Як Навроцький хоче ускладнити життя українців в Польщі і що за цим стоїть

Не встигла українська громада у Польщі видохнути, що президент країни Кароль Навроцький підписав нову версію закону "Про допомогу громадянам України", як 29 вересня він подав на розгляд парламенту проєкт змін до закону "Про громадянство". 

Пропоновані президентом зміни стосуються тільки одного пункту закону, але він має величезне значення для всіх іноземців, які бачать своє майбутнє у Польщі.

Навроцький пропонує надавати право на отримання громадянства не після трьох років проживання за довгостроковою посвідкою, а після десяти. 

Про те, що стоїть за цією пропозицією президента Польщі, читайте в статті журналістки (Варшава) Олени Бабакової Працюйте та мовчіть: як вдарить по українцях перегляд вимог до громадянства Польщі. Далі – стислий її виклад. 

Надання громадянства ніяк не регулюється спільним правом ЄС, тому у країн-членів тут доволі різні вимоги і практики.

У Польщі є два способи стати громадянином не за народженням: це надання громадянства президентом, як правило – людям з надзвичайними заслугами, які в принципі у Польщі можуть навіть не жити; а також визнання громадянином відповідним воєводою у рамках адміністративної процедури, де треба відповідати доволі довгому списку вимог.

Ключові з них: мати у Польщі місце проживання, постійне джерело доходів та проживати у країні певну кількість років.

Для більшості трудових мігрантів шлях є таким: спершу ви маєте п'ять років жити і працювати у Польщі, щоб отримати статус довгострокового резидента ЄС, і після цього через три роки зможете подаватися на громадянство. Тобто якщо у вас немає польського походження чи партнера-поляка – від приїзду до країни до громадянства сьогодні має пройти мінімум вісім років.

Крім того, адміністративні процедури у країні над Віслою є доволі тривалими. На карту резидента сьогодні у Польщі в середньому треба чекати близько десяти місяців, на розгляд заявки на громадянство – понад пів року. 

Таким чином, більшість іноземців, які останніми роками ставали польськими громадянами, – це люди, які живуть у Польщі не 8, а 10-12 років. 

Пропозиція Навроцького передбачає, що цей час де-юре збільшиться до 15 років, а на практиці – до 20 років. Тобто якщо людина мігруватиме до Польщі у студентському віці, добре, якщо встигне отримати польський паспорт до 40.

При понад двомільйонній мігрантській спільноті у 2023 і 2024 роках Польща за президентською та воєводською процедурами надала громадянство лише близько 16 тис. осіб. 

Проте наступними роками має зрости кількість українців, які мають право отримати польське громадянство.

Якщо донедавна значну групу осіб, що отримували польський паспорт, складали українці та білоруси з Картами поляка, то тепер їх починають випереджати українські трудові мігранти, що почали приїжджати до Польщі з середини 2010-х.

І, можливо вже у 2027 році, українські мігранти зможуть отримати шанс на власне політичне представництво у Сеймі.

Йдеться не лише про вибір українця за походженням, але, наприклад, про польського політика, який взагалі б сформулював пропозицію для цієї електоральної групи.

Але перспектива зростання кількості виборців українського походження викликала у польських правих цього року істерику.

А президент Польщі Кароль Навроцький вже давно заграє з ультраправими. 

Загалом для парламенту, де до 2027 року більшість мають "Громадянська коаліція" Дональда Туска та її союзники з центристських та лівих партій, немає сенсу погоджуватися на президентський проєкт.

З іншого боку, ми вже кілька разів бачили, як якась тема, пов’язана з міграцією, ставала у Польщі суперполітизованою.

Докладніше – в матеріалі Олени Бабакової Працюйте та мовчіть: як вдарить по українцях перегляд вимог до громадянства Польщі.