Ворог у воріт: як країни східного флангу НАТО зміцнюють обороноздатність
Російська агресія проти України стала викликом для всього регіону Центрально-Східної Європи. Уряди країн приміряють український сценарій на себе. Адже там розуміють, що в разі успіху в Україні Кремль навряд чи зупиниться на досягнутому й продовжить експансію у держави регіону, які три десятиліття тому були в орбіті Москви.
А тому більшість країн швидко зробили необхідні висновки — і вже розпочали працювати над недопущенням сценарію, який має місце в Україні, пише кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка Станіслав Желіховський в статті Наступні після України: як східні члени ЄС готуються до нападу Росії.
Країни Балтії згадують ледь не першими, коли обговорюють можливість нової агресії РФ.
Прикметно, що з приєднанням Литви, Латвії та Естонії до НАТО та Євросоюзу, попри фундаментальні зміни в контексті безпекового компонента, Росія та її вплив стали більш ніж відчутними. З одного боку, безпека країн Балтії значно зросла, оскільки на їхніх територіях почали розміщуватися союзні війська і регулярно організовувалися багатонаціональні навчання. З іншого боку, кількість ворожих дій Кремля зросла.
Очевидно, що гібридні атаки можуть передувати агресії воєнній.
Усі три країни наразі працюють над зміцненням своїх військ. За останнє десятиліття Таллінн, Рига і Вільнюс значно збільшили витрати на оборону, модернізували озброєння та залучили населення до добровольчих військ.
Пріоритети нового плану розвитку оборони входять до ширшого плану дій країни. Міністерство оборони Естонії планує набути нових можливостей і розвинути всеосяжний національний оборонний потенціал проти кіберзагроз, а також краще оснащені пілотовані та безпілотні боєздатні підрозділи.
Так, Естонія невдовзі досягне історичного рекорду щодо витрат на безпеку.
Пріоритети нового плану розвитку оборони входять до ширшого плану дій країни. Міністерство оборони Естонії планує набути нових можливостей і розвинути всеосяжний національний оборонний потенціал проти кіберзагроз, а також краще оснащені пілотовані та безпілотні боєздатні підрозділи.
Південна сусідка Естонії, Латвія, у відповідь на напад Росії на Україну планує збільшити свій військовий бюджет та інвестувати у вербування та протиповітряну оборону.
На початку березня уряд Литви погодився збільшити витрати на оборону майже на 300 млн євро, з пропозицією до парламенту країни внести необхідні корективи до державного бюджету на поточний рік.
Міністерство національної оборони Литви планує використати додаткові кошти для закупівлі зброї, військового обладнання, боєприпасів, а також обладнання для посилення кібербезпеки.
Напад Росії на Україну неабияк стривожив і країни "Вишеградської групи" (V4), до якої входять Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина. Майже пів століття вони перебували під чоботом Кремля, і повторення подій не такого вже далекого минулого точно не до вподоби народам регіону.
На тлі серйозних планів дій Польщі, Чехії та Словаччини зі зміцнення оборони контрастно вирізається Угорщина. Країна входить до числа тих, які блокують подальші далекосяжні санкції проти РФ за вторгнення в Україну і відмовляється пропускати поставки зброї через свою територію або повітряний простір з інших держав.
Тож, V4 наразі переживає найсерйознішу кризу. І агресія РФ вивела наявні проблеми на поверхню.
Докладніше - у матеріалі Станіслава Желіховського Наступні після України: як східні члени ЄС готуються до нападу Росії.