Як Словаччина заощадила на газі: поради, які ігнорували в Україні

Вівторок, 15 грудня 2015, 14:40 - Карел Хірман, енергетичний експерт, Словаччина

На початку грудня я знову побував в Україні, де мав честь і можливість поділитися досвідом Словаччини в реалізації реформ у сфері енергоефективності та використання локальних джерел відновлюваної енергії.

Йдеться не лише про тематику "великих реформ", таких як зміна законів, впровадження законодавчих актів і норм ЄС.

Важливою темою стали тенденції розвитку словацької енергетики в контексті центральноєвропейського ринку, але насамперед йшлося про конкретні кроки й методи.

Наприклад, про те, як ми в Словаччині вирішували і вирішуємо проблеми в центральних системах міського опалення, або про оптимізацію і зниження споживання тепла і теплої води в житлових будинках. І тут важлива не тільки теорія, але й результати на прикладі конкретних будинків у містах Кошице, Братислава або Банська Бистриця.

Або конкретний приклад містечка Нова Дубниця, де в системі центрального опалення повністю відключили газ і використовують лише біомасу.

При цьому тариф на теплопостачання житлових будинків виявився одним з найнижчих в країні.

Тішить те, що словацький досвід, наші успіхи і помилки дуже цікаві нашим сусідам і друзям в Україні. І це зрозуміло, оскільки в цій сфері ті умови, з яких у нас стартували реформи, дуже схожі.

Втім, в Україні досі не вирішено багато елементарних питань, які у Словаччині чи навіть колишній Чехословаччині стали стандартом ще в соціалістичний період.

Типовий приклад – обов'язкове використання вимірювальних приладів: лічильників газу, води, електрики та тепла. І не тільки для кожного будинку, але й для кожної окремої квартири.

Я багато разів на зустрічах у Києві повторював:

підвищення тарифів на енергію та воду саме по собі не є реформою.

Реформою є справедливий розподіл витрат і доходів по всьому ланцюжку від виробника через постачальника і аж до останнього споживача. І фундаментальною умовою для досягнення цієї мети є впровадження лічильників на кожному етапі енергопостачання.

Цей шлях пройшли інші країни, це – не новина.

Досвід Словаччини теж показує, що є чимало заходів, які дозволяють дуже швидко і недорого покращити ефективність споживання енергії і водночас – підвищити комфорт для мешканців.

Наведу типовий приклад, про який я говорив у Києві: потрібно налагодити гідрорегуляцію системи опалення та постачання теплої води в багатоповерхових будинках, і це відразу дасть значну економію. Ще одна важлива порада, пов'язана передусім з питанням теплоізоляції – потрібно змінювати технічну стандартизацію та впроваджувати контроль за якістю будівельних робіт.

Цей шлях довелося пройти і Словаччині.

Свого часу ми зіткнулися з тим, що після утеплення будинків у багатьох квартирах виріс "ботанічний сад" з цвілі та грибків. Це неприпустимо. Тому в Словаччині було запроваджено систему сертифікації матеріалів для утеплення, сертифікацію процесу самої реалізації будівельних робіт та будівельних компаній, які мають право цим займатися.

Це гарантує власникам квартир необхідний результат: різке зниження споживання тепла і підвищення життєвого комфорту.

І також, не в останню чергу – підвищує вартість житлового будинку або квартири.

За 20 років, протягом яких я відвідую Україну, я неодноразово чув під час дебатів: мовляв, у нас особлива специфіка, у нас не вийде зробити те, що зробили ви. Ці аргументи лунали й зараз, на грудневому семінарі в Києві – і від українських чиновників, і від експертів.

Я сподіваюся, що на основі наведених вище фактів мені вдалося переконати учасників семінару, що з допомогою впровадження системних заходів і стандартів можливо подолати і "українську специфіку".

Зараз потрібно, щоб це зрозуміли уряд і парламент.

Без необхідних законів не можна провести реформи таким чином, щоб вони приносило користь всім учасникам енергоринку і насамперед – простим людям. Тільки тоді ми можемо говорити про дійсно ефективну реформу.

 

Автор: Карел Хірман,

радник з енергетичних питань
прем'єр-міністра Словаччини у 2010-2012 роках Івети Радічової

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора