Конституційна війна: як ключовий суд Польщі став полем битви між урядом і президентом

Гучне рішення президента Польщі Кароля Навроцького: він погодився прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів Конституційного трибуналу (суду). В уряді тепер погрожують привести до присяги нових суддів без участі президента.

Ця криза суттєво загострила і без того тривалий конфлікт між коаліцією та президентом (а також – опозицією, що стоїть за ним).

Контроль над Трибуналом у Польщі має ключове значення, адже саме цей орган може як заблокувати, так і легітимізувати будь-яке рішення влади.

Саме збереження більшості у Конституційному трибуналі за висуванцями партії "Право і справедливість" ("ПіС") дозволяло нинішній опозиції блокувати багато ініціатив уряду Дональда Туска.

Тож суперечка виходить далеко за межі юридичних процедур. І може привести Польщу до глибокої кризи – не тільки політичної, але вже й конституційної.

Війна за Конституційний трибунал

Парламентські вибори в Польщі, що відбулися у 2023 році, не привели до повної зміни влади в країні, адже за вісім років перебування при владі партія "Право і справедливість" зуміла де-факто взяти під контроль чималу частину судової влади, а в першу чергу Конституційний трибунал.

Виправити ситуацію було дуже непросто, адже конституційні судді у Польщі обираються на дев’ять років і не можуть бути достроково замінені.

Ситуацію не змінило навіть рішення Суду ЄС, який у грудні минулого року визнав, що нинішній Конституційний трибунал не відповідає вимогам незалежного та безстороннього судочинства.

Також Судом ЄС було визнано незаконність призначення чотирьох суддів Трибуналу.

А у грудні минулого року добігли кінця повноваження ще двох суддів Трибуналу. Як наслідок, 13 березня Сейм (тобто – нинішня більшість) обрав одразу шістьох нових суддів: Магдалену Бентковську, Даріуша Шостека, Кристіана Маркевича, Анну Корвін-Пйотровську, Мацея Таборовського і Марчина Дзюрду.

Варто пояснити: навіть призначення шести нових суддів саме по собі не змінювало розкладів у Трибуналі. Адже "ПіС" досі може розраховувати на лояльність інших дев’яти.

Однак наприкінці року спливе строк повноважень ще двох конституційних суддів. А отже, у коаліції з’явилася надія вже на початку наступного року змінити на свою користь баланс сил у Трибуналі.

І ця зміна може мати дуже велике значення, особливо з наближенням наступних парламентських виборів, які мають пройти восени 2027 року.

Саме тому від самого початку було зрозуміло, що опозиція та президент Навроцький зроблять усе можливе, щоб запобігти такому сценарію.

Зокрема, у плані опозиції з оновлення Конституційного трибуналу була одна слабка ланка – новообрані судді мали складати присягу перед президентом. Зазвичай це сприймалося як формальність.

Проте Кароль Навроцький вже продемонстрував готовність використовувати цю норму для тиску на уряд. Зокрема, у листопаді минулого року через конфлікт навколо управління Агентством національної безпеки він відмовився приймати присягу у випускників військових училищ, які мали стати новими співробітниками цього агентства.

Так воно сталося і щодо новообраних конституційних суддів.

"Компроміс" від президента

Ключовим елементом нинішньої кризи стало рішення президента Навроцького прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів. Ними стали Магдалена Бентковська та Даріуш Шостек.

Обоє суддів після церемонії публічно поставили під сумнів вибірковий підхід.

"Без сумніву, всі судді були належним чином обрані, всі повинні мати можливість скласти присягу, і немає підстав робити різницю між суддями та складати присягу одним, а іншим ні", – наголосила Бентковська.

Своєю чергою Шостек заявив, що "ми були обрані того самого дня, у тому самому порядку, кожного окремо. (...) Це означає, що з юридичної точки зору ми перебуваємо в ідентичній ситуації".

Чому Кароль Навроцький прийняв саме таке рішення?

Голова Канцелярії президента Збігнев Богуцький пояснив це "двома основними причинами": по-перше, заповненням двох вакансій, що виникли під час каденції нинішнього президента, по-друге, необхідністю забезпечити мінімальний склад для роботи органу.

"Сьогодні в Конституційному трибуналі залишилося лише дев’ять суддів. Конституційний склад Трибуналу становить 15 суддів (...), тоді як кворум становить щонайменше 11 суддів", – зазначив Богуцький, додавши, що після присяги двох суддів кворум буде відновлено, а відповідно, суд може продовжувати роботу.

Зазначимо, що, за цією логікою, навіть у разі завершення каденції ще двох суддів і, відповідно, присяги двох нових, це не змінить балансу сил у Трибуналі. 

Що стосується решти суддів, то, за словами президентського радника Блажея Побожи, це питання має вирішувати сам Конституційний трибунал. Тобто – інституція, яку чинний уряд вважає маріонетками "ПіС" і незалежність якої була поставлена під сумнів Судом ЄС.

Такі дії президента вкрай неоднозначно сприймаються в юридичному секторі.

Частина польських правників наголошують, що відповідно до законодавства суддя складає присягу "перед президентом", але це не означає, що глава держави має право її блокувати.

Так, суддя Влодзімеж Врубель зазначає, що президент у цій процедурі виконує радше пасивну роль і не має повноважень відмовити у прийнятті присяги. Аналогічної позиції дотримується й колишній голова Конституційного трибуналу Анджей Золль, який прямо вказує на відсутність у президента повноважень блокувати такі призначення.

А в коаліції вважають, що своїми діями Кароль Навроцький ставить під сумнів конституційні повноваження Сейму обирати суддів.

"План Б" від уряду

Очікувано, що уряд Дональда Туска та парламентська більшість не збираються здаватися.

У відповідь на дії президента в політичному середовищі з’явилася ідея так званого "плану Б", який передбачає можливість проведення процедури складення присяги новими суддями в Сеймі без участі глави держави.

Один із новообраних суддів, Кристіан Маркевич, заявив, що у разі подальшого блокування "доведеться скласти присягу перед президентом без його присутності".

Такий сценарій виглядає як спроба обійти блокування з боку президента, проте одночасно такий шлях породжує нові юридичні ризики.

Представники президентського табору вже заявили, що подібні дії можуть бути розцінені як порушення конституції і навіть як кримінальне правопорушення.

"Президент попереджає всіх, хто хоче запропонувати ідею або втілити якісь божевільні політичні концепції щодо можливості складання присяги особами, обраними суддями Конституційного трибуналу, перед іншим органом, що буде серйозним кримінальним правопорушенням", – напряму погрожує Збігнев Богуцький.

Таким чином, існує загроза часткового паралічу Конституційного трибуналу.

Більш того, його діяльність може стати заручником подвійної легітимності, коли різні політичні сили та гілки влади визнають різні склади суду. А відповідно, будь-яке рішення Трибуналу може буде поставлене під сумнів.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти хоча б тимчасовий компроміс. Проте наразі підстави для такого компромісу відсутні.

А у політичному дискурсі вже з’являються більш радикальні пропозиції, зокрема ідея так званого "конституційного перезавантаження", яка передбачає повне переформатування ключових судових інституцій.

І хоча наразі така ідея виглядає малореалістичною, сама її поява свідчить про глибину кризи.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник