Що не так з ідеями Заходу щодо заморожених російських активів
Останніми тижнями заголовки міжнародних новин часто говорили про конфіскацію російських активів за кордоном та передачу їх Україні.
Ці новини вселяють надію, проте процес конфіскації активів РФ і надалі буде дуже важким, йдеться у статті кандидата юридичних наук, директора Центру Дністрянського Івана Городиського Два підходи до відшкодування збитків Україні: яке майбутнє у заморожених російських активів.
"Якщо ти зламав річ – ти маєш за неї заплатити. Росіяни, завдавши шкоди, повинні заплатити. І один зі способів зробити це – використати російські активи. Тому ми аналізуємо, які можливості є у нас та у європейців, щоб фактично використати ці активи для України", – ці слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, сказані під час виступу у Техаському університеті 4 жовтня, залишилися майже непоміченими в Україні.
У політичному сенсі цю заяву важко переоцінити: до цього часу в США уникали обговорень практичних кроків щодо долі російських активів на такому високому рівні.
Ця заява фактично дала сигнал усім нашим союзникам: питання стоїть на порядку денному і над його вирішенням слід працювати.
Уже за тиждень, 12 жовтня, цей намір був підтриманий міністеркою фінансів США Джанет Єллен на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків "Групи семи" в Марракеші.
Одночасно уряди Бельгії та Естонії зробили важливі заяви в контексті цього.
Так, 11 жовтня, під час візиту президента Зеленського в Брюссель, прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо оголосив про намір підтримати Україну саме за рахунок російських активів. Його уряд планує використати в інтересах України прибуток, отриманий в якості дивідендів від близько $200 млрд резервів Центробанку РФ та інших активів, пов’язаних з РФ, розміщених у депозитарії цінних паперів Euroclear в Бельгії – а це близько 1,7 млрд євро.
Це вже не перший такий крок з боку бельгійського уряду – у травні цього року було оголошено про пакет допомоги України на суму 92 млн євро, профінансований за рахунок податкових надходжень з російських активів.
А уряд Естонії 13 жовтня схвалив і скерував до парламенту законопроєкт, який у разі схвалення відкриє можливості для використання заморожених російських активів для відшкодування Україні.
Ці заяви і кроки видаються своєрідним "медовим місяцем" для України в частині конфіскації активів РФ. Але якщо врахувати виклики, які на нас очікують, і політичний контекст, то стає зрозумілим, що простішою задача для нас не стала.
У першу чергу слід наголосити, що питання повної конфіскації і передачі Україні $300 млрд заморожених російських активів поки не обговорюється. Виступаючи в техаському Остіні, Блінкен вжив слово "використати" (use), а не "конфіскувати" (seize чи confiscate), ця ж можливість обговорювалася в Марракеші і про це ж йдеться в законопроєкті естонського уряду.
Це означає, що стратегічна позиція наших союзників з цього питання залишається незмінною – активи РФ будуть заморожені, до повної виплати нею компенсації Україні.
Однак навіть альтернативні сценарії використання цих активів, у будь-якому разі, можуть стати квантовим стрибком для відшкодування Україні. І з озвучених пропозицій вимальовуються два можливих сценарії. Про них у повній версії статті.
За день до заяви Ентоні Блінкена у Техасі, в Конгресі США відбулося результативне голосування за відставку спікера Кевіна Маккарті. Саме скорочення чи скасування фінансування Україні стали чи не головним публічним меседжем трампістської частини фракції республіканців, яка виступила проти Маккарті.
А початок війни в Ізраїлі, який США історично підтримують в таких ситуаціях, робить ситуацію з підтримкою України для Білого дому ще складнішою, особливо напередодні найдраматичніших президентських виборів в Штатах за останні майже сто років.
Для України заяви Блінкена і Єллен – двох чільних представників адміністрації Байдена – є не лише позитивним, а й тривожним сигналом, що вже в середньостроковій перспективі слід шукати альтернативні шляхи фінансової підтримки України. І заморожені резерви ЦБ РФ починають розглядатися як таке джерело саме у зв’язку з цим.
Через такі тривожні сигнали українська дипломатія має посилити роботу з гарантування фінансової підтримки України, а також має наполягати, що лише конфіскація російських активів є єдиним прийнятним варіантом для України.
Докладніше – у матеріалі Івана Городиського Два підходи до відшкодування збитків Україні: яке майбутнє у заморожених російських активів.