Нова епоха торгівлі з ЄС: що прийде на зміну "автономним преференціям"
Менш ніж за півтора місяця умови українського експорту до ЄС можуть кардинально змінитися.
5 червня добігає кінця "торговельний безвіз" - режим автономних торговельних заходів, введених Єврокомісією на рік, а потім двічі пролонгованих.
Ще минулого року у Брюсселі попередили: це продовження стане останнім. І з того часу лише підтверджували цю тезу.
При цьому в Євросоюзі обіцяли Україні знайти новий формат торгових відносин, який би задовольнив якщо не всі, то основні вимоги Києва. Проте минали місяці, а Єврокомісія все не квапилася з озвученням пропозицій.
Ситуація може змінитися лише зараз. За даними джерел "ЄвроПравди", найближчими днями можуть розпочатися технічні консультації для детального обговорення ситуації у двосторонній торгівлі України та ЄС.
Українські урядовці переконані, що якесь рішення все ж ухвалять - бо провал переговорів стане дуже поганим сигналом, особливо в контексті дій нової адміністрації США.
Проте впевненості у цьому стає все менше. А головне, наближення "дедлайну" обмежує можливості Києва наполягати на максимально прийнятних умовах торгівлі з ЄС після 5 червня.
Спробуємо проаналізувати, що стоїть за мовчанням ЄС, якого компромісу може бути досягнуто і на які поступки може піти Київ.
Рівняння на Польщу
"Нас переконують, що все добре, що нас не кинуть і що пропозиція (нового формату двосторонньої торгівлі) от-от буде озвучена. Тому ми поки не влаштовуємо скандал, чекаємо на засідання Ради асоціації (відбулося 9-10 квітня), і лише якщо й тоді не почуємо ніякої конкретики - тоді вже будемо дуже голосно кричати", - розповідав на початку березня український урядовець, що брав участь у переговорах з ЄС.
Останнє засідання Ради асоціації лише частково задовольнило українські очікування. Ніякого рішення у Брюсселі так і не було озвучено.
"Ключова проблема - Польща. Саме вона була ключовим противником продовження дії автономних преференцій. І зараз там виступають проти будь-якого рішення до завершення виборчої кампанії - мовляв, це може мати вплив на результати виборів", - розповідає інший український переговірник.
Посадовець розповідає про перебіг останніх переговорів з ЄС, де
Зокрема, наполягаючи на тому, що продовження дії преференцій може викликати незадоволення низки країн і "стати негативним чинником у контексті вступу" України до ЄС.
Польські вибори, по які йдеться - це вибори президента країни. Фаворитом цих перегонів є чинний мер Варшави Рафал Тшасковський, а його опонентами у другому турі можуть стати або Кароль Навроцький, якого підтримує найбільша опозиційна партія "Право і справедливість", або Славомір Менцен від відверто антиукраїнської партії "Конфедерація".
Останні два політики у своїх кампаніях активно використовують антиукраїнські теми, в тому числі - необхідність захисту польських фермерів від українського агроімпорту.
Своєю чергою Тшасковський є кандидатомdiv від партії прем'єр-міністра Дональда Туска, яка входить у велику родину Європейської народної партії. Тож не є таємницею, на чиєму боці є симпатії очільників Єврокомісії.
Втім, перевага Тшасковського у другому турі є досить хиткою. А відповідно, аргумент, що рішення щодо українського експорту може додати голосів опозиції та стати переломним фактором у виборчій кампанії, не позбавлений логіки.
Для України це важливо в контексті того, що перший тур президентських виборів у Польщі має відбутися 18 травня, а другий тур - 1 червня.
Виходить, що Україна та ЄС матимуть лише кілька днів для проведення офіційних переговорів - а рішення, цілком можливо, буде прийняте в останні години перед "дедлайном".
Без повернення до режиму 2021 року
Разом із тим останнє засідання Ради асоціації принесло й певний успіх Україні.
Проблему було винесено у публічний простір, а головне - ЄС взяв на себе зобов'язання вирішити її.
"Україна очікує на якнайшвидший перегляд глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію, а також напрацювання проміжних рішень у зв'язку із закінченням терміну дії автономних торговельних заходів", - йдеться в заяві, ухваленій за результатами засідання.
Про що йдеться?
У разі, якщо ЄС не прийме рішення, після 5 червня "за замовченням" ситуація повернеться до режиму, який діяв до 2022 року. Тобто - до режиму всеосяжної зони вільної торгівлі, прописаній в Угоді про асоціацію України та ЄС.
Зокрема, відповідно до розрахунків спільного дослідження Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень та Рікардо Джуччі з Berlin Economics, такий крок призведе до скорочення експорту в ЄС на $1,5 млрд, що складає майже 4% загального експорту України.
В українському уряді сподіваються уникнути такого сценарію.
Тим більше, це підтримують і в Єврокомісії. Зокрема, її голова Урсула фон дер Ляєн під час переговорів із прем'єром Денисом Шмигалем 9 квітня пообіцяла, що параметри торгівлі між Україною та ЄС, що діятимуть після 5 червня, гарантовано будуть кращими за ті, що діяли до 2022 року.
Досягти цього можливо завдяки перегляду чинного режиму вільної торгівлі - така можливість прописана у ст. 29 Угоди про асоціацію.
