Втеча від мобілізації: як росіяни "штурмують" Грузію перед виборами та які загрози це несе

Величезні черги, причому лише в один бік. Така картина спостерігається останніми тижнями на російсько-грузинському кордоні.

Згідно з наявною інформацією, лише за передостанній тиждень серпня через контрольно-пропускний пункт "Верхній Ларс" Росію залишили понад 113 тисяч осіб і понад 33 тисячі автомобілів. Це рекордний показник пасажиропотоку через цей пропускний пункт.

Величезна кількість росіян, наляканих чутками про мобілізацію, поспішають якнайшвидше покинути РФ.

І Грузія для них – найзручніший варіант. Наявність сухопутного кордону, безвізовий режим, лояльне ставлення з боку грузинського уряду вже зробили Грузію зручним місцем проживання для багатьох російських експатів.

І хоча в керівній партії "Грузинська мрія" не бачать у цьому значних проблем – навпаки, радше плюси для економіки, – ставлення в суспільстві зовсім інше.

Таке нашестя вже призвело до істотного подорожчання життя в Грузії, особливо в столиці, що стало проблемою для багатьох грузинів. До того ж, як побоюється грузинська опозиція, така значна російська діаспора може виявитися "п’ятою колоною" РФ, посилюючи загрози, що стоять перед Грузією.

Черга на "Верхньому Ларсі"

Різке збільшення транскордонного руху багато спостерігачів розглядають як один із непрямих індикаторів посилення в російському суспільстві побоювань, пов’язаних із можливим оголошенням нової хвилі мобілізації.

Подібні настрої значною мірою зумовлені кроками російської влади за останні місяці. РФ послідовно посилює механізми призову громадян на військову службу, активізує збір і систематизацію даних про резервістів, а також розширює повноваження Росгвардії.

Усе це разом посилює занепокоєння росіян.

Вони розуміють, що російська влада може готуватися до чергового етапу мобілізації.

Багато хто вирішує виїхати з країни.

Звісно, у Кремлі категорично виключають можливість нової мобілізації. Однак ситуація на російсько-грузинському прикордонному переході "Верхній Ларс" якнайкраще ілюструє, наскільки росіяни довіряють словам своїх лідерів.

Масовий приплив громадян Росії не є для Грузії новим явищем. Аналогічна ситуація вже спостерігалася у вересні 2022 року, коли російський лідер Володимир Путін уперше оголосив "часткову військову мобілізацію".

Це рішення поставило сотні тисяч російських громадян перед загрозою призову на військову службу та можливої участі у війні проти України, що призвело до безпрецедентного зростання кількості охочих втекти за кордон.

Грузія тоді стала одним із важливих напрямків для громадян Росії. Завдяки географічній близькості, наявності сухопутного кордону та можливості безвізового в’їзду до країни потік російських громадян у бік Грузії після оголошення мобілізації різко збільшився.

За підсумками перепису населення 2024 року чисельність громадян РФ, які проживають у Грузії, становила майже 38 тисяч осіб – третину від усіх іноземців, що мешкають у країні. Для порівняння: українців у Грузії лише 11,5 тисяч осіб – у 3,5 раза менше.

А вже до 2026 року кількість росіян зросла до 72 тисяч.

Це становить 2% населення Грузії.

Нинішній бум може подвоїти цю цифру, особливо якщо Росія дійсно почне мобілізацію.

Додатковим чинником, здатним посилити бажання росіян їхати саме до Грузії, може стати нещодавня заява президента України Володимира Зеленського, який попередив авіакомпанії про небезпеку польотів у повітряному просторі РФ. Це може унеможливити втечу до держав, з якими ще зберігалося авіасполучення. І водночас – збільшує попит на країни з сухопутним кордоном.

Водночас у грузинському суспільстві виникають закономірні запитання.

Адже громадяни держави, яка вторглася до Грузії та окупувала частину її території, тепер обирають цю країну як один з основних напрямків для проживання або тимчасового перебування.

