Спецпроєкт

В ЄС і НАТО через Закарпаття: що може і має бути зроблено на регіональному рівні

Хоча Закарпаття не завжди потрапляє до новин через позитивні події у відносинах України - насправді найзахідніша область України мала би бути головним регіональним плацдармом України для європейської та євроатлантичної інтеграції.

Цей регіон найпізніше з усіх інших став частиною Радянського Союзу і найменше часу перебував під тоталітарним радянським гнітом та практиками "совка". Натомість, лише протягом ХХ століття Закарпаття перебувало у складі Австро-Угорської монархії, Чехословаччини та Угорщини. У межах Закарпатської області є державний кордон відразу з 4-ма країнами ЄС і НАТО, а з Ужгорода ближче до понад 10 європейських столиць, ніж до Києва. 

Завдяки історичній мультикультурності та поліетнічності Закарпаття, цей регіон є ідеальним місцем для міжкультурного діалогу та згуртованості, що є одним із стовпів Європейського Союзу. 

Попри шокуючі еміграцію з регіону, чимало місцевих мешканців їздять до ЄС виключно на заробітки, щоразу повертаючись до України не тільки із заробленими грошима, а із й отриманим досвідом роботи та життя за стандартами ЄС. При цьому Закарпатська область є регіоном активних міжнародних контактів: тут дії не лише 2 консульства Угорщини, а й по консульству Словаччини та Румунії, три почесних консули (Чехії, Словаччини та Литви), а нещодавно відновлено роботу представництва МЗС України;

В основі Євросоюзу лежить Торгівля, а Закарпаття останні роки є лідером серед регіонів України за часткою експорту товарів до ЄС, яка незмінно складає понад 90%, що вище за інші західноукраїнські області, тобто йдеться про постійні тісні міжнародні ділові контакти в регіоні;

Є ціканвинки і для співпраці з НАТО. 

За радянських часів Закарпатська область використовувалася як місце розміщення стратегічних військових формувань (військовий аеродром у Мукачеві, РЛС "Дніпро", занітно-ракетний комплекс неподалік Берегова та інше. Сьогодні тут базується одна з найпотужніших бригад збройних сил України - 128 окрема гірськоштурмова, яка зокрема брала участь в запеклих боях під Дебальцевим. Військова інфраструктура Закарпаття вже використовується ЗСУ для внутрішніх військових навчань, і могла би бути використана для навчань під егідою НАТО в регіоні. До слова, тут вже проходили навчаня Багатонаціонального інженерного батальйону „ТИСА" (Blonde Avalanche 2014).  

Чи достатньо Україна використовує можливості Закарпаття для своєї європейської та євроатлантичної інтеграції? Звісно, що ні. 

Хоча це - не повний список можливостей регіону.

Про те, як Україні інфраструктурно та інвестиційно інтегруватися до ЄС ви можете переглянути в окремих публікаціях в рамках спецпроєкту Re:Open Zakarpattia:

Транскордонні можливості

Мало хто знає, що Закарпатська область єдина з усіх регіонів України має можливість брати участь у всіх 4-х програмах транскордонної співпраці з ЄС, кі фінансуються Євросоюзом, а саме Польща - Білорусь - Україна, Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, Румунія - Україна та Дунайська транскордонна програма.

Для порівняння: Львівщина може розраховували лише на першу з перелічених програм.

Тобто жодна інша область України не має стільки можливостей для транскордонної співпраці в рамках програм ЄС.

Більше того, саме з Закарпаття в 2008-ому році почала свою роботу Асоціація "Єврорегіон Карпати — Україна", що є національним представництвом Карпатського Єврорегіону, який об’єднує 16 мільйонів осіб в 5 країн Центрально-Східної Європи — України, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.

У 2015 році Закарпатська область отримала ще один інструмент для залучення коштів ЄС в Україну: у Брюсселі зареєстрували Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю ТИСА (EGTC Tisza). До його складу входять угорська прикордонна область Саболч-Сатмар-Берег, місто Кішварда та Закарпатська область.

Ключові сподівання на це об’єднання сьогодні в Україні — що в селі Яноші під Береговом нарешті запрацює на повну сміттєсортувальна лінія, і це допоможе рушити з мертвої точки вирішення проблеми сміття в Закарпатській області, що стала вже міжнародною.


Що можна і варто зробити

Щоб використовувати всі ці можливості та створювати нові - Закарпаттю потрібно мобілізувати зусилля, внутрішні та зовнішні.

Звичайно, суттєве нарощення експорту не станеться за чиїмось бажанням, а для проведення навчань під егідою НАТО потрібні капіталовкладення, та й це перспектива не одного року. Але щоб організувати на Закарпатті культурний діалог про Європу в Україні за участю керівництва держави та партнерів з сусідніх країн ЄС — великих зусиль не потрібно. Лише політична воля. 

Тим паче, що приводів чимало. 

До прикладу, якщо вся Україна все одно повинна десь святкувати День Європи у травні, то чом би (окрім Києва) не зробити  місцем такої уваги саме Закарпаття?  Зрештою, саме тут, на Рахівщині, є навіть символічний знак — географічний центр Європи.

Це міг би стати український аналог форуму в польській Криниці, і саме в цьому напрямку команда форуму Re:Open Zakarpattia готова розвивати власну платформу.

Що стосується проєктів транскордонної співпраці, то саме зараз час Україні та Закарпаттю продемонструвати рішучість та лідерство, адже починається новий 7-річний етап програм, до 2028 року.

І в цьому ключі було би добре зробити наступне:

  1. Мати окрему програму щодо транскордонної співпраці та підтримки проєктів цього профілю на рівні обласної ради й саме на період 2021-2028
  2. Разом з сусідніми регіонами України адвокатувати рішення на рівні парламенту щодо скасування ПДВ для транскордонних проєктів, що власне було зроблено нещодавно за принципом виключення щодо польського кредиту на розбудову прикордонної інфраструктури на 100 мільйонів євро.
  3. Українському уряду варто всерйоз приділити увагу підтримці транскордонних проєктів чи то на рівні існуючої інфраструктури Секретаріату Кабміну, чи Мінрегіону або Віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, або створити окрему профільну інституцію. До прикладу, в Угорщині є Центральноєвропейська служба сприяння транскордонним ініціативам (CESCI). Ключова ідея цієї інституції була би у підвищенні спроможності регіонів у втіленні проєктів транскордонної співпраці, забезпечення інституційної пам’яті та підтримка держави.  
  4. Відкрити офіс євроінтеграції на Закарпатті, аналогічний до тих, які вже діють в Херсоні та Дніпрі, виконуючи координаційну функцію між органами влади та громадянським суспільством. Цієї координації вкрай сильно не вистачає Закарпаттю. Ініціатива з відкриття такого офісу має йти саме з регіону. 

І взагалі, як слушно порадив на форумі Re:Open Zakarpattia двічі прем’єр-міністр Литви, а сьогодні авторитетний депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс, Україні варто скористатися історичними та культурними зв’язками таких регіонів як Закарпаття для створення політичної Карпатської коаліції країн-сусідів, які б стали не просто друзями чи адвокатами України в ЄС, а й і лобістами її вступу як до Європейського Союзу, так і до НАТО.

Ідея, звісно, дуже амбіційна.

Але є всі передумови для того, щоб спробувати її реалізувати в Україні - саме на Закарпатті.



Цей матеріал представлений ГО "Інститут Центральноєвропейської Стратегії" в рамках спільного з виданням "Європейська правда" спецпроєкту "Re:Open Zakarpattia", що втілюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО "Інститут Центральноєвропейської Стратегії" та видання "Європейська Правда", і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

© 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Даний проєкт реалізується ГО Інститут "Центральноєвропейської Стратегії" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.