"Для нас не має особливого значення, під якою палітуркою буде прописано майбутній торговий режим між Україною та ЄС. Чи це будуть автономні преференції, як було досі, чи режим вільної торгівлі, розширений відповідно до ст. 29 - для нас принциповий результат, а не 'шашечки'", - запевняють в уряді.
На перший погляд, відмінність між цими форматами полягає насамперед у тому, що переглянутий режим вільної торгівлі означає також покращення умов доступу європейського імпорту на український ринок.
Проте насправді це майже ніколи не було проблемою, особливо в секторі аграрних товарів.
Різниця між цими форматами полягає в тому, що за певними ознаками режим вільної торгівлі може бути вигіднішим для України та вітчизняних експортерів.
Адже, як раз за разом заявляють під час переговорів з українцями єврочиновники, нова торговельна угода з Україною не має призвести до масового виходу на вулиці європейських фермерів.
У пошуках компромісу
Варто нагадати про повномасштабний торговий конфлікт між Україною та її сусідами-членами ЄС, що стався влітку 2023 року.
Справа дійшла для одностороннього введення заборон на деякі групи українського агроекспорту. І хоча цей крок напряму суперечив законодавству ЄС, ці обмеження, неодноразово коригуючись, діють і зараз.
А на додачу при останньому продовженні дії автономних преференцій, схваленому у травні 2024 року, у Єврокомісії пішли на суттєві поступки, які мали заспокоїти такі країни, як Польща чи Угорщина.
Цими поступками стало впровадження механізму термінового призупинення пільг для декількох товарних груп у разі, якщо обсяг їхнього експорту до ЄС перевищить середній показник 2022-2023 років. Спочатку такий механізм планували запровадити лише щодо трьох товарних груп: курячих яєць, м'яса птиці та цукру. Але зрештою під його дію додатково потрапили й українські овес, кукурудза, крупа та мед.
Варто наголосити: так само, як і схвалення для України режиму торговельних преференцій є суверенним рішенням ЄС, так і перегляд цього механізму формально не потребуватиме консультацій із Києвом.
Саме тому механізм передбачає автоматичне призупинення пільг у разі досягнення українським експортом певного ліміту, без доведення того, що цей експорт завдає шкоди агровиробникам з країн ЄС.
Натомість Угода про асоціацію є двостороннім документом, в якому кожна зі сторін має рівні права. А відповідно, введення обмежень не може впроваджуватися одноосібно без доведення факту шкоди, завданої виробникам.
І саме тому перегляд параметрів режиму вільної торгівлі з Україною є небажаним для багатьох країн ЄС, принаймні без збереження механізму термінового призупинення.
"Механізм термінового призупинення довів свою ефективність, заспокоївши ринки. Його ефективність доведена, що дозволяє й надалі користуватися цим інструментом", - розповідає один з українських переговірників.
Більш того, є підстави припускати, що Київ готовий і на розширення переліку товарів, що підпадатимуть під дію цього механізму.
Проте невідомо, чи задовольнять такі поступки країни ЄС. Насамперед ті, що вже давно критикують ЄС за відкриття ринку для українського агроекспорту.
Адже цей механізм не може охоплювати весь масив українського агроекспорту. А відповідно, за умови оновлення режиму вільної торгівлі ці країни більше не зможуть вимагати введення нових обмежень.
Також незрозуміло, як за нових реалій буде вирішуватися питання введених окремими країнами односторонніх заборон.
Єврокомісії доведеться знайти відповідь на ці питання. При цьому ця відповідь має виглядати прийнятною і для країн ЄС, і для України. Принаймні - не виглядати як відвертий "злив" українських інтересів.
* * * *
Але головна проблема - часу на пошук компромісного варіанта залишилось дуже мало.
Зважаючи на те, що в Єврокомісії відмовляються обговорювати продовження дії автономних преференцій (навіть не на рік, а на пів року або на декілька місяців), посилаючись на публічно озвучені політичні зобов'язання Урсули фон дер Ляєн, в Києві пропонують вирішити проблему за рахунок перехідного механізму.
Такий крок, хоча і частково суперечить публічним обіцянкам фон дер Ляєн, проте здатний зняти зайву напругу в переговорах та зменшити невизначеність, яка вже впливає на торгівлю України та ЄС.
А разом із тим - спростити пошук компромісу.
Швидше за все, розмірковуючи, чи призведе такий крок до масових протестів європейських фермерів.
І тепер завданням України є доведення того, що збереження нинішнього рівня торговельних відносин не є загрозою для європейських агровиробників.
Довести це буде непросто. Саме тому "Європейська правда" разом з юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" продовжує спецпроєкт "Торгові війни".
Настав час захищати й український експорт, і українських виробників на внутрішньому ринку. Як це зробити у нових умовах, в яких опинилася Україна - поговоримо у наших наступних статтях.
Tweet |
Стефанішина: "Ми готові піти назустріч польській стороні, але наша залежність від них вже мінімізована"
Підтримка бізнесу? Ні, не чули… Чому українські виробники беззахисні перед імпортом
Чорноморська та дунайська альтернативи: за яких умов вони компенсують блокаду кордону з Польщею
Як торгові війни впливають на світову, а головне – на українську економіку? Чи готова Україна до посилення конкуренції на світових ринках?
А головне – чи мають українські товаровиробники достатню підтримку для захисту від недоброчесного імпорту?
Відповіді на ці питання "Європейська правда" спробує знайти у спецпроєкті "Торгові війни", який виходить за підтримки юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".
Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.