Вже зараз можна сказати, що така масштабна міграція змінила Грузію – і соціально, і економічно. А цілком можливо – зробила її менш захищеною від гібридних атак РФ.

"Ворота Мордору"

"Тбіліський міжнародний аеропорт перетворився на ще одні ворота Мордору в Грузії. Сюди з путінської Росії – тобто з Мордору – безконтрольно й масово прибувають представники країни-окупанта. Всупереч тому, що нам нав’язує російська пропаганда "Грузинської мрії", значна частина цих людей аж ніяк не туристи", – переконаний один із лідерів опозиційної партії "Єдиний національний рух" Іраклій Павленішвілі.

За його словами, лише з 2022 року в Грузії було зареєстровано до 40 тисяч російських компаній. "Вони створюють ще більше проблем для грузинського малого та середнього бізнесу, який і без того перебуває у скрутному становищі", – переконаний опозиціонер.

При цьому значна частина громадян Росії, які прибувають до Грузії, не пояснює свій приїзд необхідністю отримання гуманітарного захисту чи політичного притулку. Частина з них створює в Грузії власний бізнес, реєструє компанії, розвиває сферу послуг і доставки – а також активно закликає інших громадян Росії переїжджати до Грузії для проживання або продовження професійної діяльності.

Як наслідок, вартість оренди квартир у Тбілісі й Батумі за останні кілька років зросла вдвічі.

А разом із демонстративним небажанням вивчати грузинську мову та часто зневагою до місцевих правил зростає негативне ставлення до приїжджих з боку грузинського суспільства.

За даними дослідження CRRC-Georgia, близько 70% мешканців Грузії не довіряють росіянам, які сюди приїхали. Водночас лише 41% респондентів підтримують право росіян працювати в Грузії, тоді як проти цього – 52%.

Показником посилення роздратування в суспільстві стала реакція на гучний скандал навколо подій у кахетинському готелі Agarani Estate, де 18 липня стався конфлікт між російськими туристками та учасниками грузинського весілля.

Повсякденний конфлікт несподівано продемонстрував рівень невдоволення грузин масовим приїздом росіян. 20 липня в Тбілісі відбувся мітинг на захист грузина Георгія Чігладзе, який вдарив росіянку через її зухвалу поведінку. На мітингу вимагали обмежити в’їзд росіян до країни.

І це – далеко не всі проблеми, пов’язані з масовою втечею з РФ.

За останні роки південнокавказька країна неодноразово стикалася зі спробами в’їзду до країни осіб, пов’язаних із російською державною пропагандистською системою. А також людей, чия діяльність прямо чи опосередковано була пов’язана з порушенням законодавства Грузії щодо її окупованих територій.

Крім того, в умовах масштабних і недостатньо контрольованих міграційних потоків закономірно зростають ризики для державної безпеки.

До Грузії легко можуть потрапити люди, пов’язані з російськими спецслужбами.

Можливими є активізація розвідувальної або інформаційної діяльності, розширення економічних і соціальних важелів впливу, а також посилення російської політичної та інформаційної присутності.

Серед іншого, в опозиції вимагають як мінімум уважно відстежувати дотримання російськими "туристами" закону "Про окуповані території". Тих громадян РФ, які відвідували ці території, пропонується депортувати, а їхнє майно в Грузії – конфіскувати на користь справжніх біженців.

* * * * *

Ситуація з масовим заїздом росіян до Грузії поступово перетворюється на бомбу сповільненої дії, здатну підірвати ситуацію в країні.

Втім, грузинська влада старанно ігнорує цю проблему.

За словами голови парламентського комітету з євроінтеграції Левана Махашвілі, великий потік через кордон пов’язаний із туристичним сезоном, при цьому він звинуватив опозицію в розпалюванні ненависті за етнічною ознакою.

Крім того, у "Грузинській мрії" запевняють, що кількість людей, які виїхали з Грузії до РФ, перевищує зворотний потік – хоча візуально це ніяк не підтверджується.

Очевидне небажання бачити проблему лише збільшує ймовірність соціального вибуху.

Автори:

Юрій Панченко, співзасновник "Європейської правди";

Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі