"За 5-7 років Грузія досягне рівня, що дозволить говорити про членство в ЄС"

П'ятниця, 21 жовтня 2016, 09:01 - Юрій Панченко, Європейська правда

Парламентські вибори в Грузії показали, що найближчі чотири роки курс країни продовжить визначати правляча партія "Грузинська мрія".

Втім, всупереч звинуваченням опозиції, за останні чотири роки Грузія не звернула зі шляху інтеграції в ЄС і НАТО. Чи є ризики, що це станеться зараз?

Про це ЄвроПравда поговорила з державним міністром Грузії з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Давидом Бакрадзе (не плутайте з його повним тезкою, який є одним із лідерів опозиції).

Це одне з останніх інтерв'ю міністра на цій посаді – Давид Бакрадзе вже призначений послом Грузії в США і в грудні почне виконувати свої нові обов'язки.

– Чи є ризик, що після виборів Грузія скорегує свій нинішній курс на європейську інтеграцію?

– Звісно, ні. Протягом останніх чотирьох років ми вже встигли показати свої пріоритети. Ми показали їх успіхом як у відносинах з НАТО, так і з Євросоюзом, в частині Угоди про асоціацію.

Тож майбутні чотири роки дають шанс показати нові висоти інтеграції в ЄС і НАТО. Необхідно підкреслити, що інтеграція в ці структури є пріоритетом зовнішньої політики Грузії, яку підтримує більшість населення країни.

– Часто кажуть, що після приходу до влади в 2012 році "Грузинської мрії" курс на євроінтеграцію залишився, але рух сповільнився.

– Навпаки! Є успіх і у візовій лібералізації, і в вільній торгівлі.

За оцінками наших європейських партнерів, Грузія є лідером Східного партнерства, вона виконує всі домашні завдання. Про яке сповільнення можна говорити?

– Грузія дуже хотіла отримати безвізовий режим до виборів, але безуспішно. Це вплинуло на підсумки голосування?

– Думаю, що наші громадяни правильно сприйняли ситуацію. Політично всі 28 країн ЄС погодилися, що Грузія виконала умови. Залишилося дочекатися, коли буде визначена дата безпосереднього голосування, за підсумками якого, ми всі впевнені, Грузія отримає безвізовий режим.

– Ви не розглядаєте можливість, що безвізовий режим буде заморожений, поки ЄС не створить новий механізм для захисту від мігрантів?

– Так, було оголошено, що надання Грузії безвізового режиму відбудеться одночасно з прийняттям механізму його припинення. Ми чудово розуміємо, що у Європи в останні два роки є проблема незаконної міграції. І ми розуміємо їхні аргументи, оскільки також є частиною Європи.

Але я вважаю, що рішення про цей механізм буде прийнято дуже швидко.

Ми вже 25 років чекаємо введення безвізового режиму, тому ще одна маленька пауза не вплине на радість, яку принесе його запровадження.

– Режим вільної торгівлі Грузії з Євросоюзом почав діяти раніше, ніж для України. Як ви оцінюєте його результати? В Україні є суперечливі оцінки, ЗВТ поки не дала очікуваного економічного ефекту?

– Торік у нас було зростання експорту в ЄС на 15%. Ми сподіваємося, що ця тенденція збережеться.

Крім самого зростання експорту, для нас украй важливі і нові стандарти виробництва.

– Зростання імпорту з ЄС не стало проблемою?

– Ми не бачимо в цьому небезпеки. Дійсно, спочатку у нас була досить велика різниця між імпортом і експортом до ЄС, але вона постійно зменшується.

– В Україні розраховують, що основним ефектом від ЗВТ буде не стільки торгівля з Євросоюзом, скільки прихід інвесторів, які розглядатимуть Україну як майданчик для більш дешевого виробництва товарів?

– Ми вже відчули це. Кілька виробництв, орієнтованих на Європу, з Китаю перенеслися в Грузію.

Наприклад, ігрові майданчики для домашніх тварин. Їх виробництво знаходилося в Китаї, але перенесли його в Грузію саме завдяки Угоді про вільну торгівлю.

Це перший приклад, але він показує тенденцію. Бізнесу вигідно виробляти продукцію в Грузії і продавати ці товари в ЄС. Тому ця тенденція матиме продовження.

– До грузинського парламенту проходить ультраправий Альянс патріотів, відомий своїм євроскептицизмом. Це якось вплине на політику країни?

– Відсоток, який набрала ця сила, не є вирішальним (5%. – ЄП).

До речі, ці політики не характеризують себе як євроскептики. Хоча, звісно, між нами є засадничі відмінності.

– Але раз вони отримали підтримку, то в Грузії зростає кількість євроскептиків.

– Я не погоджуюся з такою оцінкою. І до нинішніх виборів в Грузії були євроскептики, але вони не впливали на політику країни. Інша річ, що наявність демократії та вільного вибору призвела до того, що ці сили тепер представлені в парламенті.

У нас є свобода ЗМІ та політичної активності. Завдяки цьому, при наявності дуже значної антизахідної пропаганди як в Грузії, так і в інших країнах Східного партнерства,

ми змогли зберегти високу підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції країни, яка зараз складає, за різними оцінками, 68-75%.

Інтеграція в ЄС і НАТО має у нас приблизно однаковий рівень підтримки.

Це приблизно відповідає тому рівню, який був 10 років тому. Але ми збільшуємо якість цієї підтримки, ми робимо її змістовнішою. Важливо, щоб народ знав, що і чому він підтримує, щоб завтра або післязавтра пропаганда не поставила під сумнів європейський вибір країни.

Певний відсоток євроскептиків, звісно, є. У людей є ностальгія за СРСР... Але цей відсоток не ставить під сумнів курс Грузії.

Прем'єра документального фільму "Грузія – це Європа" 

– У Грузії також є російська пропаганда?

– Здається, вона є скрізь, по всій Європі.

Вона проявляється в різних формах, починаючи з неурядових організацій. Є й політичні сили, як партія Бурджанадзе, яка прямо підтримує позаблоковий статус країни.

Зі свого боку, ми співпрацюємо з центром стратегічної комунікації НАТО в Ризі і зі страткомом Євросоюзу в Брюсселі. Їхні рекомендації однозначні – відповіддю на пропаганду мають бути не протилежні міфи, а лише достовірна інформація.

Це робити нелегко. Якщо взяти минулий рік, то у нас було більше 750 зустрічей (присвячених тематиці курсу країни. – ЄП), телевізійні програми майже на всіх каналах, проводилася координація роботи з неурядовими організаціями.

У нас є план, і ми дуже задоволені, що ця робота дозволяє зберегти високий рівень підтримки європейського курсу країни.

– Якими є найближчі перспективи співробітництва Грузії з Альянсом?

– У 2008 році в НАТО вирішили, що Грузія обов'язково стане членом Альянсу.

На жаль, ми сподівалися на більше – на отримання ПДЧ – плану дій щодо членства. Тому тоді народ був розчарований.

Зараз ми намагаємося, щоб очікування збігалися з реальними можливостями. Наприклад, на останньому саміті була прийнята декларація, де підкреслювалося, що Грузія вже має всі практичні інструменти для підготовки до членства.

Поясню – для інших країн ПДЧ був таким практичним інструментом.

Зараз в НАТО сказали, що Грузія без ПДЧ має всі практичні інструменти для підготовки до членства.

А ще ми пам'ятаємо про практику Балтійських країн, яким в 1990-2000 роках говорили, що вони взагалі не стануть членами НАТО. Але політична ситуація так змінилася, що в 2004 році вони вступили в Альянс.

– Зараз ситуація несприятлива як для Грузії, так і для України...

– Політична ситуація в Європі постійно змінюється. Вікно можливостей неодмінно відкриється, і ми маємо бути готові до цього моменту.

В цьому і полягає наша діяльність – присутність НАТО в Грузії збільшується. Альянс допомагає нам збільшити обороноздатність країни і відповідати його стандартам.

Тож ми готуємося і чекаємо моменту, коли відчиниться вікно можливостей.

Візит до Тбілісі генсека НАТО Єнса Столтенберга

– Ви очікуєте, що Грузія вступить в НАТО, оминаючи ПДЧ?

– Поки що в декларації вказано, що ПДЧ є частиною процесу, але головне, що він не є практичним інструментом для Грузії. Потрібне політичне рішення, і частиною цього політичного рішення стане ПДЧ.

Але коли ми отримаємо реальну можливість вступити в НАТО – сьогодні сказати дуже важко.

– Як ви оцінюєте, наскільки грузинська армія відповідає стандартам НАТО? Як довго триватиме цей процес?

– Можливості для зростання завжди є. Але Грузія вже понад 15 років працює в цьому напрямі, бере участь в операціях НАТО.

Ми є частиною групи зі збільшених можливостей співпраці з НАТО. Поряд з цим, більше 14 тисяч грузинських військових в різний час брали участь в операціях НАТО пліч-о-пліч з членами Альянсу і партнерами.

– В Україні часто кажуть, що формат Східного партнерства є архаїчним і не відповідає реаліям. Якою є позиція Грузії?

– Рік тому Єврокомісія випустила дуже цікавий документ з політики сусідства. Там зазначено, що з'явилися нові пріоритети щодо диференціації країн-сусідів, не тільки за принципом"more for more". Що ЄС повинен використовувати різні інструменти, щоб виділити такі країни, як Україну і Грузію, в яких набагато більше амбіцій.

Хоча ми дуже успішно скористалися навіть нинішнім форматом партнерства – завдяки йому досягли асоціації, вільної торгівлі, дуже скоро отримаємо візову лібералізацію з ЄС.

Східне партнерство ще має потенціал, наприклад, з багатостороннього партнерства. Для нашого регіону дуже важливі програми, які реалізуються спільно з Вірменією і Азербайджаном. Для вас напевно важливі спільні програми з Молдовою. Навіщо відмовлятися від них?

Але головне, що будь-яка програма має вести до європейської перспективи.

За 5-7 років ми розраховуємо досягти рівня, який мають балканські країни, що дозволяє говорити про членство в ЄС.

– Ви плануєте через 5-7 років почати консультації про вступ до ЄС?

– Чому б і ні? Ця перспектива може відкритися навіть раніше, щоб збільшити наш ентузіазм.

– В Європі зараз кажуть, що ЄС втратив смак до розширення.

– Вже кілька років через виклики, пов'язані з нелегальною міграцією, прагнення до розширення знижується. Але думаю, що з цим, так само, як і з економічною кризою, Євросоюз дуже ефективно справляється і впорається.

Євросоюз вийде з кризи ще сильнішим, ще згуртованішим.

– Європейські перспективи Грузії залежать від перспектив Туреччини. Як нинішній конфлікт Туреччини з ЄС впливає на майбутнє Грузії?

– Я б не сказав, що це конфлікт. У будь-якому випадку, Грузія – це європейська країна, вона була й залишається європейською по суті, за своїми цінностями. Тому ми віримо в європейський інтеграційний проект, ми віримо у його розвиток, євроінтеграцію Грузії, яка приносить нам демократію, невід'ємною частиною якої є права людини та верховенство закону.

– Для України один з ключових проектів – транзит українських вантажів до Азії в обхід Росії, через Грузію та Азербайджан. Чому цей проект гальмується?

– У проекту дуже великі перспективи, зокрема, зараз ми починаємо будівництво глибоководного порту в Анаклії, який збільшує наш транзитний потенціал.

Цей проект створить абсолютно нові можливості для Грузії, тому що повною мірою буде задіяна концепція Шовкового шляху, і Південнокавказький транспортний коридор отримає в кілька разів збільшену пропускну здатність.

Ми тим часом, цієї осені, підписали угоду про вільну торгівлю з Китаєм. Ми хочемо, щоб Грузія стала хабом, що забезпечить зацікавленість різних держав у стабільності нашої країни.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"