Чому в ЄС не карають компанії, що постачають обладнання в Крим

"Кримський" пакет санкцій, прийнятий Заходом, мав абсолютно конкретну мету: перешкоджати поглинанню Росією півострова, залежного від України практично в усьому.

Проте за сім років дії таких санкцій можна побачити їхню беззубість – інфраструктурні болі Криму вже позаду. Більш того, значною мірою це було зроблено внаслідок співпраці РФ з європейськими компаніями. 

Як компаніям з Євросоюзу вдається порушувати санкції? Як на це реагують їхні національні уряди? І чи є можливість змінити ситуацію? Читайте в цікавій статті головної редакторки Euromaidan Press Алі Шандри В обхід санкцій: як компанії з ЄС працюють у Криму та чи можливо це зупинити.

На думку голландської адвокатки Хелен овер де Лінден, яка займалася розслідуванням порушення санкцій компаніями її країни у випадку з кримським мостом, рамковий закон ЄС про санкції дуже добрий: він однаковий і для Криму, і для Ірану, і для Північної Кореї та інших країн, на які ЄС наклав санкції.

Проте в ньому є одне "рятівне" положення регуляції ЄС, яке говорить, що якщо сторона "не знала і не мала розумних причин підозрювати, що її дії порушуватимуть заходи, викладені в Регламенті", то вона може використовувати це на своє виправдання.

На практиці європейські компанії навчилися доводити, що вони не "мали причин підозрювати", що їхні товари потраплять в Крим.

Саме так і сталося у випадку з газовими турбінами Siemens. Турбіни були буцімто призначені для гіпотетичної електростанції в Тамані, хоча і саму станцію навіть не починали будувати, і турбіни не підходили цій теоретичній станції за розмірами, а потім "раптово" опинилися в Криму. Німецький техногігант звинуватив своїх російських партнерів в обмані, і санкційний список ЄС поповнився трьома російськими компаніями та трьома посадовцями.

А ось сам Siemens вийшов сухим з води: як випливає з відповіді МЗС на запит авторки, німецька прокуратура вирішила не відкривати провадження, попри переконливі докази, що техногігант не виконав елементарної перевірки кінцевого пункту призначення свого товару, оскільки "контракт щодо поставки облад­нання містив положення застережного характеру про непостачання турбін до оку­пованого Криму".

Надходять сигнали, що Єврокомісія нарощує геополітичні амбі­ції, включно з правом накладати санкції і бути гравцем на міжнародній арені. За словами професора Рингаєрта, такий крок Комісії збігся із прийняттям ЄС Глобального санкційного режиму з прав людини, у зв’яз­ку з чим постало питання різного режиму дотримання європейських санкцій різни­ми країнами Євросоюзу.

Тому в січні 2021 року Європейська комісія видала комунікацію, в якій описала стратегію покращення відкритості та стійкості економічної системи ЄС. Ця комунікація повідомляє про важливі зміни, які в майбутньому можна очікува­ти від режиму санкцій.

Так що ж це за стратегія і що вона означатиме для України? Детальніше про обхід "кримських" санкцій європейськими техногігантами із цікавими прикладами читайте в статті Алі Шандри В обхід санкцій: як компанії з ЄС працюють у Криму та чи можливо це зупинити.