Виконання асоціації – проміжні результати невтішні

Вівторок, 19 липня 2016, 09:05 - Любов Акуленко, Український центр європейської політики

Колишній урядовець Хорватії, а тепер депутат Європейського парламенту Андрей Пленкович, перебуваючи в червні з офіційним візитом в Україні, поділився, що нашій країні певною мірою пощастило з Угодою про асоціацію. Адже, за його словами, коли Хорватія стала країною-кандидатом на членство в ЄС, вимоги до адаптації законодавства були дуже жорсткими.

Були встановлені жорсткі терміни по різних напрямках, які Євросоюз суворо контролював. Щоб впоратися з усім цим, уряд Хорватії кожне своє засідання починав з питання, яке стосувалося виконання вимог ЄС та адаптації законодавства.

Таким чином вони змогли витримати динаміку і виконати усі завдання.

Чому ж Україні пощастило? Андрей Пленкович вважає, що це добре, коли ти маєш вибір – що ти приймаєш зараз, а що пізніше. Та ти можеш більш гнучко підходити до цього процесу.

Угода про асоціацію дає Україні можливість гнучкості, хоча насправді має дуже багато чітких термінів по адаптації законодавства.

Ми в рамках ГО "Український центр європейської політики" проаналізували зобов’язання, які України має виконати в рамках Угоди про асоціацію за останні півтора роки, починаючи з 2014-го, коли угода офіційно почала набирати чинності. Найбільше нас цікавило, як Україна просувається із адаптацією свого законодавства до законодавства ЄС, тобто наскільки успішно ми приймаємо закони, які допоможуть нам запровадити європейські стандарти майже в усіх сферах нашого життя.

Ось яких висновків ми дійшли.

Перше та приємне. 

Україна, фактично користуючись порадою Андрея Пленковича, почала в деяких сферах роботу наперед, а саме в сфері Глибокої та всеохопної Зони вільної торгівлі (ЗВТ+) за такими напрямками, як державні закупівлі, прозорість видобувних галузей, технічне регулювання та санітарні і фітосанітарні заходи.

Офіційно виконання цих зобов’язань заплановане з моменту вступу в силу ЗВТ+ (1 січня 2016 року), проте Україна розпочала робити це ще у 2014 році.

Було прийнято рамкове законодавство у сфері безпечності харчових продуктів, стандартизації, метрології та технічного регулювання. Адаптація законодавства у сфері державних закупівель сприяла запровадженню в Україні прогресивної електронної системи державних закупівель ProZorro.

Такий швидкий рух, швидше за все, був зумовлений тим, що з 2014 року Росія поступово закриває свій ринок для українських товарів, а вхід на європейський ринок був закритий через те, що Україна не мала зміненого законодавства, яке б дало змогу нашим виробникам перейти на європейські стандарти.

Другє та неприємне.

Проте, за результатами нашого моніторингу,

Україна повною мірою не виконала жодного зобов’язання, які чітко визначені в Угоді на період з 2014 по перше півріччя 2016 року.

А це прийняття 15 актів ЄС у сферах енергетики, транспорту, довкілля та громадського здоров’я та ухвалення окремого програмного документа Всеохопної стратегії імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. 

За звітний період ми лише почали виконувати свої зобов’язання у всіх вищезазначених сферах, проте з різною швидкістю, результативністю та специфікою. Більшість виконано частково або відповідні законопроекти все ще перебувають на розгляді у Верховній раді.

Більш детальний аналіз вищезазначених сфер показує, що незважаючи на те, що ми не можемо сказати, що Україна повністю виконала зобов’язання, визначені в угоді до першого півріччя 2016 року, найефективніше відбувається робота в енергетичні сфері, а саме в рамках директив, що регулюють газовий ринок.

В цій сфері законодавство було в більшості адаптоване до вимог Третього енергетичного пакету ЄС після прийняття рамкового закону №2250 "Про ринок природного газу". Також була прийнята переважна більшість вторинного законодавства, яке є необхідним для проведення реальної реформи газового сектора в Україні.

Водночас повна імплементація європейських норм відбудеться лише після прийняття законодавства, що регулюватиме право власності у сегменті газорозподільчих мереж, створення незалежного регулятора на ринку та завершення розділення НАК "Нафтогаз України".

 

Зміни у секторах електроенергетики та енергоефективності є фрагментарними і значно відстають від графіку, визначеного зобов’язаннями України перед Енергетичним Співтовариством.

У сфері транспорту адаптація законодавства відбувається повільно, без дотримання термінів Угоди. Наразі Україна має 3 зобов’язання у сфері автомобільного транспорту (підвищення норм безпеки на автомобільному транспорті) і перевезення небезпечних вантажів. 

Міністерство інфраструктури розробило і подало до Верховної ради України законопроект №4683 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами ЄС" та законопроект №4374 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством ЄС у сфері перевезення небезпечних вантажів", які повністю відповідають європейським директивам.

Проте досі ці законопроекти не були розглянуті, незважаючи на те, що міністерство подало їх вчасно.    

У сфері громадського здоров’я імплементація зобов’язань є повільною, а на деяких етапах - формальною. Україна зобов’язалась створити мережу для контролю за інфекційними захворюваннями на нашій території та для постійного обміну цією інформацією із ЄС. Проте накази, які розробило Міністерство охорони здоров’я у сфері інфекційних захворювань, адаптовані до застарілих директив. В процесі адаптації законодавства не вносяться зміни до чинного законодавства, що в майбутньому спричинить проблеми із дублюванням в законодавстві та неможливістю їх виконання. Рекомендація ЄС зі створення Центру громадського здоров’я виконана лише формально, адже на практиці Центр досі не розпочав свою роботу.

У сфері довкілля Україна має виконати лише одне зобов’язання, яке стосується захисту диких птахів. Процес його адаптації, а саме ст. 4.2 директиви, є дуже повільним.

Україна розпочала процес створення Смарагдової мережі на територіях уже існуючих заповідників, але це не має жодного стосунку до імплементації директиви, оскільки ст. 4.2 директиви вимагає створення спеціальних "пташиних заповідників" по всій території  України на законодавчому рівні із спеціальним режимом захисту цих заповідників. Поки що цього не відбувається.

Аналіз програмних зобов’язань показав, що Україна виконала відповідну вимогу і прийняла 24 лютого Всеохопну стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. Проте наразі процес не завершено, оскільки Стратегія перебуває на стадії узгодження з Європейською комісією.

Що можна сказати в якості висновків?

Головна проблема повільної адаптації українського законодавства – це повільний розгляд євроінтеграційного законодавства Верховною радою.

Відповідно, на даному етапі, щоб вирішити цю проблему, ми рекомендуємо розробити та запровадити механізм пришвидшеного проходження законопроектів, які спрямовані на виконання Угоди.

Наприклад, можна запровадити процедуру окремого сесійного дня для голосування за євроінтеграційні закони, або визначити для цього чіткий час в ході кожного сесійного дня. 

 

Автор: Любов Акуленко,

координатор ГО "Український центр європейської політики"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора