Підтримка України чи "новий Орбан": чого чекати Україні від зміни уряду Румунії

6 травня в Бухаресті розпочалися консультації щодо створення нової урядової коаліції. 

Політична криза там у розпалі. Напередодні парламент відправив у відставку проєвропейський і дружній до України уряд Іліє Боложана. Причому ініціатором недовіри уряду була Партія соціал-демократів (PSD) – учасниця урядової коаліції та найбільша сила в теперішньому румунському парламенті. 

А її ключовим союзником став антизахідний і євроскептичний Альянс за об’єднання румунів (AUR). Це нині найпопулярніша в Румунії партія, яку підтримують 34% виборців.

Тож щойно позбувшись проросійського Віктора Орбана в Угорщині і нібито налагодивши відносини зі Словаччиною на чолі з Робертом Фіцо, Україна може отримати нового сусіда – генератора проблем.

Яким може бути подальший розвиток румунської політичної кризи і наскільки це загрожує відносинам між Україною та Румунією? Про це "ЄвроПравда" поговорила з експертом з румунської політики Сергієм Герасимчуком.

А для тих, хто віддає перевагу текстовому контенту, ми підготували також його.

Далі – пряма мова експерта.

Нова коаліція чи дострокові вибори?

Якщо послуговуватися звичними для нас індикаторами рівня небезпеки для України – зелений, жовтий, червоний, – то зараз ситуація в Румунії рухається в бік небезпеки переходу до "червоної", найбільш загрозливої зони. 

Все залежить від того, що там відбудеться далі. 

Критичним для України сценарієм є дострокові парламентські вибори. 

Це станеться, якщо депутати у нинішньому парламенті не зможуть створити коаліцію і домовитися про нового прем'єра.

У них на це є дві спроби і два місяці.

Якщо не домовляться, то парламент буде розпущений – і тоді на дострокових виборах з великою імовірністю виграє AUR. У них зараз найвищі рейтинги. 

Не переконаний, що вони зможуть взяти монобільшість – але якщо навіть просто стануть найбільшою фракцією, то сила їхнього політичного тяжіння зросте. І тоді, можливо, котрась з інших партій вирішить проігнорувати власне табу на співпрацю з ультраправими. 

Тобто – об'єднатися з ними в коаліцію.

Якщо ж у парламенті вдасться сформувати будь-яку більшість без участі AUR і нинішній парламент збережеться, то ситуація буде не настільки критична. 

Тоді колір небезпеки буде радше жовтим, тобто матимемо помірну небезпеку. Це буде ситуативний альянс, що означатиме постійні торги. 

Але підтримка України теж може стати предметом торгу. 

У будь-якому разі ідеальної для нас ситуації не буде. 

Найкращим для нас варіантом була ситуація, яка існувала дотепер, але її вже не відновити, її зруйнували соціал-демократи та ультраправі.

(Далі – детальніше про можливі сценарії розгортання політичної кризи.)

Чого чекати Україні

Головна загроза для України – це ситуація, за якої до влади прийде партія AUR. У будь-який спосіб – чи то через коаліційні домовленості в межах цього парламенту, чи то через дострокові вибори.

Це означатиме припинення підтримки України Румунією. В AUR це неодноразово обіцяли. 

Також у цьому разі на рівні ЄС будуть щоразу нові торги при ухваленні санкцій щодо Росії. 

Також Румунія спекулюватиме на питанні національних меншин, чого попередні уряди давно не робили. 

Виникнуть проблеми для регіональної співпраці, зокрема для тристороннього формату Україна-Румунія-Молдова, який називається Одеський трикутник (а це дуже прикладна і корисна співпраця, наприклад, у сферах енергетики чи інфраструктури). Для AUR Україна є недружньою, а Молдову вони взагалі не бачать як незалежну державу.

По суті, Румунія може посісти місце, яке донедавна займав Віктор Орбан.

Тому переговори у парламенті – надзвичайно важливі.

Якщо в якомусь форматі збережеться чи переутвориться проєвропейська коаліція – то цих наслідків не буде. У цьому разі не думаю, що новий уряд буде прагнути змін у політиці щодо України. 

Водночас треба усвідомлювати, що перезаснована коаліція буде крихкою, під постійним ризиком дострокових виборів. 

Це означало би, що уряд буде змушений уникати чутливих тем – зокрема, української. Так раніше чинила партія соціал-демократів, коли прем'єром у 2023-25 роках був їхній Марчел Чолаку. Вони допомагали Україні, підтримували, але не акцентували на цьому – бо питання чутливе.

Бо коли в бідній державі ти кажеш, що я підтримую іншу бідну державу, то виборець запитає: а чому не нас?

Тож прийнятний для України варіант – це нова коаліція, яка уникатиме згадок про Україну, але підтримка збережеться.

Президент Нікушор Дан та конспірологічні теорії

Президент Румунії заявив, що не допустить формування антиєвропейської коаліції – мовляв, прозахідний курс закріплено в конституції, а він є її гарантом.

Можна зрозуміти такі заяви Дана, який прийшов на посаду на хвилі проєвропейських симпатій і зацікавлений у такій урядовій коаліції, де не було би AUR. 

Але ж є конституційні норми! 

Якщо AUR увійде до коаліції і та визначить прем’єра, то президент протягом 60 днів подає цю кандидатуру на розгляд парламенту. Якщо Дан не дотримається цієї процедури і не подасть кандидатуру – AUR позиватиметься до суду. 

Не дарма зараз в правих румунських медіа циркулюють наративи про "президента-узурпатора".

Тож Дан тиснутиме на всіх учасників розваленої коаліції для того, аби ті її перезаснували. 

Але не факт, що йому це вдасться. 

Щоправда, часом у Румунії лунають також припущення, що теперішня криза вигідна самому президенту Дану. І навіть – що він сам був архітектором розвалу уряду.

Мовляв, прем'єр Іліє Боложан був доволі незалежним, зберігав популярність – принаймні серед електорату своєї Націонал-ліберальної партії. Тому, можливо, становив політичну загрозу для президента з огляду на майбутні президентські вибори 2030 року. 

А вони будуть вибором між ультраправим і проєвропейським кандидатами. І, мовляв, Нікушору Дану не потрібен сильний конкурент на проєвропейському полі.

Я доволі скептично ставлюся до таких припущень. До президентських, і навіть до планових парламентських виборів ще далеко. Треба бути дуже азартним гравцем, щоб придумувати такі комбінації.

Ще одна теза, яку просувають – мовляв, Нікушор Дан в такий спосіб може навіть загравати з AUR. Мовляв, так чи інакше, з ними теж доведеться домовлятися.

Певні сигнали з цього приводу подає і сам Альянс за об'єднання румунів. 

Втім, імовірність загравання Нікушора Дана з AUR теж не викликає довіри.

Сценарій дострокових виборів

У разі дострокових виборів AUR однозначно стане найбільшою фракцією румунського парламенту.

Цікаво, що рейтинг ультраправих ще на початку року був близько 40% – однак потім щомісяця зменшувався на відсоток-два. Але нинішня криза може дуже збільшити їхню популярність.

Вони скажуть виборцям: бачите, старі партії не можуть знайти спільну мову. Тож голосуйте за нас, за нові обличчя!

У інших партій позиціонування для наступних виборів значно гірше.

Націонал-лібералів може послабити теоретичний розкол всередині партії – а для виборця це ознака слабкості.

До соціал-демократів з боку електорату можуть виникнути запитання. Мовляв, ви ж були вже в уряді і не змогли забезпечити інтереси своїх виборців. Тож їхній рейтинг теж зменшиться.

Тому моделювати дострокові вибори в Румунії – це як писати сценарій фільму-катастрофи.

Сценарій переформатування уряду

Нова коаліція в межах цього парламенту – це теж погіршення для України порівняно з нинішнім урядом. Але дострокові вибори – набагато гірший варіант.

Зараз тривають торги щодо нового уряду. 

Партія націонал-лібералів вже заявила, що не збирається повертатися в будь-який формат коаліції з соціал-демократами. Про небажання працювати з PSD кажуть і в Союзі порятунку Румунії (USR) – ще одній партії розваленої коаліції.

Однак ці заяви можуть бути лише грою, підняттям ставок.

У разі нових виборів кожна з цих партій втратить місця у парламенті, перевибори їм невигідні. Тому зараз кожна сподівається, що інші здадуться і погодяться на прем’єра, ідеального для неї. 

Тому, з одного боку, можна припустити, що вони блефують, коли кажуть про неможливість нової співпраці між собою. Аби лише цей блеф не перетворився на пророцтво, яке стало реальністю.

Бо у своїй грі ці партії ніби не помічають небезпеки, яка виходить від AUR. 

Варто також згадати про причини розпаду урядової коаліції – адже це впливає на шанси створити нову в межах чинного парламенту. 

Соціал-демократи зруйнували її через невдоволення економічною та соціальною політикою прем'єра Іліє Боложана. Це пояснюється специфікою їхнього електорату, чутливого до скорочення соціальних виплат. Та якщо оцінювати перспективу створення нової коаліції з огляду на це – то ситуація видається патовою. 

Бо насправді Іліє Боложан просто не мав вибору.

Адже якщо Румунія хоче мати доступ до коштів на переозброєння за європейською програмою SAFE та інших європейських фондів, то їй треба "лікувати" свій бюджет.

Якщо ж будь-який наступний прем'єр від цього відмовиться – ЄС не дасть грошей і стане ще гірше.

Тому можливий варіант, приміром, уряду меншості, коли соціал-демократи виходять з коаліції,  але підтримуватимуть частину законів. А у чутливих питаннях – скажімо, скорочення соціальних виплат, скорочення пенсії, підвищення ПДВ – вони участі не братимуть, і таким чином відбілюватимуть себе в очах свого виборця.

Спілкувався Анатолій Марциновський,

редактор "Європейської правди"