Польща пропустила ракетний удар: як російська Х-55 біля "столиці НАТО" підірвала політику країни

Наприкінці квітня у лісі біля міста Бидгощ, яке називають "польською столицею НАТО", були знайдені залишки "невпізнаного військового об’єкта".

Попри різні припущення, що висувалися протягом останніх кількох тижнів, зараз оцінки зводяться до того, що знахідка може бути російською крилатою ракетою, випущеною ще у грудні минулого року з території Білорусі.

Чи планувала Росія удар безпосередньо по території країни-члена НАТО? І як польська ППО не помітила ракету?

Втім, пошук відповіді на ці питання перетворився в полювання на відьом, що може лише посилити виклики, що стоять перед Польщею.

Ракета, що не долетіла до України

Як це нерідко буває в подібних випадках, ситуація породила величезну кількість гіпотез та припущень.

Спочатку вважалося, що це впав дрон. Або навіть що предмет, виявлений у лісі, міг бути снарядом часів Другої світової війни або періоду перебування радянських військ у Польщі, на що почали наштовхувати написи російською мовою.

Пізніше з’явилися припущення, що це могли бути уламки військової техніки польської армії. Адже неподалік місця події є військові авіаційні заводи, які ремонтують, зокрема, винищувачі F-16, а також поруч розташований аеропорт, який використовується цими заводами та армією.

"Вона не обов’язково мала бути з Російської Федерації чи з передової. Варто нагадати, що у нас є МіГ-29, які оснащені ракетами", — прокоментував знахідку колишній командир GROM, генерал Роман Полко, додавши, що могли бути якісь тренування, можливо, українських та польських льотчиків.

Втім, найсерйозніша гіпотеза, яку взяли до уваги слідчі, полягає в тому, що об’єкт, знайдений поблизу Бидгоща, міг бути ракетою Х-55, випущеною з російського літака, що летів над Білоруссю під час грудневого масованого обстрілу території України.

Про таку можливість ще на початку розслідування заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький:

"Існують ознаки зв’язку цієї знахідки з інформацією, яку наші служби отримали минулого року, про яку ми спілкувалися із союзниками щодо грудневого інциденту".

Розслідуванням зайнялася окружна прокуратура Гданська. А група служб, у тому числі поліція, армія, саперний патруль і пожежна бригада, охороняючи територію, провела в лісі необхідні операції.

Невдовзі оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал Томаш Пьотровський оприлюднив деякі деталі.

Він повідомив, серед іншого, що "ведуться інтенсивні розслідування, перевірки, інтенсивний діалог між різними типами інституцій, звідки це обладнання могло взятися, яке його походження". Він також зазначив, що були розроблені певні гіпотези і що є "певні ниточки, які можна пов’язати з подією".

І ось цими днями нові подробиці почали таки з’являтися.

Пошук цапа-відбувайла?

"Сьогодні отримав результати перевірки. Встановлено, що 16 грудня до Центру повітряних операцій, підпорядкованого оперативному командувачу, надійшла інформація від української сторони про наближення до польського простору об’єкта, який може бути ракетою. Налагоджено співпрацю з українською та американською сторонами", — заявив на пресконференції 11 травня віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак.

Згодом цю інформацію підтвердив і президент Польщі Анджей Дуда.

Під час візиту до столиці Албанії Тирани він заявив, що багато чого вказує на те, що "це могло бути падіння ракети".

Але виникає питання: чому ця інформація так довго замовчувалася?

Вочевидь, розуміючи, що незручні питання задаватимуть, в Міноборони підготовили підозру, яка шокувала більше, аніж підтвердження припущення про російську природу знайденого об’єкта. Йдеться про звинувачення, спрямовані безпосередньо проти вищезгаданого оперативного командувача Збройних сил Польщі генерала Томаша Пьотровського.

"Процедури працювали належним чином до рівня оперативного командувача Збройних сил генерала Томаша Пьотровського, який не виконав своїх обов’язків. Кадрові або дисциплінарні рішення будуть прийняті після консультації з президентом", — повідомив глава Міноборони, додавши, що найбільше упущень оперативного командувача виявлено у частині повідомлення про подію та проведення пошукових заходів.

Наступного дня, 12 травня, генерал Пьотровський опублікував з цього приводу коротку заяву.

"Я хотів звернутися до розуму, щоб ми дуже ретельно зважували свої емоції в найближчі дні, щоб ми були розумними у тому, що ми робимо, щоб ми не годували дуже амбітного й агресивного суперника, не дозволяли розділити себе на групи. Тому що цей суперник тільки цього й чекає", — сказав Пьотровський.

Багато військових не вірять у версію, представлену міністром Блащаком.

Приміром, генерал Вальдемар Скшипчак не вважає, що генерал Пьотровський не доповідав про це своєму начальству, оскільки інформація була надіслана начальнику генерального штабу, якому той підпорядковується. За його словами, ситуація свідчить про те, що уряд намагається знайти цапа-відбувайла, якого можна було б звинуватити у всьому безладі.

З ним погоджується й генерал Мечислав Ченюх. На його думку, пояснення міністра Блащака є малоймовірними.

Своєю чергою оглядач Gazeta Wyborcza Павел Вронський, аналізуючи візит президента Анджея Дуди на полігон в Устці, де той спостерігав за навчаннями "Анаконда-23", і проголошену заяву, зазначає, що це свідчить про те, що керманич держави не має наміру звільняти оперативного командувача генерала Томаша Пьотровського.

Згідно з припущенням Вронського, Маріуш Блащак точить зуб не стільки на генерала Пьотровського, скільки на очільника штабу генерала Раймунда Анджейчака, з яким очільник Міноборони тривалий час перебуває у прохолодних стосунках.

Втім, за словами Вронського, генерал Анджейчак є надзвичайно компетентним військовим, високо оціненим у НАТО. І в цьому контексті візит президента до Устки та зустріч там із генералами Пьотровським та Анджейчаком є ​​дуже значущим жестом.

Також він припускає, що той факт, що російська ракета пролетіла 400 км вглиб території Польщі і впала за 15 км перед містом, де розташовані стратегічні інституції Альянсу (за що Бидгощ називають "польською столицею НАТО"), важливі військові бази та ремонтні заводи,

є свідченням того, що польська протиповітряна оборона далеко не в найкращому стані.

А якщо виявиться, що Блащак не знав про політ ракети, про підйом польських і союзних літаків F-16 тощо, це говорить про те, що він непридатний бути міністром, вважає Вронський.

* * * * *

Тим часом 13 травня у Міноборони Польщі повідомили, що напередодні армія зафіксувала появу в повітряному просторі країни об’єкта, який прилетів з боку Білорусі, з яким було втрачено радіолокаційний зв’язок поблизу Рипіна.

А за кілька годин до того польський повітряний простір з того ж напрямку порушив інший літаючий об’єкт, який потім попрямував до повітряного простору Данії.

Схоже, Кремль продовжує промацувати оборону країн-членів НАТО.

І тривала відсутність реакції на інцидент під Бидгощем лише переконала Кремль у перспективності такої тактики.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник