Особливий інвестиційний механізм надрокористування

Автори: Андрій Охотніков і Іван Шишов

Україна володіє значним ресурсним потенціалом нафти й газу, а також корисних копалин критичного і стратегічного значення. Водночас наявність ресурсів сама по собі не створює економічної цінності, а лише формує значний потенціал, який у сукупності з рядом інших факторів (наявністю капіталу, достатнім рівнем технологічних та управлінських компетенцій, готовністю інвесторів приймати геологічні, операційні, а в сучасних реаліях, і воєнні ризики), може стати міцною основою для розвитку економіки. Одним з найбільш ефективних інструментів, який дозволяє поєднувати у собі всі ці фактори є угоди про розподіл продукції (УРП).

УРП є особливим інвестиційним механізмом надрокористування та освоєння ресурсної бази, що поєднує державний ресурс із приватним капіталом, технологіями та експертизою, передаючи значну частину інвестиційного ризику приватному інвестору.

Економічна сутність УРП полягає у розподілі ролей, відповідальності і ризиків: держава надає доступ до ресурсу, інвестор – капітал, технології та управлінську спроможність, а створена в результаті видобутку економічна цінність розподіляється між сторонами на взаємовигідних умовах, визначених угодою.

Для держави УРП дає можливість залучити приватні інвестиції та ввести в розробку ділянки, які інакше залишалися б неосвоєними – складні або мало досліджені, з тривалою геологорозвідкою і негарантованим результатом. В рамках УРП держава не здійснює бюджетних витрат, а геологічні й операційні ризики приймає на себе інвестор. Результат для держави – зростання видобутку, надходження до бюджету і розвиток регіонів, також зберігається контроль за виконанням програми робіт.

Для інвестора УРП відкриває доступ до ресурсної бази на прогнозованих умовах. Такі проєкти є довготривалими, тож визначальною умовою для інвестора є стабільність: угода фіксує модель розподілу продукції, положення законодавства, зобов’язання сторін і умови діяльності інвестора на весь строк дії угоди (до 50 років). Не менш важлива й черговість – у разі успіху більша частина видобутої продукції спершу спрямовується на відшкодування понесених інвестором витрат, а потім прибуток розподіляється між інвестором та державою.

Таким чином, УРП принципово відрізняється від моделі, за якої інвестор лише отримує спеціальний дозвіл на користування надрами. Це довгостроковий інвестиційний контракт, який формує та фіксує правила взаємодії держави та інвестора протягом усього життєвого циклу проєкту – від геологорозвідки до промислового видобутку та розподілу отриманої продукції.

Саме тому механізм УРП дає можливість реалізовувати проєкти, які за іншої моделі не були б економічно доцільними, і залучати в ці проєкти капітал, для якого за звичайних умов рівень ризику був би неприйнятним.

Українська практика. Впродовж десятиліття без вагомих результатів

Перші дві УРП в Україні були укладені у 2013 році, по Юзівській та Олеській ділянках. Більш активний етап УРП розпочався з масштабних конкурсів 2019 року, за результатами яких у 2020–2021 роках було укладено ще 11 угод. 

Станом на вересень 2026 року, з 13-ти УРП фактично успішний промисловий видобуток здійснюється лише на одній ділянці – Угнівській. Частина проєктів продовжує геологорозвідку або відновлює роботи, значна частина залишається призупиненою через воєнні та інші обставини.

За 11 угодами 2020–2021 років сукупні мінімальні інвестиційні зобов'язання перевищують $500 млн. Водночас за наявними у відкритих джерелах даними фактичне виконання цих зобов'язань становить всього близько 10%.

Фактично на сьогодні з 13 УРП лише 1 проєкт з промисловим видобутком.

Водночас, один успішно працюючий проєкт з промисловим видобутком доводить, що механізм УРП є працездатним і за належного управління дає результат навіть у поточних умовах.

Реалізація проєктів залежить від геологічної інформації, сейсмічних досліджень, буріння, доступу до земель, екологічних процедур, інфраструктури, фінансування, взаємодії з державними органами та здатності інвестора управляти великим комплексним проєктом. 

На тлі воєнних ризиків це вимагає окремої управлінської спроможності – і саме вона визначає результат.

Показово, що з 2022 року так і не було сформовано напрацьованих підходів до організації виробничої діяльності у великих проєктах надрокористування в умовах воєнного стану. Частина УРП через це проходить перегляд умов, зміну структури інвестора або тривалий підготовчий період.

Масштаб нереалізованого потенціалу можна оцінити орієнтовно. Загальна площа ділянок УРП перевищує 20 000 кв. км, і всі вони розташовані в нафтогазоносних районах. За середньої щільності розміщення родовищ у таких районах (одне на 200–400 кв. км) успішна реалізація програм робіт давала б цьому портфелю потенціал до відкриття кількох десятків нових родовищ нафти і газу. Оцінка є суто орієнтовною і не враховує ймовірності геологічного успіху, однак навіть частковке досягнення такого результату мало б відчутне значення для економіки та енергетичної стійкості України

В той же час необхідно відмітити, що виробнича діяльність суб’єктів надрокористування на власних родовищах активно продовжується. 

Що далі?

На нашу думку, питання доцільності робіт за угодами про розподіл продукції сьогодні полягає не в тому, чи існує воєнний ризик. Він абсолютно очевидний. Питання в тому, чи є цей ризик таким, що унеможливлює реалізацію проєкту з економічної та операційної точки зору, чи він лише підвищує складність і вартість його реалізації.

В умовах війни питання реалізації УРП не повинно зводитися до бінарного "безпечно/небезпечно". Переважна більшість нафтогазових активів у прифронтових регіонах продовжує функціонувати, що свідчить про можливість операційної діяльності навіть за підвищеного рівня ризику. Тому ключовим питанням стає не лише рівень воєнної загрози, а здатність інвестора адаптувати проєктну модель, забезпечити фінансування та ефективно управляти підвищеною операційною складністю. 

Відкладення або припинення реалізації УРП не обов'язково означає, що проєкт є економічно чи операційно неможливим. Воно може відображати зростання вартості капіталу, збільшення управлінської складності та небажання брати на себе додатковий execution risk, зобов’язання та відповідальність за реалізацію проєкту в нових більш складних умовах.

В умовах розгортання кризових явищ на світовому енергетичному ринку інтенсифікація реалізації "заморожених" та нових проєктів УРП в Україні може стати вирішальним фактором нашої довгострокової енергетичної стійкості.

Очевидно, що в умовах війни та майбутньої відбудови Україні потрібні механізми, здатні залучати довгостроковий приватний капітал, який бере на себе проєктний ризик. Саме тут УРП можуть відіграти значно більшу роль і сприяти:

• прискоренню освоєння власної ресурсної бази та посилити енергетичну безпеку України,
• залученню міжнародних інвесторів до українського сектору надрокористування,
• масштабуванню розробки та видобутку на інші корисні копалини стратегічного значення,
• розвитку економічного потенціалу України та рівня локалізації кадрового і технічного забезпечення,
• інтеграції ресурсної бази України з інвестиційним капіталом, технологіями переробки та глобальними ланцюгами постачання, що створить потенціал для формування нових індустріальних проєктів,
• формуванню основи розвитку інвестиційної екосистеми України – разом із приватним капіталом, міжнародними фінансовими інституціями та механізмами страхування воєнних і політичних ризиків.

На переконання Андрія Охотнікова, головний виклик сьогодення в Україні – execution. Інвестору недостатньо отримати право на ділянку. Потрібно перетворити геологічний потенціал на реальний проєкт, пройти весь цикл від due diligence та концепції до буріння, будівництва інфраструктури та початку комерційного видобутку.

Powerhouse і Андрій Охотніков: від стратегії УРП – до реалізації і видобутку у воєнних умовах

Саме на цьому етапі виникає потреба у професійному управлінні УРП. Powerhouse має досвід роботи з комплексними проєктами у сфері надрокористування, енергетики та промисловості та поєднує стратегічну, фінансову, операційну й проєктну експертизу. 

Компанію Powerhouse заснував і очолює Андрій Охотніков, під керівництвом якого команда супроводжує великі проєкти надрокористування та енергетики в Україні. Ми розглядаємо УРП не як окремий юридичний документ, а як повноцінний інвестиційний проєкт, який потребує управління на всьому життєвому циклі. Powerhouse може забезпечити комплексний супровід "під ключ":

Для індустріального розвитку України критичним є перехід від моделі "надра як ресурс" до моделі "надра як інвестиційний актив і драйвер створення доданої вартості в Україні". Механізм УРП – є ефективним інструментом забезпечення такого переходу та довгострокової енергетичної стійкості.

Powerhouse під керівництвом Андрія Охотнікова забезпечує повний супровід інвесторів на всіх етапах від оцінки активів і структурування угод до реалізації проєктів розвідки та видобутку, а також захисту інтересів інвестора у відносинах з державою та партнерами.