"Чекап" від ЄС: що дасть Україні процедура макроекономічних дисбалансів

Євроінтеграція – складний процес, який вимагає злагодженості та координації зусиль різних органів влади, бізнесу, громадянського суспільства та населення.

Якісь заходи, які нам треба втілити – дуже складні, якісь – легші. Але при цьому навіть легші до впровадження заходи можуть зробити економіку України стійкішою.

Саме до таких варто віднести процедуру макроекономічних дисбалансів, яку впровадили у ЄС як відповідь на світову економічну та фінансову кризу 2008 року.

Чому важливо аналізувати дисбаланси?

Світова економічна та фінансова криза 2008 року є хорошим прикладом, чому гра на випередження є завжди ліпшою, ніж гасіння пожежі.

Якби уряди та центральні банки різних держав, а також міжнародні фінансові організації, включно з МВФ, приділяли більше уваги економічній діагностиці, а також корегуванню проблемних тенденцій, то кризи 2008 року не було б або ж її негативні наслідки були би суттєво менші.

Будь-яка економічна криза, особливо така масштабна, як у 2008 році, не стається миттєво: вона визріває певний період часу у формі прихованих дисбалансів в економіці. А тому ймовірність настання кризи можна спрогнозувати та впровадити заходи з її упередження або ж мінімізації її негативних наслідків.

І важливо, щоб уряди та центральні банки держав, а також міжнародні фінансові інституції виходили з криз сильнішими, робили з них висновки та докладали зусиль для мінімізації передумов для настання таких криз в майбутньому.

Одним з результатів кризи 2008 року стало впровадження різних інструментів ранньої діагностики.

Так, МВФ запровадив новий інструмент аналізу – Early warning exercise – який дозволяє проаналізувати економічні показники кожної країни та побудувати теплову карту вразливостей (heat map).

Також, щоб не "гасити пожежі", Європейський Союз створив власну систему ранньої діагностики, яка представлена Процедурою макроекономічних дисбалансів (ПМД, англійською – Macroeconomic Imbalances Procedure, MIP). Тепер у межах переговорів про вступ до ЄС (Розділ 17 "Монетарна та економічна політика") Україні треба інтегрувати цей "чекап" у свою систему державного управління, що має сприяти більшій стійкості держави.

Макроекономічні дисбаланси – це фінансові та структурні тенденції в економіці держави-члена ЄС, які можуть негативно впливати на стабільність її економіки, економіку єврозони або ЄС загалом.

Для прикладу, "бульбашка" на ринку нерухомості: ціни на житло зростають занадто стрімко та необґрунтовано, що може свідчити про "перегрів" ринку. Якщо така "бульбашка" лусне, це спричинить ланцюгову реакцію в економіці – від проблем у будівельній галузі до падіння споживчого попиту.

Інші дисбаланси можуть бути у вигляді високої частки валютного боргу громадян, великого розміру державного боргу до ВВП, надмірного зростання імпорту.

Що таке Європейський семестр?

Процедура макроекономічних дисбалансів не існує відокремлено в системі координат ЄС, а працює в рамці щорічного циклу координації економічної, фіскальної та соціальної політики ЄС, запровадженого у 2010 році – Європейського семестру.

Така рамка важлива, оскільки ЄС може ефективно існувати лише за умови координації та узгодженості політик різних його держав-членів.

Цикл Європейського семестру триває рік і має чіткий графік. Спрощено він містить такі етапи:

• листопад-грудень (осінній пакет): Єврокомісія публікує пакет документів і визначає пріоритети для циклу;
• січень-березень: обговорення на рівні Ради ЄС і стратегічні орієнтири Європейської ради;
• квітень: держави-члени подають національні програми реформ та бюджетні плани;
• червень-липень: Рада ЄС ухвалює рекомендації для кожної країни-члена Євросоюзу.

Для України долучення до цієї рамки означатиме зміни в підготовці стратегічних документів, календарі бюджетного процесу, а також потребу узгоджувати свою політику з Європейською комісією.

Процедура макроекономічних дисбалансів – один з ключових компонентів Європейського семестру для контролю ризиків, який впроваджено кількома важливими регламентами ЄС. Важливо, що ключову роль в процедурі відіграють Європейська комісія та Рада ЄС, тоді як від держав-членів очікується співпраця та координація.

ПМД включає такі компоненти:

Таблиця показників (Scoreboard) – "економічна кардіограма", яка ілюструє можливі відхилення чітко визначених макроекономічних індикаторів порівняно з пороговими значеннями. Йдеться як про зовнішні, так і внутрішні ризики та вразливості. На Євростаті всі значення індикаторів представлені в спеціально створеному розділі ПМД.

Звіт механізму попередження (Alert Mechanism Report, AMR) – "первинний огляд", який готує Єврокомісія з аналізом відхилень індикаторів від порогових значень для всіх держав-членів. Відхилення означають наявність дисбалансів. Звіти для кожної країни оприлюднені на сайті Європейської комісії.

Поглиблені огляди (IDR) – якщо Таблиця індикаторів показує відхилення, про що йдеться у Звіті механізму попередження, то Єврокомісія готує поглиблений звіт з метою оцінити, чи виявлений дисбаланс є критичним. Висновок може бути різним: від "все гаразд" до "надмірні дисбаланси", що потребують негайного втручання.

В такому випадку наступає етап специфічного моніторингу, коли в державу приїжджає місія Єврокомісії для детальнішого аналізу ситуації, розробки рекомендацій для зменшення та ліквідації дисбалансів. Уряд має відповідно звітувати про прогрес у виконанні рекомендацій.

Процедура надмірного дисбалансу (EIP) – це найвищий рівень втручання. Країна зобов’язана подати План коригувальних дій із конкретними датами реформ. Для країн єврозони тут починається зона фінансової відповідальності: за ігнорування рекомендацій можуть бути накладені багатомільйонні штрафи. Водночас поки що цей елемент ПМД не застосовували до жодної країни-члена ЄС.

Що має впровадити Україна?

Український уряд уже готує правову базу для запровадження ПМД, оскільки це потрібно Україні для більшої стійкості та відповідає нашим євроінтеграційним намірам.

Є кілька важливих кроків, які потрібно буде зробити, щоб вже зараз запровадити всі елементи, необхідні для успішного проходження Процедури макроекономічних дисбалансів.

Регламенти ЄС з визначення та регулювання ПМД є актами прямої дії.

Тобто вони не потребують транспонування в національне право, проте вимагають адаптації внутрішнього законодавчого поля для реалізації реформ. Це означає, що держава має на рівні законів та підзаконних актів зробити таке:

• Визначити єдиний орган державної влади, відповідальний за взаємодію з Європейською комісією в рамках Європейського семестру, в тому числі для ПМД. У випадку України координатором могло б виступати Міністерство фінансів, як в багатьох державах-членах ЄС. Водночас це може бути й Міністерство економіки або координаційна рада при КМУ. Це складне рішення має бути за урядом, який вже багато років не може домовитись, хто відповідає за стратегічне планування.
• Привести календар підготовки основних документів у відповідність до графіка Європейського семестру, що передбачає узгодження параметрів Державного бюджету та фіскальних пріоритетів із європейськими інституціями до їх остаточного затвердження на національному рівні.
• Адаптувати законодавство України до правил ЄС у сфері статистики, що дозволить Єврокомісії проводити аналіз макроекономічних ризиків на основі гармонізованих правил формування статистичних індикаторів. Оскільки важливою частиною ПМД є Таблиці індикаторів, то велику роль в її впровадженні відіграватимуть Держстат та НБУ. Потрібно буде представляти індикатори відповідно до методології ЄС, забезпечувати якість даних та готувати звіти по самооцінці статистики для цілей ПМД.

* * * * *

Впровадження ПМД для України – це перехід від "ручного" управління економікою до системи, де кожен крок уряду аналізується крізь призму стійкості.

Ми маємо навчитися не лише збирати статистику для Євростату, а й вчасно реагувати на "дзвіночки" про можливі проблеми, які подає економіка.

Тому запровадження елементів Процедури макроекономічних дисбалансів вже сьогодні сприятиме стійкості економіки України, а після вступу в ЄС це вже буде і важливий елемент нагляду Єврокомісії за тим, що робиться в нас.

Звісно, що під час повномасштабної війни й ще роки після неї окремі наші індикатори будуть вилітати далеко за порогові значення, але навіть такі відхилення треба буде аналізувати для розробки заходів, що повернуть Україну до статусу здорової економіки.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Матеріал підготовлено на основі аналітичної записки "Процедура макроекономічних дисбалансів: як впровадити в Україні?" в рамках проєкту "Україна – Міжнародна спільнота: співпраця заради економічної стійкості країни" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"