Як Америка радикалізується і чому це небезпечно для України
Американська політична система дедалі менше тримається на компромісі. Те, що колись було балансом між двома партіями, сьогодні перетворилося на дві ізольовані реальності.
Натомість політичний центр зникає: ще двадцять років тому демократи й республіканці мали помірковані крила, тепер – лише радикальні.
Соціальні мережі, алгоритми й кабельні новини створили паралельні інформаційні світи, де майже не залишилося спільних фактів.
Про те, як Америка радикалізується, читайте в статті кандидатки політичних наук, виконавчої директорки YES Світлани Ковальчук Роз'єднані Штати Трампа: як ключовий союзник України занурюється у внутрішню кризу. Далі – стислий її виклад.
Рух Дональда Трампа Make America Great Again (MAGA) повністю переформатував Республіканську партію. З класичного консерватизму, що апелював до ринку й моралі, вона перетворилася на антисистемну силу, побудовану на ресентименті – відчутті приниження, страху та реваншу.
Традиційний набір республіканських цінностей – ринок, інститути, свободи – замінено на емоційний націоналізм.
І це вже не ідеологія, а ідентичність: "ми проти них".
Це схоже не на партію, а на court politics – політику двору навколо монарха. Трамп зруйнував межу між партією й особистою владою. MAGA зробила політику війною за вірність, не за ідеї.
Водночас всередині Демократичної партії посилилося прагнення "повернутися до людей" – відхід від елітарності та спроба знову заговорити мовою робітничого класу.
Демократи відповіли тим самим, що й їхні опоненти: замість дискусії – моральна гомогенність, замість пошуку компромісу – вимога правильної позиції.
Так формується дзеркальна радикалізація: і ліві, і праві більше не сперечаються про рішення – лише про правоту.
Проте найнебезпечнішим наслідком цієї радикалізації стало руйнування довіри до інституцій.
Як наслідок, демократія в США все менше спирається на процедури і все більше – на емоції. Так народжується симетричний популізм, у якому кожен табір бачить себе єдиним носієм істини.
Політичні табори в Америці завжди змінювалися місцями. Але вперше за два століття обидва вийшли за межі центру одночасно.
У політичній системі США виник феномен монархії без трону – влади, що не має формального титулу, але вимагає повної дисципліни. Якщо раніше партії були простором ідей, то тепер вони – механізмом вірності.
Та варто визнати, нинішня радикалізація почалася ще до перемоги Трампа і не завершиться з ним. Це наслідок десятиліть соціальної фрагментації, розпаду спільної мови і довіри.
Для України Америка – не просто партнер, а стратегічна опора цивілізованого світу. Її внутрішня стабільність визначає не лише обсяги допомоги, а й саму логіку глобальної солідарності.
Українське питання, яке ще вчора було двопартійним консенсусом, тепер ризикує стати заручником внутрішніх розломів.
Та є і парадоксальна можливість. Україна сьогодні демонструє саме те, чого бракує Америці: високу згуртованість, спільну мету, віру в інституції, навіть у час війни.
Ми стали лабораторією демократії під тиском, тоді як США переживають кризу демократії без зовнішнього ворога.
Для Києва це означає нову роль – не просто прохача допомоги, а морального нагадування Заходу, що демократія живе лише тоді, коли суспільство здатне жертвувати заради спільного.
Україна залишається тестом для Заходу: чи здатен він зберегти себе, підтримуючи тих, хто бореться за спільні цінності, коли його власні цінності розмиваються.
Докладніше – в матеріалі Світлани Ковальчук Роз'єднані Штати Трампа: як ключовий союзник України занурюється у внутрішню кризу.