Торгівля в епоху пандемії: до чого варто готуватися Україні

Вівторок, 28 липня 2020, 14:33 - Анжела Махінова, Sayenko Kharenko

24 липня 2020 року Світова організація торгівлі (СОТ) опублікувала звіт генерального директора про тенденції у світовій торгівлі (Report to the TPRB from the Director-General on Trade-Related Developments).

Звіт продемонстрував ситуацію в міжнародній торгівлі за період з середини жовтня 2019 року по середину травня 2020 року порівняно з попередніми роками і аналогічними періодами.

Цього року міжнародна торгівля зіткнулася з безпрецедентною ситуацією, пов'язаною з пандемією COVID-19. Як наслідок, більшість країн запровадили різні обмеження, спрямовані на захист життя і здоров'я людей, що призвело до суттєвих негативних наслідків для світової економіки.

Як СОТ бачить подальший розвиток світової торгівлі? І до чого варто готуватися Україні?

Не так погано, як очікувалося

У квітні цього року СОТ зробила прогноз розвитку міжнародної торгівлі в умовах надзвичайної ситуації. За песимістичним сценарієм світова торгівля впаде на 32%, а ВВП – на 8,8%. За оптимістичним сценарієм світова торгівля впаде на 13%, а ВВП – на 2,5%.

Згідно з даними останнього звіту, поки що фактичні тенденції розвитку міжнародної торгівлі наближені до оптимістичного сценарію.

Водночас у СОТ занепокоєні посиленням тренда на протекціонізм.

Протягом дослідженого періоду члени СОТ застосували 256 заходів, що впливають на міжнародну торгівлю і безпосередньо пов'язані з COVID-19.

Заходи запроваджували в два етапи. На початковому етапі пандемії члени СОТ вживали заходів, спрямованих переважно на істотне обмеження експорту певних категорій товарів, в першу чергу товарів медичного призначення, необхідних для боротьби з пандемією COVID-19.

На другому етапі впроваджували заходи, спрямовані на спрощення імпорту знову ж таки товарів, необхідних для боротьби з пандемією, і почали поступово скасовувати/лібералізувати експортні обмеження для таких товарів.

Загалом за період пандемії члени СОТ застосували 147 заходів, що спрощують міжнародну торгівлю, і 109 заходів, які її обмежують.

Окрім заходів, пов'язаних з пандемією COVID-19, за досліджений період члени СОТ застосували 51 захід, що сприяє міжнародній торгівлі (скасування або зменшення імпортних мит, скасування імпортних податків, спрощення митних процедур і зменшення експортних мит), і 56 заходів, що обмежують міжнародну торгівлю ( збільшення імпортних тарифів, заборона імпорту, застосування експортних мит і посилення митних процедур).

Ці заходи не були пов'язані з пандемією COVID-19. Важливо відзначити, що в аналізованому періоді щомісячна кількість як заходів, що сприяють міжнародній торгівлі, так і заходів, що обмежують торгівлю, була нижчою за попередні періоди.

Заходи

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Середина жовтня 2018 – середина жовтня 2019 року

Середина жовтня 2019 – середина травня 2020 року

Заходи, що сприяють торгівлі

16,6

12,4

15,5

21

15,5

11,6

12,8

9,6

10

7,3

Заходи, що обмежують торгівлю

14,2

15,4

14,3

18,8

10,9

9,8

10,9

8,3

8,5

8

  

Також згідно зі Звітом члени СОТ вдавалися до безпрецедентних форм підтримки, пов'язаної з пандемією COVID-19.

За попередніми підрахунками таких заходів було більше 500. І це при тому, що не всі члени СОТ надали інформацію про таку підтримку.

Переважно вжиті заходи мають тимчасовий характер. Серед них можна назвати: гранти, монетарні заходи, фіскальні заходи, спеціальні заходи підтримки для середніх, малих і мікропідприємств, кредити, гарантії...

Підтримка стосувалася істотного фінансування систем охорони здоров'я, розробки вакцини, діагностування та лікування COVID-19; різних схем компенсації втраченого прибутку і додаткових витрат, пов'язаних із простоями через карантин; фінансової підтримки домогосподарств, самозайнятих осіб і працівників.

