«Ласкаво просимо до Глазго, Шотландії, чий найвідоміший у світі син – людина на ім'я Джеймс Бонд, який часто у своїх фільмах виявляється прив'язаним до машини судного дня, відчайдушно намагаючись зрозуміти, якого кольору провід витягнути, щоб вимкнути її, в той час як електронний годинник безжально відраховує час до вибуху, який покладе край людству.

Ми, дорогі світові лідери, сьогодні майже в тій самій позиції, що і Джеймс Бонд», – цими словами британський прем'єр Борис Джонсон відкрив кліматичний саміт, де зібралися світові лідери.

Всього на саміт прибуло 25 тисяч делегатів із 200 країн, включаючи й Україну.

Саміт почався у далеко не ідеальних умовах – транспортне сполучення у Британії ще залишається заблокованим через нещодавній ураган (ще один аргумент на користь протидії зміні клімату), а на додачу в самому Глазго проходять масові страйки комунальних працівників.

Втім, це не зменшує потреби говорити про більш відповідальну кліматичну політику.

Адже, як сказав Борис Джонсон, «машина судного дня – реальна», а годинник у ній цокає в шаленому ритмі.

Що має ухвалити саміт у Глазго?

Перш за все, що є тією бомбою, про яку говорив британський прем'єр?

Розрахунки ООН невтішні: з тим рівнем зобов'язань щодо скорочення викидів парникових газів, які країни подали до ООН, до кінця століття середня температура може зрости на 2,7°C, що створює нові небезпечні виклики для людства.

Завдання саміту у Глазго – розробка заходів, що уповільнять глобальне потепління до 1,5°C.

Втім, досягти цього буде непросто. Щонайменше, для цього потрібно до 2030 року знизити викиди на 45% від рівня 2010 року. Це надзвичайно амбітне завдання – досі країни лише брали на себе зобов'язання загальмувати зростання викидів.

«Правда полягає в тому, що викиди зростають у всьому світі, а не знижуються в достатній кількості країн, і ключові держави проводять політику, яка межує з тим, що є дуже небезпечним для всіх», – заявив напередодні саміту спецпосланець США з питань клімату Джон Керрі.

Загальмувати глобальне потепління планується завдяки подальшій роботі над Паризькою кліматичною угодою.

Попри те, що ця угода була підписана ще у 2015 році, вона так і не запрацювала повною мірою. На деякий час було призупинене навіть членство в угоді США – найбільшої економіки світу. На щастя, після перемоги чинного президента Джо Байдена Штати повернулися до угоди.

Попри це, свої зобов'язання зі зменшення викидів ще не підтвердили низка ключових країн, а головне – є чимало питань й до кліматичних цілей, озвучених Китаєм.

Не все добре навіть у країнах, які є лідерами екологічних змін. Зокрема, план Джо Байдена щодо стимулювання переходу комунальних підприємств на чисту енергію критикують в його ж партії – а це ставить під сумнів досягнення Сполученими Штатами заявленого рівня зменшення викидів.

Ситуація ускладнюється й тим, що на саміт приїхали далеко не всі світові лідери. В першу чергу його ігнорують лідери країн, які часто підозрюють екологічні ініціативи у намірах Заходу «нав'язати» решті світу нові, невигідні для них правила.

Не врегульовані й питання механізмів торгівлі викидами вуглецю, а також обсягів та принципів розподілення коштів із нового фонду, який допомагатиме країнам, що розвиваються, швидше переходити на «зелену» енергетику.

В ситуації, коли світ фактично розділився на тих, хто турбується про клімат, та тих, хто обережно ставиться до декарбонізації через економічні та соціальні наслідки, Україна обрала шлях відповідальності.

На саміт у Глазго українська делегація прибула на чолі з президентом Володимиром Зеленським, який, серед іншого, поставив питання екологічних наслідків ситуації в Криму та на Донбасі.

«Щоб подолати глобальне потепління, нам необхідне глобальне потепління у відносинах держав, де щороку тане довіра. Домовленості нічого не варті, якщо для когось це просто слова – і щодо екологічних угод, і тих, що не стосуються довкілля.

У 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль, не були виконані. Планета отримала дві екобомби у центрі Європи: окуповані Крим і частину нашого українського Донбасу», – заявив президент.

Він нагадав, що Крим з його унікальною флорою і фауною став військово-морською базою Росії, а на окупованих частинах Донбасу нині – затоплені шахти, деградація ґрунту та брак питної води.

«Це спільна загроза для усього світу», – резюмував Володимир Зеленський.

Україна також була активною й у питанні змін до Паризької угоди.

«Досі Україна не проявляла достатньо активності у питанні зміни клімату. Але тепер настав час її збільшувати. Ми вже приступили до розробки програм декарбонізації для кожної з галузей української економіки», – заявила під час презентації бачення України в досягненні цілей сталого розвитку віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Ця робота, за її словами, має завершитися до кінця року.

«Виклик поколінь, з яким ми стикаємося, полягає в тому, як ми змінюємо структуру нашої економіки та суспільства, щоб наші діти та онуки мали стабільне середовище, в якому вони могли б жити та, що важливо, процвітати. Ми не можемо говорити про «чому?». Тепер настав час розглянути конкретні деталі «як?», – додає Ольга Стефанішина.

Не менш важливим стало й те, що, як показала презентація у Глазго, ці завдання розділяє й український бізнес.

«Україна – друга за площею країна в Європі. Тому все, що ми робимо, має великий вплив на здатність Європи скорочувати викиди та ставати більш стійкою. Наші цілі вуглецевої нейтральності є складними. І саме тому так важливо, щоб уряд і бізнес співпрацювали, щоб ми могли змінити нашу економіку та забезпечити екологічне використання всіх наших природних ресурсів», – визнає заступник міністра охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Ірина Ставчук.

«Український бізнес повністю підтримує Європейський зелений курс. Є готовність бути активними учасниками цих «зелених» трансформацій, враховуючи реальну ситуацію в країні. Як показує практика, синергія бізнесу та уряду створює ефективні рішення і, як приклад, – затвердження Другого національно визначеного внеску України (НВВ-2) та розробка дорожньої карти трансформації продовольчих систем», – впевнений голова правління UBTA Дмитро Лось.

Координація дій уряду з бізнесом має й ще один плюс – це дозволяє знизити ризики непродуманих кроків, які можуть дорого коштувати всій країні.

«Планета в реальній небезпеці, час діяти. Проте перед нами, енергетичним сектором зокрема, стоїть завдання – адаптуватися та диверсифікуватися треба якомога швидше, але одночасно й контрольовано. Це і є головною проблемою: діяти треба обережно, щоб уникнути дестабілізації. Такий парадокс лежить в основі нашого глобального виклику», – визнає генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Подібні оцінки озвучують і в агрохолдингу МХП. «Наша амбітна мета: стати кліматично нейтральною та енергонезалежною компанією до 2030 року. Для реалізації цього задуму нам важливі діалог з урядом, підтримка держави і партнерство з такими ж свідомими компаніями та асоціаціями», – додає заступник голови правління компанії Олександр Домбровський.

Втім, далеко не все залежить від України. Активність нашої країни у кліматичних заходах напряму випливає з наявних фінансів. І тут Київ залишається залежним від розподілу екологічних коштів – одного з головних завдань саміту в Глазго.

«Ми знаємо про наміри узгодити виділення коштів на екологічні зміни, але не знаємо, чи братиме участь у їх розподілі Україна. Але від цього питання напряму залежать часові рамки для реалізації запланованих нами змін», – резюмує Ольга Стефанішина.

© 2014 - 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.

Матеріали з позначкою PROMOTED або ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.