Банкова гальмує з призначенням судді ЄСПЛ від України. Навіщо?

У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) дуже скоро не буде повноцінного судді від України. Залишиться тільки тимчасовий, або ad-hoc суддя – в.о. за українською термінологією.

Від весни-2019 там буде повноцінний суддя від Росії (принаймні доти, доки РФ не вийде зі складу Ради Європи), буде від Азербайджану, але не від нас, хай як ми пишаємося своїми успіхами у Раді Європи.

Причина – те, що президент свідомо пропустив дедлайн для подання кандидатур і не поспішає виправлятися. І якщо наша держава не почне ворушитися вже ближчим часом, то може пропустити й наступний термін та залишиться без постійного судді в Страсбурзі вже мінімум на півроку...

Отже, про що йдеться?

Про Європейський суд з прав людини чули всі; цей орган розглядає тисячі скарг від українців (а також, звісно, від інших громадян), що не знайшли правосуддя у власній державі.

Останнім часом його вага для України зросла через кілька міждержавних скарг України до Росії, в тому числі тих, що стосуються незаконної анексії Криму та агресії на Сході. ЄСПЛ, зокрема, має довести, що саме Росія здійснює фактичний контроль над діяльністю маріонеткових "Л/ДНР", і цей висновок стане базовим також і для інших міжнародних судових інстанцій.

В ЄСПЛ працюють 47 суддів – по одному від кожного члена РЄ. За правилами суду, рішення за скаргами за участі будь-якої держави ухвалюється за участі "свого судді". Суддею від України в Страсбурзі є Ганна Юдківська. Вона була обрана на цю посаду в січні, а почала працювати від квітня 2010 року. 9-річний термін її повноважень спливає в квітні 2019-го. І щоби вчасно замінити її новим (або новою) суддею від України, вже у січні сесія ПАРЄ мала би розглянути кандидатури.

Але цього не станеться.

6 грудня сплив крайній термін подання кандидатур від України.

Мало того, у нас не оголосили навіть конкурс на їх відбір. Зробити це, за нашим законодавством, мав президент Порошенко – така функція закріплена за ним чинним президентським указом.

В Мін'юсті запевняють, що нагадували Банковій про цю проблему, але наразі рухів немає. "Всі питання – до адміністрації президента, саме вона має запустити цю процедуру. Досі цього не відбулося", – заявив у коментарі "Європейській правді" урядовий уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.

Своєю чергою на Банковій від коментарів утримуються. Запит, який "Європейська правда" надіслала до АП ще минулого тижня, досі залишається без відповіді.

[R]

Для повноти картини варто наголосити, що суддя ЄСПЛ – це дуже престижна посада. До того ж – вельми високооплачувана, із місячною платнею близько $20 тисяч. Чинна суддя Юдківська у 2017 році задекларувала річну зарплатню в ЄСПЛ у еквіваленті 7 млн 143 тис. грн (це можна перевірити завдяки тому, що її чоловік, Георгій Логвінський, є народним депутатом і має декларувати доходи не лише свої, а й своєї родини).

Звісно, швидше за все, рішення про блокування конкурсу ухвалював не особисто Порошенко. Не виключено, що особисто він і не знає про проблему, яку створила його бездіяльність. Та щонайменше в юридичному блоці Адміністрації президента свідомі своїх дії. Там знали, що зривають вчасне призначення на цю престижну посаду, та не зробили нічого, щоби виправити проблему.

Залишається відкритим питання: навіщо?

Чи то для того, щоби "хакнути" систему та зберегти ще на кілька місяців місце для чинної судді Ганни Юдківської? Чи з якихось інших міркувань? Є, звісно, також третій варіант – що Банкова просто не приділяє уваги ЄСПЛ та Раді Європи, попри те, що цей орган є одним з основних місць нашої дипломатичної битви з Росією… але в це вірити якось не хотілося б.

Що буде з нашою квотою в Суді через бездіяльність Банкової?

На щастя, наслідки не трагічні, хоч і до певної міри неприємні.

Оскільки ЄСПЛ не може розглядати "українські" скарги взагалі без участі України, там є алгоритм дій для таких випадків. Ганні Юдківській запропонують залишитися працювати і після того, як спливуть її повноваження в якості судді. Якщо вона в якийсь момент вирішить перервати цю роботу – то уряд України матиме право призначати тимчасового (ad-hoc) суддю на конкретні справи, доки уряд не зважиться на повноцінне заповнення цієї посади.

"Звісно, є іміджеві втрати України. Це дуже недобре, що держава навіть не подає кандидатів. Розгляд справ це не зупинить, але це має значення для партнерів у РЄ", – пояснив Іван Ліщина у розмові з "Європейською правдою". Він також запевнив, що планова заміна судді не гальмуватиме розгляд "кримської" та "донецької" справ, і це точно не є причиною того, щоби гальмувати заповнення квоти України в ЄСПЛ.

Хоча для Києва це буде вже не вперше. У 2008-2010 роках Україна так само не могла запропонувати свого суддю. Хоча тоді причина була іншою – Київ загрався у політичні ігри в Раді Європи. Президент Ющенко спочатку просував для призначення на посаду судді Сергія Головатого, а потім, через його співпрацю з Партією регіонів – відкликав кандидатуру.

З якою метою у АП знову "грають" із Радою Європи? Відповідь на це питання знають на Банковій. Та наразі можна з певністю сказати, що державі ця гра не додасть плюсів, а лише зашкодить. Якщо, звісно, для нас має значення така штука, як імідж України у Раді Європі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора