"Кремль будує нову Європу на засадах егоїзму, популізму і цинізму". Виступ Порошенка на YES

П'ятниця, 16 вересня 2016, 14:30 - Петро Порошенко, президент України

Пленарну частину щорічної зустрічі Yalta European Strategy цього року відкрила промова Петра Порошенка. Президент звернувся до закордонних політиків та експертів із більше ніж 40-хвилинним системним виступом про Європу, що змінюється, місце України в ній та роль Росії у цих змінах.

Ця промова варта уваги, тому "Європейська правда" підготувала український переклад виступу Порошенка. Публікується із незначними скороченнями.

"З’являється нова Європа,
побудована на егоїзмі, популізмі і цинізмі"

Торік ми в цьому залі обговорювали, як нова Україна впливає на світ та на Європу.

Мало хто з експертів та журналістів тоді міг уявити, як зміниться світ лише за один рік. Палає конфлікт на Близькому Сході, йдуть масштабні військові навчання РФ на східному кордоні НАТО, продовжується агресія РФ проти моєї країни на Донбасі, що загрожує хвилями мігрантів, ескалацією тероризму, вибухом популізму та ультраправого екстремізму.

Масштабна пропаганда стала характерною рисою сьогодення.

Демократичний світ втрачає контроль над власними цінностями.

Російська пропаганда не лише використовує слабкі місця Заходу. Вона наповнює Захід своїми параноідальними ідеями та перетворює маргінальні течії на мейнстрім. Росія намагається влізти в голову західній цивілізації. Євроскептицизм, антиамериканізм, ізоляціонізм – все це руйнує поточну систему координат західної цивілізації.

Концепція "зон впливу" повернулася до реальності.

Ми маємо визнати, що сотні мільйонів доларів течуть на Захід для підтримки національного егоїзму, втоми від інтеграції, ненависті і нетерпимості.

Я мав змогу ознайомитися з детальною стратегією Кремля, який планує наступний "екзіт", а також має на меті започаткувати новий європейський проект, мета якого – змінити проєвропейські політичні еліти, підірвати західні цінності, зруйнувати єдність в Євросоюзі та в НАТО.

В результаті може з’явитися альтернативна Європа. Європа, побудована на егоїзмі, популізмі й цинізмі.

Після виборів у ключових європейських столицях цілком може з’явитися принципово нова Європа. Наступні місяці стануть "моментами істини" для Заходу.

І вже сьогодні ми маємо готуватися до такої можливої реальності...

Та я не сприймаю такого майбутнього. Просто неможливо бути президентом країни, яка перебуває у війні, і водночас не лишатися оптимістом. Так не можна виграти битву і вести народ за собою. І тому я сподіваюся, що європейські лідери також лишатимуться оптимістами та будуть захищати Європу.

Ми зараз говоримо не про захист України, а про захист нашої спільної Європи. У цій битві можливо перемогти, лише якщо ми будемо разом.

Коли європейські лідери питають "Чого ви від нас чекаєте?", то я кажу не про гроші – це не найважливіша наша потреба. Не про зброю і не про радників. Нам перш за все потрібна ваша єдність і солідарність з Україною.

(аплодисменти)

"Поле битви – це Європа"

Настав час зрозуміти – більше немає зони комфорту, де хтось може сховатися від сучасних шоків і проблем глобалізованого світу. Такої зони комфорту просто не існує. Коли одна держава намагається безкарно захопити територію іншої держави, це має сприйматися як загроза для всієї світової цивілізації.

Адже інакше ніхто не може гарантувати, що завтра це не станеться з будь-ким із вас.

Колеги, два с половиною роки ми ведемо боротьбу проти російської агресії. І ця назва – дуже проста. Це не громадянська війна, не конфлікт в Україні, це не що інше, як агресія Російської Федерації проти суверенної, незалежної, вільної і демократичної України. І ми маємо використовувати лише це визначення...

Головне досягнення – те, що вдалося зупинити подальше поширення війни на територію України. Міжнародна солідарність, яку забезпечила українська дипломатія, захищає нас від цієї загрози.

А на полі бою нас захищає українська армія, яку нам вдалося відновити буквально "на марші". Стан українського війська ми бачили на параді до 25-ї річниці незалежності. І це не нові танки, не системи залпового вогню, не нова артилерія.

Нова армія – це нові українські військові, нові солдати. Дуже мотивовані, патріотичні, професійні та молоді.

Більшість із них народилися вже після незалежності. Вони не "інфіковані" нашим радянським минулим, вони знають, за що б’ються, люблять свою країну і свій народ.

Дехто з них, навіть більшість із них, розмовляє російською, але зі зброєю в руках вони захищають наш суверенітет, українську свободу і демократію.

Вибачте, не так. Не українську, а європейську. Адже це – поле битви. І наша дипломатія та армія стали значно досвідченішими.

Ми набуваємо цього досвіду у війні, якої ми не прагнули. Ми були наймирнішою країною на пострадянському просторі. Я не міг уявити, що таке могло статися, якби ви спитали мене в 2013 році. Навіть незважаючи на інцидент на Тузлі 2003 року.

Але ворог прийшов до нас без запрошення.

"Якщо закриємо кордон – не буде конфлікту в Україні"

Мене часто звинувачують, що Україна не просувається вперед у виконанні політичної частини Мінських домовленостей.

Я хочу раз і назавжди відповісти. І я вже говорив це іншим світовим лідерам.

Ми не зробимо більше жодного кроку вперед, доки російська сторона не зробить те, що вона має зробити в питаннях безпеки (на Донбасі).

(аплодисменти)

Саме безпекові питання є ключем до мирного врегулювання на Донбасі.

Я запропонував дорожню карту, яка містить послідовність кроків у політичному та безпековому полі.

Дуже важливий фактор – гарантії їхнього втілення. Що означає слово "гарантії" – ми дуже добре знаємо з Будапештського меморандуму. Більше такого не має бути.

Наша вимога проста: Росія має забезпечити стале перемир’я на Донбасі.

Що означає "перемир’я", оголошене для нас, наших друзів і партнерів, Німеччини і Франції – ми побачили за останню добу. Нам обіцяли припинення вогню, а було більше тридцяти обстрілів, включно з мінометними і артилерійськими.

Друге – Росія має припинити постачати свою важку артилерію, танки, війська, боєприпаси та військове обладнання на українську територію.

Третє – забезпечити повний доступ СММ ОБСЄ на всю окуповану територію Донбасу і до Криму. Це – мандат ОБСЄ. І також, до речі – забезпечити повний доступ ОБСЄ на не контрольовану Україною частину українсько-російського кордону. Це 409 км 300 метрів неконтрольованого кордону!

Якщо ми закриємо кордон – не буде конфлікту в Україні.

Якщо вони заберуть окупаційні війська та зброю – ми домовимося про все.

І тому четвертий пункт – виведення російський військ з України. Точно це записане в Мінських угодах.

П’яте – звільнення заручників і політичних в’язнів (аплодисменти). В’язнів, які зараз у російських в’язницях... І до речі, є велика надія, що завтра ми привеземо додому одного з в’язнів, Жемчугова.

Цьому плану опирається російська сторона, намагаючись довести, що Україна нібито не виконує політичну частину Мінських домовленостей. Але це неправда. На противагу Кремлю, Україна виконує свої зобов’язання.

Україна ухвалила закон про особливості місцевого самоврядування в окремих регіонах Донецької та Луганської областей. Це вже зроблене. Друге – ухвалений закон про амністію. Третє – законодавчий акт, що перераховує місцевості, що входять до ОРДЛО. Четверте – ухвалено в першому читанні зміни до Конституції щодо децентралізації. І п’яте – ми разом з європейськими партнерами обговорюємо модальність виборів, які мають відбутися після встановлення необхідного рівня безпеки. А не лише після перемир’я.

Іншими словами, Україна робить чіткі кроки до мирного врегулювання.

А що робить Росія? Відповідь дуже проста. Нічого, нуль!

І до того ж – намагається перекинути відповідальність на інших.

А тому ми не будемо заходити у пастку щодо пріоритетності політичних аспектів Мінська. Не будемо! Це не що інше, як тактика політичної маніпуляції з боку РФ за столом переговорів і, коли потрібно, на полі бою.

Росія демонструє контрольовану агресію не лише в Україні. Ви бачите Близький Схід, інші регіони. До того ви бачили Придністров’я, Абхазію, Осетію і багато інших місць. Чи можете ви знайти хоч одну щасливу людину серед простого народу в Придністров’ї, Південній Осетії чи в Донецьку?

І саме тому ми маємо повернути український прапор до Криму, Луганська, Донецька.

"Утримання Криму має бути нестерпно болісним для агресора"

Ми не маємо забувати про Крим.

Тимчасово окупований Крим, український півострів, Росія перетворює на зону посиленої військової присутності, змінюючи на власну користь баланс сил в Чорному морі.

І для тих, хто вірить у людські цінності та права людини, Крим перетворюється на концентраційний табір, де вводяться каральна медицина та радянські стандарти покарань.

Приклад Ільмі Умерова демонструє кримінальну й цинічну політику щодо українських активістів в окупованому Криму. Також цілком очевидно, що вони не здатні забезпечити належний соціальний рівень

Як сказав Медведєв, "денег нет, но вы держитесь".

Ось чому в Криму зараз шукають так  званих "диверсантів" з України, як це було на початку серпня. І, до речі, так нікого й не знайшли.

Російська стратегія зрозуміла – примусити світ визнати суверенітет Москви над Кримом. І нам уже кажуть, що кримське питання закрите. Але насправді, з точки зору міжнародного права, воно ніколи й не відкривалося. Бо Крим – це Україна.

А от інше питання – притягнення до відповідальності порушників міжнародного права – і досі відкрите. Ось чому нам потрібно зберігати єдність, щоби застосувати всі можливі міжнародні механізми для деокупації Криму.

Генасамблея ООН цього року також має сказати своє слово щодо цього.

Ми розраховуємо на ухвалення Генасамблеєю резолюції щодо порушення прав людини в Криму. Це – складова нашої загальної політики деокупації. Ключова мета – забезпечити такий стан, щоби ціна окупації зростала.

Щоби утримання Криму, який був цинічно вкрадений, для агресора було настільки нестерпно болісним, як ніби він тримає в руці розпечене вугілля з Донбасу.

Це означає, що настав час впроваджувати нові секторальні санкції.

Без санкцій ми нічого не зробимо!

У нас немає солдатів НАТО, ми захищаємося власною зброєю. Але солідарність – це санкції, бо це єдиний механізм тримати Путіна за столом переговорів. І ми на це розраховуємо.

Якщо санкції будуть пом’якшені, чи піде Росія з Донбасу чи з Криму? Чи виведуть вони свої війська? Чи випустять політичних в’язнів? Чи почнуть вони співпрацювати з ОБСЄ? Чи зробить Росія бодай щось? То чому ми обговорюємо можливість зняття санкцій?

Цьому немає пояснення.

І в світлі цього поновлений варіант поправки Джексона-Веніка не був би зайвим. Я просив зняти цю поправку щодо України. Тепер я кажу: настав час впровадити її щодо Росії. Адже страждання українців вже давно не є відповідальністю певних особистостей. Нині це – системна проблема режиму, запровадженого Кремлем в Росії.

Так, ці окремі особистості мають нести відповідальність за здійснені злочини. Але так само відповідальним є режим в цілому. Він має зрозуміти, що ціна порушень лише зростає.

Зараз вже відбуваються консультації з нашими партнерами. І однією з можливих реакцій має бути реакція на так звані російські парламентські вибори, що відбуваються на території українського Криму.

Українська позиція є чіткою: ми не визнаємо легітимність виборів, які відбуваються в окупованому Криму.

Ті, хто буде обраний до Держдуми від Криму або організує ці вибори, насправді купують квиток до санкційного клубу. Ласкаво просимо, пані та панове.

Хочу подякувати США за їхнє лідерство у зміцненні санкцій. Вважаю, що санкції проти компаній, пов’язаних із "Газпромом" і тими, хто будує так званий путінський міст до Криму, стане дзвінком, що розбудить агресора.

"Долари, що йдуть до Росії,
можуть повернутися у вигляді куль та снарядів"

Мене часто питають закордонні партнери: що може зробити світ, щоби допомогти Україні.

Моя перша відповідь – прокинутися і усвідомити реальність. Зрозуміти, що війна ведеться не проти України, а проти Заходу. Величезна війна, масштабна. Вона має назву "гібридна війна". І ця гібридна війна стосується не лише України...

Ми не маємо права вдавати, що нічого не відбувається.

Завтра вони прийдуть до вас, не майте в цьому жодного сумніву. Не питайте, "за ким дзвонить колокол". Він дзвонить за кожним з нас.

...

Я вітаю і дякую за вчорашнє рішення Ради ЄС про продовження санкцій проти порушення територіальної цілісності України на ще один термін. Ми маємо бути солідарними один з одним, говорити в унісон, на даючи агресору жодного шансу роз’єднати нас.

Та ми маємо говорити про те, щоби Євросоюз переглянув часові рамки свого санкційного режиму, перейшовши від піврічного до річного циклу санкцій.

Ми чуємо багато дискусій про те, чи має Росія порушити солідарність Європи щодо України. Чи буде ескалація конфлікту з втратами сотень життів.

Я чую заяви європейських підприємців, що вони мають величезні втрати від санкцій проти Росії. Насправді ж це не втрати. Це – інвестиції. Інвестиції у вашу власну безпеку, ваш спокій. Замисліться – найбільша частина надприбутків Росії від продажу нафти і газу пішли не на модернізацію, не на оновлення економіки, а на корупцію і масштабне оновлення війська, яке тепер загрожує Україні і Європі, нашій і вашій безпеці.

Ми не можемо дозволити, щоби євро і долари, які надійшли до Росії, поверталися у вигляді куль та ракет. Замисліться про це саме з такого позиції.

Міжнародно-правова система має бути задіяна на повну, щоби дати відсіч агресору.

Ми вже подали кілька позовів проти агресора за порушення конвенції ООН з морського права. І агресор має відчувати всю міць міжнародного права, яке було ним брутально порушене. І ми абсолютно переконані у добрій перспективі цих позовів.

Ми також маємо зробити висновки з того, як був "дотриманий" Будапештський меморандуму. Я вважаю, що нам треба посилити гарантії безпеки, які містяться у Мінську, уклавши двосторонні угоди з нашими союзниками.

Має бути комплексна система допомоги задля побудови нової європейської України. України, яка була мрією Георгія Гонгадзе. Сьогодні ми відзначаємо сумну 16-ту річницю його зникнення.

"Головний ворог – це корупція"

Вже більше двох років ми сьогодні б’ємося на двох фронтах, і внутрішня перемога так само важлива, як і військова.

Наш головний та найнебезпечніший внутрішній ворог – це корупція.

Забагато часу і ресурсів зникло замість того, щоби бути використаним для модернізації побудови нової України.

Для мене, як президента, боротьба з корупцією – це пріоритетне завдання. І ми маємо новаторські способи боротьби з корупцією і зараз випробовуємо їх.

Ніхто не сховається, все буде відкрите.

Моє бажання – не просто мати якнайбільше арештів та вироків. Потрібно також створити систему нульової терпимості. Має бути нова культура відносин суспільства і держави – одночасно з новими інструментами.

Державні закупівлі роками були головним джерелом корупції. Так звана "тендерна палата" оперувала сотнями мільярдів гривень коштів державних підприємств і фінансувала попередню владу. Зараз завдяки системі ProZorro ми вже заощаджуємо ці сотні мільярдів бюджетних ресурсів.

Роками міліція була символом корупції. Тепер нова поліція, створена за підтримки наших американських і європейських друзів, викорінила корупцію з доріг і відновила довіру до правоохоронних органів.

Роками енергетична система була клондайком корупції. Тепер, завдяки реформі "Нафтогазу", ми зупинили процес банкрутства компанії і повернули її до роботи на державу.

Фінансова децентралізація. Ми за два роки маємо 5-6-7-разове підвищення обсягів коштів, які йдуть на власний розвиток (регіонів). Їм не треба тепер приїжджати до Києва і торгуватися за ці ресурси. Тепер це їхня власна відповідальність – як витрачати десятки мільярдів гривень, які вони отримали через децентралізацію, яку я започаткував.

Це – демонстрація ефективності реформ.

Потужний антикорупційний потенціал, закладений в систему електронного декларування.

Було багато дискусії щодо запуску системи; тепер ми її запустили. Вона запрацювала з 1 вересня і нині немає можливості її зламати.

Має бути прозорість і відповідальність, незалежно від того, чи ви член уряду, чи член парламенту, чи хтось інший.

Важливий етап нашого розвитку – реформування судової системи. Це остання цитадель корупції. І я вдячний парламенту, що він підтримав мої пропозиції щодо реформи Конституції.

Ми не здолаємо корупцію в Україні, доки не очистимо суди від корумпованих суддів.

30 вересня набуває чинності нова Конституцію, і ми запускаємо великий процес. Я вірю, що ці поправки до Конституції дозволять створити незалежну Вищу раду юстиції і зроблять судову систему набагато здоровішою. Чи можете ви уявити, що 200 нових, чесних, фахових суддів одночасно з’являться у Верховному суді і ми виведемо звідти весь попередній склад суду?

І я радий, що американські, британські, європейські колеги підтримують нас у тестуванні кандидатів, їхній антикорупційній перевірці та навчанні для створення нового суду.

Не думаю, що є ще якась країна, яка створювала найвищий судовий орган за такий стислий час. І важливо, що наші оцінки щодо реформи судової системи поділяються та підтримуються нашими міжнародними партнерами.

* * * * *

Дуже важливо, щоби завершилася ратифікація Угоди про асоціацію.

Так само важливою є візова лібералізація, на яку Україна по праву заслужила. Ми виконали 144 критерії. Є позитивний звіт оцінювальної місії.

І я сподіваюся, що на початку жовтня Європарламент проголосує на корить цього і по тому буде позитивне рішення Європейської ради.

Рішення про візову лібералізацію буде не лише підтвердженням того, що спільні цінності превалюють над меркантильними інтересами. Це рішення також стане елементом мирного врегулювання на Донбасі та в Криму.

Пані та панове,

я розраховую на щиру підтримку зусиль України у досягненні миру і успішного перетворення держави.

Ми заклали камінь у фундамент масштабних змін. І ми й надалі покладаємося на вашу увагу та підтримку.

Успіхів конференції Yalta European Strategy та слава Україні!

Київ, 2016, Yalta European Strategy

Переклад "Європейської правди"