Також розроблялися цілі плани підтримки окремих галузей бізнесу, які особливо постраждали від пандемії, а саме: туризм, авіація, готелі, клінінгові послуги тощо… У різних державах йшлося про різні обсяги фінансової підтримки національної економіки та окремих галузей бізнесу. Безумовним лідером в цьому плані стали США з сумою підтримки національної економіки у рекордні два трильйони доларів.

Варто також зазначити, що члени СОТ продовжують активно застосовувати заходи торговельного захисту (антидемпінгові, компенсаційні та захисні) національних виробників від імпорту іноземних товарів. За досліджений період таких заходів було застосовано 239, з’явилася тенденція до збільшення кількості ініційованих розслідувань і скорочення розслідувань або переглядів, що завершилися без застосування заходів.

Антидемпінгові заходи

У липні-грудні 2019 року порівняно з січнем-червнем продовжилося зростання кількості ініційованих антидемпінгових розслідувань. Що ж до застосованих антидемпінгових заходів, то їхня кількість дещо зменшилася.

Аналогічна тенденція спостерігається, якщо поглянути на динаміку антидемпінгових заходів протягом 2008-2019 років. Та це не означає, що антидемпінгових заходів стало застосовуватися менше, оскільки розслідування тривають 12-18 місяців і, відповідно, застосовані заходи за результатами розслідувань, ініційованих у 2019 році, буде видно вже в наступному періоді.

Крім того, антидемпінгові заходи застосовуються мінімально строком на 5 років.

Очевидно, що заходи, застосовані в попередні роки, продовжують застосовувати, тоді як у Звіті вказані нові ініційовані розслідування і нові заходи.

Серед товарів і галузей бізнесу, щодо яких ініціюються антидемпінгові розслідування, вже тривалий час пальму першості зберігає металургія – галузь із найбільшим світовим надлишком виробничих потужностей.

Компенсаційні та захисні заходи

У липні-грудні 2019 року порівняно з січнем-червнем продовжилася тенденція до збільшення кількості ініційованих антисубсидарних розслідувань і компенсаційних заходів.

Ще одна важлива тенденція останніх років – істотне зростання кількості ініційованих захисних розслідувань і кількості застосованих заходів за їхніми результатами.

Антисубсидарні розслідування та компенсаційні заходи

Слід зазначити, що антисубсидарні розслідування – досить складний інструмент з точки зору доведення нелегітимних субсидій для імпортованих товарів. Своєю чергою захисні заходи – заходи надзвичайного характеру, що застосовуються лише у крайніх випадках одночасно проти імпорту окремих категорій товарів з усіх країн.

І той факт, що ці види розслідувань набувають популярності, означає, що члени СОТ готові застосовувати усі можливі інструменти захисту національних виробників.

Знову-таки, серед галузей бізнесу безумовним лідером із застосування як компенсаційних, так і захисних заходів, є металургія.

Захисні розслідування та захисні заходи

Урок для України

Звіт однозначно продемонстрував, що члени СОТ продовжують активно застосовувати всі необхідні заходи захисту внутрішнього ринку і національних виробників, включаючи методи як тарифного, так і нетарифного регулювання.

При цьому використовуються не тільки традиційні антидемпінгові заходи, а й компенсаційні та захисні заходи.

В умовах пандемії COVID-19 ця тенденція посилилася – тепер в хід іде безліч інших загороджувальних інструментів і підтримки внутрішніх виробників.

Що це означає для українських виробників?

Експортні ринки багатьох країн і надалі закриватимуться все новими й новими тарифними і нетарифними обмеженнями.

Відповідно, імпорт різних товарів буде шукати відкриті ринки збуту, такі як Україна, де до більшості імпортованих товарів застосовуються мінімальні або навіть нульові ставки імпортного мита.

Чи витримають українські виробники "імпортний наплив", та ще й після отримання ним рекордної державної підтримки в інших країнах?

Питання, мабуть, риторичне. З огляду на ці ризики, потрібно вже зараз думати про захист внутрішнього ринку від імпорту хоча б традиційними засобами торговельного захисту – антидемпінговими, компенсаційними або захисними.

Українським виробникам чекати державної підтримки, як в США або в ЄС, не доводиться...

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора