Єврокомісії залишається послідовною у своїй підтримці України на шляху до Європейського Союзу та проти збройної агресії РФ.

Окрім іншого, Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що створення посади єврокомісара з питань оборони і досі входить до її планів у разі переобрання.

Також вона запевнила, що збирається продовжувати запроваджувати так званий "Європейський зелений курс" (EU Green Deal), зберігаючи мету і надалі знижувати викиди парникових газів та перетворити Європу на кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Докладніше – в матеріалі Максима Вальчука Урсула проти всіх: як проходили дебати кандидатів у президенти Єврокомісії.